Україна - НАТО. Як увійти у відчинені двері?

Автор/джерело -  © Радіо Свобода

Україну і надалі чекають в НАТО, але для членства потрібно ще багато чого зробити – про це йшлося на неформальних консультаціях міністрів оборони країн НАТО та України, що проходили в Таллінні.

На цій зустрічі за участю, зокрема, міністра оборони США Роберта Ґейтса лунало і чимало гострих заяв на адресу Кремля, який знову погрожує європейцям ракетами і блокує шлях України до НАТО.

Метою зустрічі в столиці Естонії, за словами міністра оборони України Юрія Єханурова, було підбити певні підсумки співпраці та обговорити зміни, що сталися після серпневого конфлікту між Росією і Грузією.

«Сьогоднішні консультації є особливими як мінімум з двох причин. По-перше, вони відображають прагнення України і наших партнерів по НАТО оцінити практичні результати нашої держави в контексті Бухарестського саміту альянсу, тобто є своєрідним проміжним фінішем оцінки наших здобутків. По-друге, ми маємо обговорити у цьому форматі обговорити ті зміни у стратегічному та безпековому оточенні, що відбулися після серпневих подій на Кавказі», – сказав Юрій Єхануров.

На його думку, після цієї війни світ став менш стабільним і менш передбачуваним. Серйозні події у Грузії розвінчали ідею, що війна в Європі неможлива, наголосив український міністр оборони.

Перші остаточні підсумки просування України в напрямку до НАТО підбиватимуть міністри закордонних справ країн Північноатлантичного союзу, які зберуться на початку грудня в Брюсселі. І головним питанням їхньої зустрічі для України буде питання про надання їй Плану дій для членства в НАТО.

І тут поки що ясності немає. За словами міністра оборони Сполучених Штатів Америки Роберта Ґейтса, консультації триватимуть аж до самої зустрічі.

Водночас керівник Пентагону наголосив, що справа власне не в самому наданні чи ненаданні Плану дій. «Ситуація Грузії та України є унікальною, бо голови урядів країн-членів НАТО одностайно пообіцяли їм членство в альянсі на квітневому саміті в Бухаресті. І зараз питання полягає лише у тому, як ми будемо просувати цей процес», – сказав Роберт Ґейтс.

Із 1999 року загальноприйнятим для кандидатів шляхом є надання їм підготовчого плану для вступу. Однак після Бухареста дедалі частіше можна почути, що це не єдиний і не обов’язковий шлях до НАТО.

Україна має вирішити тільки сама

«Є різні шляхи до членства. Деякі країни взагалі не проходили через ПДЧ, деякі проходять його досі. Це є процесом розгляду заявки, але саму заявку вже підписали і поставили печатку в Бухаресті. Тому те, як просуватися далі, буде предметом консультацій міністрів закордонних справ до їхньої зустрічі на початку грудня», – наголосив міністр оборони США, нагадавши про рішення Бухарестського саміту, що Україна і Грузія обов’язково стануть членами НАТО колись у невизначеному майбутньому, якщо захочуть цього.

У Таллінні всі, від Генерального секретаря НАТО Яапа де Гоопа Схеффера до господаря зустрічі, президента Естонії Тоомаса Хендріка Ілвеса, наголошували, що лише Україна може вирішувати свою долю.

«Неприйнятно давати вільну руку тим, хто загрожує долі України. Демократична Україна – це найбільший аргумент за демократію, а тому наші ставки в майбутньому України є критично високими», – заявив президент Естонії.

А політичні події, що відбуваються зараз у Києві, міністр оборони України Юрій Єхануров пояснив тим, що в Україні «забагато демократії». А бійки в парламенті, на його думку, лише демонструють «бойовий дух українців».

Від “Аратти”: як увійти у відчинені двері? Як показує життя, ця, на перший погляд, проста задача, виявилася вище інтелекта вітчизняних політиканів.

Як на наш хлопський розум, то проблема, насправді, полягає не в тому, чи готова Україна технологічно чи фінансово приєднатися до Альянсу. Проблема навіть не у тому, що певна частина населення все ще сприймає зовнішній світ за заскорузлими совковськими мірками. Ці проблеми - штучні, і, на наше глибоке переконання, їхнє подолання аж ніяк не потребує значних зусиль.

Проблема України полягає зовсім у іншому. У тих особах, яким суспільство помилково довірило право себе презентувати. І на наше глибоке переконання, ці персоналії вже становлять небезпеку і для держави, і для кожного громадянина.

Бо вони, із якогось дива вирішили, що держава - це їхнє закрите акціонерне товариство, в якому інтереси бидла, тобто нас із вами, у розрахунок не беруться. Береться у розрахунок тільки одне - шкурні інтереси так званої, бо самопроголошеної, еліти.

І ми переконані - так триватиме доти, доки ми самі не продемонструємо, хто у нашому українському домі є справжній хазяїн. І необхідність цієї, не зовсім приємної справи, із кожною миттю - зростає.