Тупенький піар Банкової. Ющенко у Туркменії - газом і не пахне

Автор/джерело -  © “Аратта-Україна”

Напередодні візиту Президента України Віктора Ющенка до Агабаду із Банкової лунало, що мовляв, головною метою візиту стане мало не укладання нових угод про прямі постачання газу в Україну. Пропагандистька булька луснула одразу ж.

Зокрема, про це казала прес-секретар Ірина Ванникова.

«Природно, що візит Президента України до Туркменістану має пройти під знаком дуже важливої сфери – енергетичної. У двох країн є все для того, щоб ця співпраця була взаємовигідною та ефективною – ми готові активізувати співробітництво при розробці родовищ нафти та газу, модернізації нафтогазової галузі Туркменістану», – сказала Ванникова.

«Принципова позиція керівництва Туркменістану щодо посилення диверсифікації шляхів постачання вуглеводнів та збільшення кількості прямих контрактів із кінцевими споживачами створює добрий контекст для успішності запланованих двосторонніх українсько-туркменських переговорів», – наголосила Ванникова.

Ще більш відверто типу дав зрозуміти заступник Глави Секретаріату Президента України Андрій Гончарук, наголосивши, що налагодження поставок газу з Туркменістану до України не є питанням конкуренції з третьою стороною.

Більш того, він тонко натякнув навіть на конкуренцію з Росією, як, на нібито, вже доконаний факт. Гончарук відзначив, що мова швидше йде не про конкуренцію, а про багатосторонню співпрацю. «Я не хотів би вживати слово «конкурувати», хоча ви можете сказати, що у даному випадку я уникаю цього питання, оскільки відомо, що та чи інша конкуренція існує, але я запропонував би такий підхід: ми хотіли б все це взаємодоповнити, тому що зрозуміло, що повітрям доставляти газ із Туркменістану не можливо. Єдиний шлях на сьогодні – не треба забувати ще дві території: Республіку Узбекистан і Республіку Казахстан, і зрозуміло, Росія у тому числі», – сказав Гончарук.

«Наша позиція – ми готові до транспортування через свою територію туркменського газу, в тому числі, можливо, і споживання певного об’єму газу, який може бути визначений фахівцями», – наголосив заступник Глави Секретаріату.

Насправді ж, якщо й сьогодні про газ йшлося, то, образно кажучи суто теоретично, якщо не пошепки.

В усякому разі - жодного документу, хоча б у вигляді протоколу намірів.

Зокрема, Глава Української держави Віктор Ющенко та Президент Туркменістану Гурбангули Бердимухамедов підписали Спільну заяву.

Також за підсумками двосторонніх переговорів підписано пакет міжурядових документів:

- Угоду між Міністерством аграрної політики України та Міністерством сільського господарства Туркменістану про співробітництво в галузі випробування та охорони сортів рослин;

- Протокол про співробітництво між Міністерством закордонних справ України та Міністерством закордонних справ Туркменістану;

- Угоду між Торгово-промисловою палатою України і Торгово-промисловою палатою Туркменістану про створення ділової ради ;

- Договір про співробітництво між Національним транспортним університетом (м. Київ, Україна) та Туркменським державним інститутом транспорту та зв’язку (м. Ашгабат, Туркменістан).

Хоча з самого початку було зрозуміло, що заяви Банкової щодо газу - порожнє потрясяння повітря. Не більше. В усякому разі, експертному середовищі цей піар сприйняли саме так.

«Шансів домовитися ні про повернення до прямих газових контрактів, ні про збільшення прокачування газу по українській території за рахунок туркменського - немає», - вважає директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Саприкін, повідомила прес-служба організації.

За словами експерта, такі домовленості неможливі в першу чергу тому, що діє російсько-український контракт на постачання газу, і Україна навіть ці обсяги не вибирає. «Прямі контракти неможливі, виходячи суто з неможливості споживання. З іншого боку, Росія ніколи не віддасть туркменський газ, хоча зараз він їй не дуже потрібний», - зазначив експерт.

Саприкін також додав, що якщо говорити про співпрацю цього або наступного року, то може йти мова про постачання Україною до Туркменістану нафтогазового обладнання. «В першу чергу це труби, компресорні станції. Це і повинно бути головною метою співпраці. Все інше - це довгострокові питання. Вони реалізовуватимуться через 10-15 років», - сказав експерт.