Помер письменник-дисидент Василь Аксьонов

Автор/джерело -  © NEWSru



Дата публiкацiї - 6.07.2009 21:49 | Постiйна адреса - http://www.aratta-ukraine.com/news_ua.php?id=7528

Відомий російський письменник-дисидент Василь Аксьонов помер сьогодні у Москві, після тривалої хвороби, на 77-му році життя.

Про це повідомила вдова письменника.

15 січня 2008 року Аксенов був госпіталізований в 23-у московську лікарню після нападу інсульту, який наздогнав його за кермом автомашини. Через добу після госпіталізації Аксьонов був переведений у НДІ швидкої допомоги імені Скліфосовського, де йому була проведена операція по видаленню тромбу сонної артерії. Стан після інсульту і операції оцінювався лікарями як "украй важкий".

За словами одного з його лікарів, в кінці лютого цього року Аксьонову була зроблена операція у зв'язку з ускладненнями в черевній порожнині. Він розповів, що 25 лютого письменник був переведений з НДІ нейрохірургії ім. Бурденко в НДІ швидкої допомоги імені Скліфосовського у зв'язку з тим, що у нього "виникли непередбачені ускладнення хірургічного характеру в черевній порожнині".

У березні письменника знов перевели в НДІ нейрохірургії імені Бурденко, де його лікуванням займалися найкращі фахівці з нейрореабілітациі, але потім з-за різкого погіршення здоров'я він потрапив в реанімацію.

Відомий прозаїк, автор більш ніж 20 романів, "стиляга" і "антисовєтчик" Василь Павлович Аксьонов - один з яскравих представників покоління "шестідесятників" у совітській літературі.

Він народився в Казані в сім'ї партійного діяча 20 серпня 1932 року. Батьки майбутнього письменника були репресовані. Декілька років Аксенов прожив в Магадані із засланою після табору матірю .

У 1956 році він закінчив Ленінградський медичний інститут. У 1956-1960 роках працював лікарем на Крайній Півночі, в Карелії, в Ленінградському морському торговому порту, в туберкульозній лікарні в Москві.

Як письменник Аксьонов набув популярності в 1960-х роках, після публікації в журналі "Юність" повісті "Колеги"( по цій повісті знято одноіменний совітський фільм) та низки інших повістей і розповідей.

Головний успіх приніс Аксьонову роман "Зоряний квиток", який вийшов в тій же "Юності" в 1961 році. Його героями стали молоді люди з покоління "фестивалю молоді і студентів", яке в комсомольському друці отримало кличку "стиляги".

Після закінчення "відлиги", за часів юрежнєвського застою,в 70-х роках, його твори перестають публікуватися в Радянському Союзі.

Підвищений інтерес КДБ до літературної творчості, зіткнення з радянською цензурою і критикою привели Аксьонова до тривалого, на десять років, вимушеного мовчання.

Проте письменник продовжував працювати. У 1975 був написаний автобіографічний роман "Опік", а в 1979 році - гостра антиутопія "Острів Крим", заборонені до публікації совітською цензурою.

У 1979 році Василь Аксьонов став одним з організаторів і авторів безцензурного літературного альманаху "Метрополь", який видавався в США.

У грудні 1979 року він публічно заявив про вихід з Союзу письменників СРСР. Після різких виступів у пресі на адресу письменника, в липні 1980 року, він був вимушений "рятувати" свої романи, - Аксьонов виїхав в США, де дізнався про позбавлення його і його дружини радянського громадянства.

У 1980 році він почав викладати російську літературу в університеті Дж. Мейсона у Вашингтоні.

З кінця 1980-х книги Аксьонова знову видаються на батьківщині, а починаючи з 1990-х років він часто і тривалий час буває в Росії.

У США він жив до 2004 року, потім - поперемінно живе у Франції і в Росії.

У 1992 році Аксьонов завершив роботу над 3-томним романом "Московська сага" - про три покоління московських інтелігентів XX століття.

У 2004 році став лауреатом "Російського Букера" за книгу "Вольтер'янці і вольтер'янки". Його остання книга "Зіниця ока" (2005) має характер особистого щоденника.

У США Василю Аксьонову присвоєно почесне звання Doctor of Humane Letters. Він є членом Пен-клубу і Американської авторської ліги. У 2005 році Василь Аксьонов був удостоєний Ордена літератури і мистецтва, одній з вищих нагород сучасної Франції.


 

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2024.
При передруці інформації, посилання на www.aratta-ukraine.com обов`язкове.
© Автор проекту - Валерій Колосюк.