Парад маразмів. Сацюк щось тяжко вкрав і збрехав, але не отруював?

Автор/джерело -  © Аратта-Україна

Як виявляється, ГПУ вимагає екстрадиції Сацюка зовсім не у зв'язку із отруєнням Ющенка.

Сьогодні ГПУ офіційно поширила інформацію наступного змісту. Цитуємо:

“Генеральна прокуратура Російської Федерації відмовилася видавати Володимира Сацюка правоохоронним органам України

У зв’язку з тим, що у провадженні військової прокуратури Центрального регіону України перебуває кримінальна справа за обвинуваченням Володимира Сацюка у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 364 (зловживання владою або службовим становищем, скоєне працівником правоохоронного органу), ч. 2 ст. 366 (службове підроблення, тобто внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, що спричинили тяжкі наслідки) Кримінального кодексу України, Генеральна прокуратура України у квітні 2008 року звернулася до Генеральної прокуратури Російської Федерації з клопотанням про його екстрадицію.

У відповідь на це звернення Генеральна прокуратура РФ повідомила, що, оскільки Сацюк В.М. є громадянином Російської Федерації, згідно із ст. 61 Конституції РФ та ст. 57 Конвенції про правову допомогу і про правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах видача його правоохоронним органам України неможлива.

Прес-служба Генеральної прокуратури України”

Замість післямови. Отже, судячи із офіційного джерела, чутки, які наполегливо розповсюджуються відповідальними посадовими особами щодо причетності Сацюка до отруєння Президента Ющенка є банальними плітками. Або ж слідчі ГПУ ошукують суспільство, розповідаючи про нібито помітний прогрес у розслідуванні кримінальної справи.

Насправді ж, як виявляється, вочевидь, слідство навіть не готово висунути офіційні звинувачення особам, які публічно фігурують як підозрювані. Нагадаємо, що мовиться, зазвичай, про колишнього очільника СБУ Смєшка та його зама Сацюка. Інших кандидатів на звання "отруйника" - не називалося. В тому числі й посадовцями правоохоронних органів.

Отже, виникає питання до слідчих: чи дійсно в них є підозрюванні, причетність яких до тяжкого злочину, вони в стані довести процесуально? Чи насправді є лише припущення й домисли, які стосуються осіб, відсутніх фізично в Україні? До речі, нібито Ігор Смєшко в Україні і спокійно спить, не боючись 12-ти годинних допитів учнів Вишинського. І всі учасники заходу "пізня вечеря на дачі" - теж відомі. І на свободі.

Тоді ж хто підозрюваний у злочині? Часом не журналісти, які намагаються самотужки публічно розслідувати ці події?

Ми знову публічно вимагаємо від пана Олександра Медведька публічних пояснень. Бо насправді - йдеться про найнебезпечніший прецедент (якщо такий був), який стосується напряму кожного громадянина України!