“Онотолє” видав перл про українську мову

Автор/джерело -  © Корреспондент.net

Політичний консультант Анатолій Вассерман в ефірі телеканалу Russia.ru навів свої аргументи на те, що українська мова не є самостійною, і розповів, навіщо лінгвісти в Україні багато років намагаються довести зворотне.

Одесит в минулому, Вассерман вважає українську мову діалектом російської

Експерт, який раніше заявляв про те, що входження України до складу Росії є неминучим, визнав наявність великої кількості противників цього процесу. Причому, за його словами, ці сили фінансуються безпосередньо Вашингтоном.

"По-перше, оскільки ЄС - основний конкурент США, то в порядку конкурентної боротьби американці намагаються дестабілізувати економіку ЄС в цілому, і в енергопостачанні зокрема, і саме цим викликані газові війни з Росією", - зазначив Вассерман.

"По-друге, в Україні йде масована пропаганда одномовності, мотивована тим, що за умови реальної конкуренції з російською мовою українська мова рано чи пізно зникне. Я вважаю цю тезу певною мірою обґрунтованою", - сказав Вассерман.

На його думку, будь-який діалект має більш обмежену сферу застосування, аніж відповідна йому нормативна літературна мова просто тому, що діалект обмежений і за регіоном, і за тематикою. Тоді як літературна мова природно охоплює більше регіонів і всі сфери діяльності.

З іншого боку, зазначив Вассерман, це ж дає підставу вважати, що український діалект не вимре, "як не вимирає, скажімо, діалект архангелогородський або уральський в Росії, кокні чи лоулендерський у Великобританії".

"Те, що незважаючи на багаторічні зусилля лінгвістів, українська мова - не самостійна мова, а діалект, довести досить легко, - продовжує політичний консультант. - Лексику спробували змінити досить радикально, благо, це не складно зробити. Просто взяли усі діалекти, що існували на півдні Русі, і знайшли у них слова, що відрізняються від літературної норми. Якщо знаходили хоча б одне слово, що відрізняється за змістом від російського, оголошували його українським".

Проте Вассерман вважає, що так само не можна було вчинити із синтаксисом, адже синтаксис в українській мові - це й досі , практично, незмінений російський синтаксис.

"На практиці в українській мові не вживаються деякі норми синтаксису російської мови, наприклад, в українській мові майже немає дієприкметникових зворотів, але подібні обмеження якраз існують в будь-якому діалекті", - розповідає Вассерман, додаючи, що норм української мови, яких не було в російській, "під лупою не відшукати".

Від “Аратти”: прочитавши глибоко наукові і без перебільшення, фундаментальні дослідження пана Вассермана, ми, українці щиро зраділи: наша рідна мова аж ніяк не співвідноситься до ідіш або івриту чи китайської. Вона є самодостатньою і націотворчою.

Ми також неабияк вдячні російському досліднику за ту величесзну увагу, яку він приділяє дослідженням нашої мови і його, без перебільшення, фундаментальному відкриттю: адже, стверджуючи про неабияку спорідненність української і російської мов, він фактично визнав, що російської мови, як такої не існує. Натомість є різноманітні діалекти однієї слов'янської мови. Втім, якби він ще б звернув увагу на інші філологічні дослідження, зокрема діалектології та історичної граматики - то напевно б знав, що власне український "мовний діалект" значно старший від російського і з'явився ще задовго до переходу на кириличну графіку та появи хритиянства. Тобто, вже давно доведено, в тому числі, й російськми філологами, що населення Київської Русі мало єдину загальнодержавну мову, на якій київський князь видавав державні укази, здійснював правосуддя, керував військом. Бо наявність єдиної держави природно потребує саме такого способу комунікації етносів, які її населяють.

Отже, базуючись на висновках пана Вассермана, ми можемо із вдячністю зробити висновок: потуги Кремля щодо захисту російської мови, як самобутної мови нацменшини є безпідставними, оскільки російська - це лише діалект української мови, як більш давньої, в часовому вимірі існування, і всі посилання на міжнародно-правові акти сфері захисту мов нацменшин є некоректними.

Відтак, надуманими є й твердження про існування російської нації, бо відсутня її головна ознака - мова, як носій самобутних традицій і звичаїв. Що, в свою чергу, означає: вимоги про введення російської мови, як другої державної в Україні - є абсурдом, бо не може бути самостійною державною мовою діалект однієї мови, яка й є державною. Це приблизно те ж саме, що вимагати, наприклад, від Австрії, введення в якості другої державної мови баварського чи пфальського, чи якогось іншого діалекту німецької мови на підставі того, що там мешкає якась кількість мігрантів із цих регіонів.

Втім кремлівський агітпроп цим не переймається. І вассерманівські дурниці можна із задоволенням слухати у живому виконанні російських політгастролерів. Зокрема у відомого соліста антиукраїнської риторики за тезами Вассермана, - мера Москви Лужкова, якого він консультує з політичних питань.