Русинським сепаратистам нічого не буде, бо їх кришує Банкова

Автор/джерело -  © Аратта-Україна

Закарпатська обласна рада, контрольвана Віктором Балогою, послідовно здійснювала заколотницький план.

Про це свідчать факти, наведені екс-губернатором Закарпаття, нардепом Геннадієм Москалем:

Згідно статті 92 Конституції України виключно Законом України визначається: ...п.3 права корінних народів і національних меншин; п.4 порядок застосування мов; п.12 організація і діяльність органів виконавчої влади; п.13 територіальний устрій України; п.15 засади місцевого самоврядування...

Порушення Конституції України стало чітко видно тоді, коли Закарпатська обласна Рада 3 березня 2007 року визнала національність русин, а також визнала русинську мову, чим грубо порушила пп. 3,4 ст. 92 Конституції України. Однак з боку Секретаріату Президента України не відбулося жодної реакції.

Усім чудово відомо, що обласну раду, як і обласну адміністрацію, а також решту державних структур регіону, контролює секретаріат президента, конкретніше, його голова Віктор Балога. Симпатії Балоги до русинів на Закарпатті ні для кого не є секретом. Мукачеве, вихідцем із якого є нинішній глава секретаріату, в силу історичних причин стало центром русинства, і місцеві русинські товариства завжди підтримували Балогу, незалежно від того, на боці якої політичної сили він перебував. З подачі міської влади, що повністю контролюється Балогою та його родичами, тут проводяться русинські фестивалі та інші культурні акції. Депутат обласної ради Євген Жупан, котрий ініціював русинське питання на обласній сесії, — член фракції «Нашої України», яку під час виборів очолював Балога. Нарешті можна згадати й такий суто символічний факт, що дружина глави президентського секретаріату є засновником однієї з мукачівських комерційних структур під промовистою назвою «Русинія».

Контроль Балоги прослідковується й у процедурі ухвалення рішення обласною радою. За визнання національності «русин» та внесення її до переліку національностей краю голосували дружні Балозі «регіонали», дві угорські партії та СПУ. Проте ядром голосування стала найчисленніша в облраді фракція «Нашої України», до складу якої входить чимало вчених та вихідців із сусідніх регіонів, котрі роками доводили згадувану «абсурдність теорії існування русинів як окремого народу».

Щоб наступити на горло власній пісні й проголосувати «за», потрібна була дуже жорстка команда з самого верху. Загалом же русини отримали на свою підтримку 72 депутатські голоси (всього депутатський корпус налічує 90 депутатів). Русинське рішення обласної ради ухвалили з порушеннями, найголовніше з яких у тому, що подібні питання взагалі не входять до компетенції органів місцевого самоврядування.

Проте обласна прокуратура, яка автоматично мала опротестувати рішення облради, мовчить. І це не дивно, адже її очолює кум Балоги.

Про УСБУ варто сказати окремо. Важко повірити, що ця, здавалося б, грізна структура не відслідковує процесів довкола русинства, і не інформує про них своє київське керівництво. Проте жодної адекватної реакції немає. Неможливо уявити, наче СБУ не знає, що ініціатори русинського питання координують свої дії з іноземними громадянами. Бо вони роблять це не те що не криючись, а навіть демонстративно. За два тижні до пам’ятної сесії обласної ради прес-служба ОДА розповсюдила повідомлення про зустріч керівництва області (голови облради та першого заступника губернатора І. Балоги) з головою Світової ради русинів Павлом Робертом Магочі, на якій порушувалося питання про необхідність визнати національність «русин». У будь-якій країні, де справді дбають про власну безпеку, дії канадського вченого розцінили б як грубе втручання у внутрішні справи. На русинське рішення облради керівництво УСБУ відповіло, що це питання не належить до її компетенції. Що й не дуже дивно, враховуючи, що кадри в цьому відомстві розставляє президентський Секретаріат.

Проголошення 25 жовтня 2008 року в м. Мукачево „Акт провозглашения восстановления русинского государства” і ультиматум Києву до 1 грудня 2008 року проголосити територію Закарпаття національною автономією з перейменуванням їх на „Подкарпатскую Русь”, не те що грубо порушує ст. 92 Конституції України, а є прямим кримінальним злочином, передбаченим ст. 110 Кримінального кодексу України „Посягання на територіальну цілісність і недоторканність в Україні” є підслідністю підконтрольній Секретаріату Президента України – Службі безпеки України. Необхідно відмітити, що лідери русинів на Закарпатті є членами фракції „Наша Україна” в Закарпатські обласній Раді, з даної причини В’ячеславу Кириленку необхідно не робити заяви, а розібратися зі своєю фракцією.

Створення тимчасового уряду „Подкарпатская Русь” на чолі з прем’єр-міністром Іваном Туряницею нагадує театр абсурду. Хочу нагадати жителям Закарпаття і України, що у 2000 році, коли губернатором Закарпаття був Балога, Туряниця був завідувачем кафедри біохімії та фармакології і науковим керівником аспірантки, Любові Смужаниці, яка 21 лютого 2000 році написавши два листи, що її науковий керівник Туряниця постійно займається сексуальними домаганнями відносно неї, і за її категоричної відмови, створив нестерпні умови для її подальшої роботи. Не витримавши знущань, молода аспірантка покінчила життя самогубством через повішання.

Іван Туряниця після цього був звільнений із університету, а Балога допоміг через обласну прокуратуру закрити кримінальну справу за доведення до самогубства.

Сьогодні негідник, на совісті якого загублене життя молодої дівчини, є символом влади Русинів. Чи можливо сьогодні Генеральна прокуратура України перегляне рішення Закарпатської прокуратури, і замінить йому крісло з прем’єрського на крісло підсудного?

Де реакція Президента, Секретаріату Президента України, хоча й за останній час їх улюбленими словами були „державна зрада”, „зрада національних інтересів України”.

Ужгород робить ультиматум Президенту – „Звільните Балогу, а 1 грудня проголосимо його президентом „Подкарпатской Руси, з прем’єр-міністром Туряницею”.

Актуальними сьогодні для Секретаріату Президента України є слова відомого русинського письменника і громадського діяча Олександра Духновича – „Дорогие подкарпатские русини – оставте свой глубокий сон”.

На мою думку, Секретаріат Президента України по русинському питанню вже „проспав” Закарпаття „у глибокому сні”.