На супутнику Сатурна виялено ознаки океану, а може й життя

Автор/джерело -  © Кореспондент.net



Дата публiкацiї - 25.06.2009 21:05 | Постiйна адреса - http://www.aratta-ukraine.com/news_ua.php?id=7467

Зонд Cassini (Касіні), який мандрує в системі Сатурна з 2005 року, виявив ознаки існування рідкої води, а, можливо, і цілого океану під крижаною поверхнею одного із його місяця - Енцелада .

Викиди кришталевого льоду у космос з поверхні Енцелади

Про це йдеться в дослідженні, опублікованому в журналі Nature.

За словами вчених, це дає надію на існування життя.

Супутник Енцелад є шостим за величиною супутником Сатурна і являє собою космічне тіло діаметром 500 кілометрів. Гейзери на його поверхні було відкрито в 2006 році все тим же зондом Cassini. Поруч із південним полюсом цього супутника знаходяться чотири паралельних 100-кілометрові тектонічні розломи, звідки із надзвуковою швидкістю викидаються струмені пари і частинки льоду, які відлітають на тисячі кілометрів у космос.

Вчені вважають, що ці гейзери живлять одне з кілець Сатурна - так зване кільце Е (E-ring). Франк Постберг з університету Гейдельберг і його колеги вивчили дані про склад частинок цього кільця, отримані за допомогою аналізатора космічного пилу на борту Cassini.

"Ми повідомляємо про виявлення в кільці E частинок, багатих солями натрію (0,5% - 2% маси), що можливе тільки в тому випадку, якщо струмені, які викидає Енцелад, виходять з резервуара з рідкою водою", пишуть вчені.

Дані про склад кільця E були отримані Cassini безпосередньо, коли зонд пройшов на висоті трохи більше 50 кілометрів над поверхнею супутника в районі його південного полюса. У цьому регіоні розташовуються так звані тигрові смуги - тріщини в корі, через які в космічний простір вириваються потоки дрібних кристалів льоду.

Близько 6% з цих кристалів виявилися солоними - до їх складу входило близько 1,5% суміші хлориду натрію - звичайної кухонної солі, а також вуглекислого та двовуглекислого натрію - харчової соди.

Дослідники вважають, що ці частинки - замерзлі краплі води з під поверхневого океану Енцелада, де знаходяться джерела гейзерів. Солі могли потрапити у воду тільки в тому випадку, якщо їх вимиває з порід рідка вода, як це відбувається в земних океанах. Отже, на Енцеладі повинен існувати шар рідкої води, прихований крижаною поверхнею. Рідка вода, в свою чергу, розглядається вченими як головна і необхідна умова існування життя.

Разом з тим, інша група дослідників під керівництвом Ніколаса Шнейдера з університету Колорадо вивчала склад кільця E спектрографічними методами з допомогою наземних інструментів, і не отримала даних про значну присутність атомів натрію в газовій складовій.

У статті, опублікованій у тому ж номері Nature, Шнейдер і його група пишуть, що присутність натрію в кільці E і в околицях Енцелада виявилося меншою, ніж навколо супутника Юпітера ІВ, і навіть у вкрай розрідженій атмосфері комет.

"Однак, тут немає протиріччя - кількість натрію, яка вивільняється частинками льоду в кільце, з урахуванням великої кількості нейтральних частинок, може бути занадто малою, щоб виявити її із Землі", зазначає Джон Спенсер з південно-західного дослідницького інституту Колорадо у США в огляді, опублікованому в тому ж номері Nature.

Вчені сподіваються отримати більш повні дані про Енцеладу в недалекому майбутньому - до середини 2010 року Cassini ще чотири рази буде наближатися до цього супутника.

Місія Cassini є спільним проектом NASA, Європейського космічного агентства й Італійського космічного агентства. Апарат отримав своє ім'я на честь відомого франко-італійського астронома Джованні Домініка Касіно.

Запуск ракети-носія з апаратом відбувся в 1997 році. Разом з Cassini в космос відправився зонд Huygens (Гюйгенс), здійснив успішне приземлення на поверхню Титана - найбільшого супутника Сатурна.

У квітні 2008 року NASA заявило про дворічне продовження місії.

Нагадаємо, що в серпні минулого року космічний зонд Cassini передав на Землю перші дані, які він одержав під час прольоту крізь крижані гейзери супутника Сатурна Енцелада 11 серпня 2008 року, кажуть фахівці NASA.


 

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2024.
При передруці інформації, посилання на www.aratta-ukraine.com обов`язкове.
© Автор проекту - Валерій Колосюк.