Політичні репресії. Допит Сергія Лещенка у ГПУ

Автор/джерело -  © Телекритика

Журналіста “Української правди” допитували 7 годин 20 хвилин. Про інтерв'ю із нардепом Жванією.

14 липня Сергія Лещенка доставили на допит силою, не вручивши перед тим жодної повістки, як це належить згідно із чинним КПК. Причиною допиту, який тривав понад 7 годин, є інтерв’ю з народним депутатом Давидом Жванією, яке стосується отруєння Віктора Ющенка.

Народний депутат Віктор Уколов (БЮТ), член Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформації, висловлює рішучий протест проти методів силового приводу на допит журналіста «Української правди» Сергія Лещенка.

Про це йдеться у заяві народного депутата на ім’я Генерального прокурора України.

«ГПУ перевищила свої повноваження, оскільки журналіст має право не вказувати на джерела своєї інформації ні в Прокуратурі, ні в суді, якої б кримінальної справи вони не торкалися», - наголошує депутат.

Віктор Уколов підкреслив, що застосування таких методів до представників ЗМІ є неприпустимим. «На мій величезний жаль впродовж цілого дня цей факт не отримав принципової оцінки Президента, який є гарантом конституційних прав громадян», - мовиться у заяві.

Віктор Уколов обіцяє вимагати звіту Генерального прокурора перед Верховною Радою, щойно вона поновить роботу у пленарному режимі. «Закликаю всю демократичну громадськість не мовчати і дати відсіч поверненню нашої держави до антидемократичних методів силового тиску на ЗМІ та журналістів», - заявив нардеп.

Народний депутат України, член фракції «Наша Україна – Народна Самооборона», секретар Комітету Верховної Ради з питань свободи слова та інформації Юрій Стець закликає не спекулювати навколо залучення журналіста «Української правди» Сергія Лещенка до розслідування справи отруєння Віктора Ющенка.

Про це йдеться у його заяві.

«Спекуляції довкола журналіста «Української правди» Сергія Лещенка і Генпрокуратури в контексті «свобода слова в Україні під загрозою» з боку політиків – маніпуляція, з боку журналістів – як мінімум непрофесійність, як максимум – коли треба буде реально консолідовуватись, цього не відбудеться через зневіру, яка й викликається подібними пі-ар кампаніями довкола прямої конституційної вимоги прийти на допит в слідчі органи будь-якого громадянина. Мені дивно, що журналісти не розуміють, того, що має розуміти звичайний громадянин України: ми всі маємо сприяти швидкому розслідуванню справи про отруєння Президента: з’являтися на допити, намагатися зробити розслідування публічним і т. і», - йдеться у заяві.

Юрій Стець звертається до «колег-політиків, у минулому журналістів», із закликом «не маніпулювати», а до журналістів – «не піддаватись маніпуляціям». «І останнє, якщо ваші права згідно усіх основних законів України і світу не порушені, не займайтесь піаром. Якщо порушені – то, повірте мені, Україна дозріла: громадські організації, політичні партії, зрештою весь український народ стане на ваш захист», - підбиває підсумок пан Стець.

Від “Аратти”: абсолютно не переслідуючи жодних спроб піару, ми висловлюємо свій рішучий протест щодо протиправних дій слідчого ГПУ, який неправомірно застосував силовий тиск на нашого колегу із редакції УП і вимагаємо від Генерального прокурора Олександра Медведька негайно вжити рішучих заходів, передбачених чинним законодавством.

Наголошуємо, що чинний КПК України передбачає лише один спосіб виклику свідка на допит слідчим: вручення йому повістки, оформленої належним чином, під особистий розпис, відповідно до ст. 166 КПК України. Інших процедур, які б мали наслідком примусовий привід на допит - у чинному законодавстві не існує.

Отже, будь-які дзвінки у редакцію по телефону аж ніяк не є офіційним викликом і застосування примусового приводу слідчим має ознаки злочину - перевищення влади, що вже потребує правової оцінки, насамперед Генерального прокурора.

Чинний КПК чітко визначає також категорію громадян, які можуть бути кваліфіковані слідством, як свідки.

У цьому зв'язку, нам взагалі не зрозуміло, в якості кого було допитано журналіста? Адже, він не був присутнім ні на відомій вечері Віктора Ющенка на дачі у Сацюка, ні у його знайомих із "Фокстроту", очевидно, що у той день, який слідство вважає часом скоєння злочину, журналіст Лещенко не був фізично присутній ні у найближчому оточенні Ющенка, ні навіть, у його виборчому штабі. Тобто - він не має жодного стосунку до події злочину, який розслідується ГПУ.

Про що слідчий міг більше семи годин допитувати журналіста? На наше переконання, по суті кримінальної справи - ні про що. Тим більше, ми не маємо жодного сумніву, що наш колега, у разі прохання слідства, міг би залюбки подарувати слідчому аудіозапис зазначеного інтерв'ю із нардепом Жванією, яке є абсолютно публічним. Хоча, окремо зазначимо, що Лещенко не зобов'язаний, відповідно чинного законодавства, цього робити без рішення суду, який би визнав зазначений запис матеріальним доказом у кримінальній справі.

Зазначимо окремо, що свідок, як учасник процесуальних дій слідства, має невід'ємне право на кваліфікований захист своїх інтересів, тобто, на проведення слідчих дій в присутності адвоката. Ми чомусь впевнені, що нічого подібного не відбулося.

Наразі, за усього бажання ми не можемо вважати дії слідчого правомірними, оскільки процедура виклику, за нашою інформацією була зроблена із грубими порушеннями вимог чинного законодавства, а притягнення журналіста в якості свідка - більш, ніж сумнівним. Ми вважаємо, що семигодинний допит - був проявом психологічного тиску на учасника процесу, що категорично заборонено чинним КПК.

Враховучи згадане, ми вважаємо, що у такий спосіб ГПУ, як орган державної влади, зробив публічне попередження усім журналістам, які сумлівно виконують свої професійні обов'язки і не вважають за необхідне подавати інформацію за уподобаннями можновладців.

Проте, усім бажаючим погратися у диктаторів, ми нагадуємо, що Конституція України та чинне законодавство категорично заборорняють політичну цензуру у будь-якому її вигляді.