Російські експерти лякають українців втратою ГТС

Автор/джерело -  © УНІАН-Аратта-Україна

Україна через внутрішні політичні суперечки може втратити контроль над власною газотранспортною системою та низкою стратегічних державних підприємств, які за газові борги можуть перейти під контроль нових власників.

Таку думку в інтерв’ю УНІАН висловила президент Фонду регіональних стратегічних досліджень (Москва) Марина Лужикова.

За її словами, контролювати українську ГТС хочуть не лише росіяни, а також підприємці зі США та Європейського союзу, які можуть домовитись між собою.

«Особливо насторожує сума боргу. Можливо, йдеться про транснаціональну змову, в основі якої лежить сценарій провокування політичного дефолту... А розмінною монетою стане ГТС», - сказала експерт.

«Більше того, мова може йти не тільки про передачу іноземним інвесторам національної ГТС, а про цілу низку стратегічних підприємств, які можуть бути передані іноземцям у рахунок погашення боргу та його обслуговування», - додала аналітик.

Лужикова зауважила, що Президент України Віктор Юющенко та прем’єр-міністр Юлія Тимошенко не намагаються спільно відстоювати українські інтереси в газовій суперечці з Росією, а намагаються заручитись підтримкою в РФ на наступних президентських виборах 2010 року.

«Замість того, щоб мати спільну позицію і грати на внутрішньоросійських протиріччях, вони укладають домовленості з воюючими сторонами не стільки з основного питання – газопостачання - скільки з питань підтримки на майбутніх президентських виборах», - зауважила експерт.

Вона висловила думку, що ситуація в Україні може стабілізуватись лише після нових президентських виборів.

«Серйозно про вирішення української проблеми можна буде говорити тільки після завершення президентської кампанії. А до того – і Україну, і Європу буде лихоманити», - сказала вона.

Експерт додала, що раніше представники США та РФ заявляли, що Україна самостійно не може підтримувати в нормальному робочому стані національну ГТС й пропонували передати її під управління міжнародним компаніям.

Як повідомлялося раніше, російський «Газпром» вимагає від українського «Нафтогазу» погасити борг за поставлений газ.

30 грудня «Нафтогаз» погасив понад 1,5 млрд. доларів (які позичив у 2 державних українських банків) боргу й оскаржує в суді необхідність сплати понад 600 млн. доларів штрафних санкцій, нарахованих швейцарським трейдером RosUkrEnergo, що виступає посередником поставок газу до України.

«Газпром» неодноразово пропонував створити міжнародний газотранспортний консорціум для управління українською ГТС за участі Росії, Німеччини та України.

Від “Аратти”: нас вельми здивувала дивакувата необізнанність російського експерта як у реальному стані газових взаємин України і Росії, так і незнання реального фінансового стану російського монополіста. Хоча, як на сьогодні, - задовольнити ці інформаційні потреби не є аж такою складною задачею.

По-перше, чинне українське законодавство однозначно й категорично забороняє бідь-яку форму відчуження діючої ГТС України. Включаючи майнову заставу під отримання кредитів. Більш того, ГТС не є власністю НАК "Нафтогазу", а лише знаходиться в управлінні та технічному обслуговуванні. Отже, всі зазіхання на ГТС, як предмету боргових зобов'язань НАК є, кажучи юоидичною мовою, нікчемними. Може в Москві цього не знають, але ЄС та США - в курсі. І всі базікання про зв'язок можливого дефолту НАК під розрахунок трубою - не більше, ніж маніакальне марення Кремлівської пропаганди.

По-друге, нас дивує істерія Кремля навколо так званих боргів "Нафтогазу". насправді навіть $4 млрд., які Москва виклянчила в українських платників податків - сума, яка абсолютно не вирішує фінансових проблем самого "Газпрому", а він насправді - реально і впевнено прямує у напрямку того самого дефолту, який газпромівські лохотронщики пророкують українським колегам. Адже, за одностайними оцінками західних експертів, росіяни нині "влетіли" у солідний мінус - $50 млрд. Прични на поверхні: забавки із алтернативними трубами, епідемія клептоманії та падіння цін на газ. До цього треба додати реальний ризик втрати попиту на російський газ у ЄС, як наслідок застосування Москвою "газової зброї" проти України та європейських споживачів. Що означатиме неліквідність боргових зобов'язань.

По-третє. Чублення українських політиканів, яке старанно підігрівається російськими спецслужбами, аж ніяк не може вплинути на зміну чинної нормативної бази щодо статусу ГТС. Прична проста - жодне ворогуюче угруповання не має у парламенті сталої результативної більшості. Та й мало хто наважиться тупо здавати свої електоральні позиції перед виборами, які сокирою висять над головою народних обранців.

Відтак, персонально для експерта пані Лужикової можемо повідомити: у неї, як і у більшості росіян, нині проблем, у власній країні, значно більше, ніж в Україні. Бо недоотримання нафто-газодоларів відчутно вдарить не тільки по міфу наддержави, а по кожному її громадянинові. Настільки відчутно, що на наступний Новий рік Кремль навряд чи перейматиметься і війною за українську ГТС, і війною із НАТО чи США - бо реально повстане проблема: як вижити без совкового нафто-газодопінгу. Халява закінчується, при чому - вже прямо зараз.