Плутократичний режим і права людини - не сумісні

Автор/джерело -  © DW

Міжнародна правозахисна організація Amnesty International оприлюднила щорічний звіт про ситуацію з правами людини у світі. Одна з головних проблем України - це безкарність винних у порушенні прав людини.

Особи, винні у порушенні прав людини, залишалися без покарання в Україні.

Цю проблему в царині прав людини Amnesty International називає головною в своїй щорічній доповіді. Загалом у звіті представлено картину світу, де систематична дискримінація і незахищеність гальмують практичне втілення законодавчих досягнень.

Це стосується й України. Експерти "Амністії" зазначають – українська влада не вжила адекватних заходів у відповідь на зростання кількості расистських нападів. А "біженцям та шукачам притулку загрожувало примусове повернення",- розповіла "Німецькій хвилі" виконавчий директор "Міжнародної Амністії" в Україні Тетяна Мазур.

Українська влада не зважала на правила розгляду прохань про надання притулку. За її словами, особливе занепокоєння викликають тортури та жорстоке поводження під час утримання під вартою в міліції.

З цим погоджуються і в Українській Гельсінській спілці. За їхніми підрахунками, кожен чотирнадцятий житель України зазнавав катувань з боку міліціонерів. Лише за останній рік таких випадків було майже сто тисяч. Мазур переконана - в доповіді показаний світ, де держави дуже часто за власним бажанням вирішують, яких прав людини вони будуть дотримуватися, а які – придушувати, і Україна, на жаль, не виняток.

Від “Аратти”: те, що з гордістю називає "демократією" Президент Віктор Ющенко, насправді немає нічого спільного із владою народу. Бо найбільше, що мають маленькі українці від влади чиновницького криміналітету - це право участі у виборчих лохотронах, де дозволяється кинути папірця в урну за ту чи іншу персоналію, заздалегідь визначену режимом. І як показує практика - сторонніх там не буває.

Саме тому, всі красиві гасла лохотронних шоу йдуть, одразу ж по закінченню, за призначенням реквізиту разового використання - у смітник.

А громадянин, маленький українець, як був безправним - так і залишається. Сам на сам із своїми проблемами, головною із яких є фізичне виживання, у агресивному середовщі тотального й безкарного пограбування та приниження.

Чи хтось заперчить очевидному факту: в Україні не існує державного органу захисту ПРАВА ГРОМАДЯНИНА, в Україні не існує рівноправ'я, тобто РІВНОЇ ТА БЕЗУМОВНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ КОЖНОГО ПЕРЕД ЗАКОНОМ.

Натомість державні органи влади охороняють лише право певних осіб володарювати. Безкарно й безмежно. Саме тому репресивний апарат захисту необмеженої влади номенклатури, створений більшовиками, залишається у недоторканому вигляді. І буде залишатися, поки ми, маленькі українці, не встанемо із колін. Ми самі, своїми руками, повинні навести лад у своєму домі.