Переговори про відновлення демкоаліції розпочалися. НУ висунула нові умови

Автор/джерело -  © Аратта-Україна

Лідер НСНУ В'ячеслав Кириленко повідомив про початок переговорів про відновлення демкоаліції у форматі НУ-НС, БЮТ та Блок Литвина, а також про нові умови продовждення діалогу, які означають фактичне блокування прийняття парламентом законів.

“Ми відгукнулися на пропозицію Блоку Тимошенко обговорити події, пов’язані зі створенням коаліції НУ-НС, БЮТ і Блоку Литвина. Це відбулися, по суті, попередні консультації. Ми розуміємо, що велика кількість питань може буде розв’язана такою новою коаліцією. Разом з тим, для того, щоб вона відбулася, треба розглянути низку ключових пропозицій”. Про це заявив голова “Нашої України" В’ячеслав Кириленко.

Вчора о 20:00 розпочалися консультації представників фракцій “Наша Україна – Народна Самооборона”, Блоку Юлії Тимошенко та Блоку Литвина з приводу створення парламентської коаліції.

“Перед тим, як три фракції можуть підписати нову коаліційну угоду, понад усе “Наша Україна” вимагає від можливих нових партнерів з Блоку Тимошенко припинити спільні голосування з ПР і комуністами”. – наголосив Кириленко.

“Ми вважаємо, що критерієм щирості позицій БЮТ може бути тільки результат їхнього голосування в сесійній залі, - підкреслив голова фракції, - Тому “Наша Україна” запропонувала порядок денний завтра сформувати трьома фракціями – НУ-НС, БЮТ і Блоком Литвина”. “І питання, внесені цими трьома фракціями, повинні результативно голосуватися у ВР”, – додав політик.

Другою важливою умовою щодо створення коаліції В'ячеслав Кириленко назвав необхідність “почути від БЮТ їхню позицію щодо вже ухвалених антиконституційних законів”. “Ми вважаємо, що жодне вето по цих законопроектах, яке на нашу думку, безумовно, буде накладено Президентом, не може бути подолано Блоком Тимошенко”. – зауважив голова фракції.

В'ячеслав Кириленко наголосив – “з цього приводу в БЮТ має бути публічна позиція, відображена у завтрашньому порядку денному”.

Між тим, сьогодні, при формуванні порядку денного пленарного засідання парламенту, нашоукраїнці знову залишилися у меншості. Це спонукало їхніх нардепів знову заявити про так звану прокремлівську більшість. Хоча, наразі, консультації не припинилися.

Замість післямови. Практика парламентаризму у Європі, зокрема, переконливо доводить, що між більшістю та опозицією триває не тільки конкурентна боротьба, а й співпраця. Особливо у тих проблемах, які є стратегічними для держави та нагальними для більшості виборців. Тут - конкуренція та ідеологічні розбіжності не є перешкодою у консолідованих рішеннях.

Тому, дуже дивно спостерегати істеричні заяви нашоукраїнців у той час, коли парламент, врешті, розпочав виконувати свою соціальну функцію. Невже поправки до закону "Про дорожній рух" чи прийняття соціального пакету законодавчих актів не відповідає потребам більшості виборців України? Чому улаштована галаслива істерія після ухвалення у першому читанні закону про державних службовців? Адже, навіть школяреві відомо, що перше читання - це лише ухвалення концептуальної основи майбутнього закону, а у подальшому - окремі статті будуть змінені. Зокрема й про мови діловодства.

Проте, істеричний лемент пропрезидентської команди ецунів-нашоукраїнців чітко відповідає потребам ватаги клерків із Банкової, які, як показало життя, під свідому дезорганізацію влади, наповнюють власні кишені із суспільної скарбниці.

У всіх, хто споглядає цю вакханалію, виникають логічні запитання: чиновницька клептоманія та руйнування влади в Україні - це те, чого конче бажаємо ми, виборці? Навіщо вам така влада Вікторе Андрійовичу? Щоб задовольняти особисті матеріальні потреби себе та найближчого оточення?

Ми терпляче чекаємо на щиру відповідь. Поки що, чекаємо.