“Балаклавська Одисея”: європейський перформанс у радянському бункері

Автор/джерело -  © Євген Тейзе, «Німецька хвиля»

У Криму на початку серпня можна буде не лише насолодитися теплим морем і яскравим сонцем, але і сучасним мистецтвом у всіх його барвах. Міжнародний фестиваль „Балаклавська Одисея” запрошує подивитися на древню Таврію очима молодих митців.

"Об’єкт 825 ҐТС" – так у секретних документах називався підземний комплекс для ремонту ядерних підводних човнів радянської армії, ідея створення якого народилася у голові ґіґантомана Йозефа Сталіна. Проект було втілено вже після смерті тирана – 1961 року у Криму було завершено будівництво унікального сховища. У горі Таврос, що височіє над мальовничою Балаклавською бухтою, виникло ціле підземне місто. Три тисячі людей могли переховуватися за його багатометровими стінами декілька років без зв’язку із зовнішнім світом. Після розпаду СРСР військові просто кинули цей об’єкт напризволяще. Підземний лабіринт, що навіть не охоронявся, став улюбленим місцем для екстремальних прогулянок. Чотири роки тому, на запрошення відомого театрального режисера Романа Мархоліа, тут блукав і молодий німецький журналіст Себастіан Кайзер. Саме ці двоє романтиків є організаторами міжнародного мистецького фестивалю „Балаклавська Одисея”, що пройде з 4-го по 7-ме серпня. Митці запрошують гостей до підземного міста, де і народилася ідея фестивалю, розповідає Себастіан Кайзер:

„Коли ми з Романом вперше прийшли сюди, це була закинута штольня. Ми блукали із ліхтариками через цей темний лабіринт. Цей особливий об’єкт, а також унікальна історія цього міста настільки надихнули мене, що я декілька років присвятив підготовці фестивалю, який днями відбудеться”.

Балаклавська бухта несе на собі сліди багатьох епох, різних європейських культур і впливів. Роман і Себастіан вирішили зібрати у Балаклаві митців з тих країн, культури яких переплелися в понад двотисячолітній історії цього міста. Художники, актори і музиканти з України, Австрії, Польщі, Росії, Великобританії, Румунії і Швейцарії представлять у підземеллі гори Таврос своє відчуття енергетики древньої Балаклави. Тут розгорталася дія давньогрецьких міфів, тут у середньовіччі був важливий порт генуезьких купців, потім тут були турки, українські козаки, російські моряки і, зрештою, мешканці закритого військового містечка радянських військ.

Учасників фестивалю „Балаклавська Одисея” об’єднує мета мистецького осмислення історії цієї унікальної місцини через музику, живопис, відео-арт або анімацію. Однак окрім власне мистецької, у цього проекту є ще одна важлива мета, зауважує Себастіан Кайзер:

„Мешканцям Балаклави і Севастополя ми хочемо продемонструвати, що у цих, як багатьом здається, провінційних місцях можна проводити культурні заходи на європейському рівні. Ми хочемо привернути до Балаклави увагу європейців і сподіваємося, що нинішній фестиваль започаткує довгу традицію. Більше того, ми би хотіли, щоби тут постав великий культурний центр, який щоліта пропонував би місцевим жителям і численним гостям багату мистецьку програму”.

Культурний потенціал Балаклави дуже великий, переконані організатори фестивалю. Роман Мархоліа, Себастіан Кайзер та їхні однодумці прагнуть залучити до реалізації цього потенціалу місцеву громаду. „Адже якщо не скористатися з того імпульсу, яким має стати фестиваль, то через п’ять років у Балаклаві нічого не залишиться окрім комерційного туризму, барів і дискотек. Можливо, для відпочивальників це не так вже і погано, але по відношенні до цього міста з його унікальною історією, це було би несправедливо”, наголошує Себастіан Кайзер.

Серед багатьох міжнародних фондів партнером цього проекту виступає і Культурний фонд німецького уряду. Ця установа підтримує проект в тому, аби після проведення фестивалю презентувати його ідею і мистецький імпульс німецькій публіці. Завдяки цій підтримці організатори планують підготувати відеоматеріали і каталог, аби представити проект у трьох німецьких містах – Берліні, Галле і Дортмунді. Себастіан Кайзер:

„Ми хочемо провести паралелі, які будуть зрозумілими у Німеччині. Ми звертаємо особливу увагу на символ гори Таврос, на якій розгортається дія давньогрецької трагедії „Івфігенія у Тавриді”. За мотивами цього твору Гете написав однойменну драму, яку кожен німець вивчає у школі. Ми хочемо показати німцям, що всі ці події розгортаються не в якомусь небутті або космосі, а у конкретному місці, яке від тих часів і донині нагромадило величезний культурний спадок”.

Історія рухається своїм незбагненним шляхом. Стародавніх греків на горі Таврос змінили генуезькі купці, потім були турки, козаки, російські моряки і ядерні субмарини радянської супердержави. Тепер у надрах гори музей. А у майбутньому – європейський культурний центр? „Чому би і ні”, кажуть Роман і Себастіан, які колись блукали із ліхтариками у підземеллі гори Таврос, а вже за декілька днів прийматимуть тут шанувальників сучасного мистецтва з усієї Європи.