У Полтаві таки з`явилася глевка галушка

Автор/джерело -  © Василь НЕЇЖМАК, «Україна Молода»

Першого квітня в обласному центрі відкрили пам'ятник полтавській галушці, споруджений за ініціативою та під безпосереднім патронатом «мерствуючого» нардепа Анатолія Кукоби, який укотре переміг на виборах міського голови.

Саме він був головним розпорядником згаданих урочистостей у День сміху. Хоча місце, обране для встановлення застеленого українським рушником імпровізованого столу з полумиском із галушками — чималенькими брилами сірого граніту, стало справжньою насмішкою над здоровим глуздом і почуттями мільйонів співвітчизників.

«Україна молода» вже розповідала про протести представників полтавської інтелігенції та духовенства з приводу намірів місцевих можновладців вгніздити символ «чревоугодія» на святій для кожного свідомого українця Івановій горі за кілька десятків кроків від меморіальної садиби Івана Котляревського, відбудованого Святоуспенського собору і дерев'яного хреста на «братській» могилі знаних і шанованих земляків. Після тієї публікації «гуманітарний» віце-прем'єр Вячеслав Кириленко особисто телефонував автору цих рядків і запевняв, що направить у Полтаву спеціальну комісію Міністерства культури, яка зробить остаточний висновок стосовно доцільності встановлення пам'ятника полтавській галушці саме на цьому місці.

Чільний урядовець говорив про це ще на початку минулорічного грудня. Але жодних слідів діяльності такої комісії у Полтаві ні власкор «України молодої», ні автори листів-звернень, у тому числі й до центральної столичної влади, із протестами проти провінційного глупства та сваволі містечкових владних «божків» так і не виявили. Дочекалися тільки тієї глевкої галушки... То чи варто за таких умов дивуватися тому, що на останніх парламентських виборах від «урядової» партії відвернулося так багато найвідданіших прихильників декларованих нею ідей?