На двох стільцях. Ульянченко нині і губернатор, і сантехнік водночас

Автор/джерело -  © “Аратта-Україна”

Вакантне місце головного сантехніка гаранта хутко зайняли: вчора губернатор столичної області Віра Ульянченко отримала другого владного стільця, вже на Банковій.

Вчора Президент підписав Указ № 339/2009, яким призначив главу Секретаріату: "Призначити УЛЬЯНЧЕНКО Віру Іванівну Главою Секретаріату Президента України".

Слід зазначити, що новопризначена керівниця Секретаріату не поступається відставному Балозі участю у скандальних історіях із кримінальним присмаком.

Як свідчить її біографія, у столиці Віра Іванівна залишилася після закінчення філфаку Київського унівеситету у 1980 році, і після короткої педагогічної практики у ГПТУ добросовісно трудилася на ідеологічній ниві комуністичного виховання молоді: спочатку у Радянському райкомі ЛКСМУ, а потім у міськомі ЛКСМУ. У Горбачовску перебудову Віра Іванівна почала кар'єрний-номенкалатурний зріст: від депутата райради до заступника голови райвиконкому. Під кінець життя компартії Ульянченко таки потрапила одною ногою у "обойму" ставши функціонером ідеологічного відділу Радянського райкому КПУ м. Києва.

Невдалий путч і заборона КПУ на нетривалий час змусили Віру Іванівну згадати про фахову освіту - вона приблизно рік відпрацювала редактором редакційно-видавничого відділу Верховної Ради України, де й познайомилася із своїм майбутнім чоловіком Віктором Івченком, який на той час був помічником нардепа Валентина Симоненка, який був останнім Секретарем Одеського міському КПУ і водночас міськвиконкому. Слід зазначити, що Івченко і Симоненко товаришували ще із комсомолу і разом рухалися по партійно-номенклатурній драбинці. До переїзду у столицю, чоловік Віри Іванівни був головним інженером "Одесаоблтари".

Із призначенням Симоненка в уряд Вітольда Фокіна, Віра Іванівна стає керівником служби першого віце-прем'єра українського уряду, потім - помічником радника Президента Кравчука з питань науки. Із Банкової Віра Іванівна потрапляє у бізнес, тобто, очолює столичне представництво ЧМП "Бласко". Як загальновідомо, діяльність цього державно-акціонерного підприємства для України мала наслідком втрату чи не найбільшого торгівельного флоту і завершилася гучною кримінальною справою з посадкою керіника ЧМП Кудюкіна на 10 років за розкрадання державного майна у особливо великих розмірах. Зрозуміло, що й Віра Іванівна була фігуранткою цієї справи, і, очевидно, ця обставина примусила її на 5 років покинути Україну й пересидіти у США. Подейкують, що допомогла їй у цьому Катерина Чумаченко, яка потоваришувала із Ульянченко ще тоді, коли відвідувала Україну, як представник фонду Пилипа Орлика. Хоча сама Віра Іванівна стверджує, що із Катериною Чумаченко познайомилася значно пізніше, коли та стала дружиною Ющенка.

Так чи інакше, але у 1999 році, Ульянченко не тільки повернулася в Україну не побоючись правосуддя, а й опинилася у близькому оточені Віктора Ющенка. Після нетривалого "відстою" на посаді начальника організаційно-кадрового управління "Укрсоюзсервісу", у 2001 році Віра Іванівна стає помічником прем'єра Віктора Ющенка. Після його відставки - очолює серетаріат фракції НУ у парламенті. У 2005 році стає нардепом і позаштатним радником Президента Ющенка. Після відставки Жовтяка - посідає крісло губернатора столичної області.

Варто зазначити, що губернаторство Віри Іванівни дивним чином співпало із шаленним дерибаном землі Київщини, на що неодноразово звертав її увагу Президент Ющенко. Згадані Президентом факти - не просто слова. Вони задокументовані у численних кримінальних справах, які, із зрозумілих причин, розслідуються без явного ентузіазму правоохоронців. Втім, для подруги дружини Президента, ці згадки Глави держави не мали жодних негативних наслідків.

Більш того, нині Віра Іванівна буквально стала рятівницею, очоливши збанкрутілу, у буквальному сенсі, НУ та змінивши на посаді відставного Балогу.