Штормове попередження у неділю проігнорували 150 російських суден

Автор/джерело -  © УНІАН

Всього в результаті стихії, що вирувала 10-11 листопада, постраждало 13 суден, з них затонули 5 і 8 сіли на мілину.

Про це сьогодні в Бердянську на нараді, присвяченій ліквідації наслідків стихії, повідомив міністр з надзвичайних ситуацій України Нестор Шуфрич.

За його словами, для рятувальних робіт залучено дев'ять суден, літак і три вертольоти МНС, Державної прикордонної служби Чорноморського флоту і Керченського морського порту.

Врятовано 64-х членів екіпажів, знайдено тіла чотирьох загиблих, доля 19 моряків залишається невідомою.

За словами Шуфрича, найбільше аварій сталося в районі Керченської протоки, де одночасно, незважаючи на штормове попередження, перебувало близько 150 суден.

Зокрема, в південній частині протоки розламався навпіл російський танкер «Волгонефть-139». В результаті в море потрапило близько 1,2 тонн мазуту.

Затонули також судна «Вольногорск», «Нахичевань», «Ковель», які перевозили приблизно по 2 тис. тонн сірки. Були врятовані всі члени екіпажів «Вольногорска» і «Ковеля», з судна «Нахічевань» врятовано трьох людей, загинули четверо, продовжуються пошуки чотирьох.

Від “Аратти”: шторм в Чорному і Азовському морях не був несподіваним і не прогнозованим. Як мінімум за дві доби, команди усіх кораблів, що були в морі або виходили в море, отримали штормове попередження.

Окремо слід зазначити, що найбільше постраждали від шторму 6-7 баллів судна класу “Ріка-море”, для яких подібний шторм є надто ризикованим, оскільки вони конструктивно розраховані на експлуатацію на річках та невеликі морські шторми.

Усім, хто за фахом пов'заний із морем, відомо, що в аківаторіях із невеличкими глибинами - штормова хвиля більш крута, а відтак має більшу руйнівну силу, ніж над великими глибинами. Керченська протока, особливо із російської сторони, відноситься до акваторій із невеликими глибинами. А тому, усі судна класу “Ріка-море” мали її покинути і перечекати негоду у безпечному місці, тобто у закритій морській бухті чи у гирлі річки.

Отже, аварії суден в Керченській протоці сталися не стільки внаслідок шторму, скільки з-за свідомого порушення капітанами російських суден правил безпеки судноводіння.

Одначе наразі ніхто із українських високопосадовців про це не веде мови. Мовчить і ГПУ, хоча за фактом маштабного забруднення територіальних вод України та нанечення суттєвої шкоди районам промислового рибальства мала б бути порушена кримінальна справа. А уряд України, окрім ліквідації наслідків катастрофи, мав би виставити Росії матеріальний позов на відшкодування збитків, заподяних нашій державі.