Готуйтеся. МОЗ незабаром розпочне реформу

Автор/джерело -  © proUA

Презентації програми реформ системи охорони здоров’я України завадила епідемія грипу.

Про це під час круглого столу «Як реформувати медичну галузь України?», організованого редакцією тижневика «Коментарі:» заявив міністр охорони здоров’я Василь Князевич.

«Ми почали запроваджувати систему сімейної медицини. Нинішній масовий ажіотаж і паніка були б на 90% менше, якби кожен мав свого сімейного лікаря», - пояснив Князевич учасникам круглого столу.

Крім того, як відзначив міністр, в Україні створюється система підготовки менеджерів медичних установ: «Ми готуємо закон, який дозволить головлікарям самим управляти установою, хто не впорається - піде сам. Вже створена асоціація головлікарів, і за її участі створюється інститут, розробляється магістерська програма підготовки кадрів».

Головний редактор тижневика «Коментарі:» Вадим Денисенко звернув увагу учасників круглого столу на те, що реальні витрати на медицину в Україні, згідно даним ВООЗ, майже в два рази вище офіційно заявлених. «Комітет ВР з питань охорони здоров’я говорить про 3,2-3,4% ВВП в останні три роки. Згідно висновкам ВООЗ, яка оцінює українську медицину як за формальними, так і неформальними витратами, державний сектор фінансує тільки 53% витрат на медицину. Українець, потрапляючи до лікарні, самостійно доплачує те, що «недодала» йому держава. Виходить, що в Україні, виходячи з паритету купівельної спроможності ВООЗ, на людину припадає близько 500 доларів, а не 70, якщо судити після статистика МЗ України. Для порівняння - в Польщі 857 доларів. Проте ці 500 доларів «роблять» близько 43% українців. Іншим доводиться задовольнятися 70 доларами державної підтримки», - відзначив Денисенко.

Екс-міністр охорони здоров’я, а нині голова Національної ради з питань охорони здоров’я Микола Поліщук погодився, що нинішня ситуація з епідемією грипу показала, що реформи потрібно проводити невідкладно. В той же час він відзначив, що напрацювання з реформування, накопичені в 2005 році, були перекреслені іншим складом уряду в 2006 році. Нинішній же парламент, за словами Поліщука, більше стурбований пошуками персонально відповідальних за невдачі, ніж системними реформами.

Оксана Абовська, керівник проекту ЄС «Сприяння реформі вторинної медичної допомоги в Україні», вказала на те, що в Україні кошти на охорону здоров’я і зараз збираються непогано - через податки - і йти від цієї системи недоцільно. Проте, як відзначила експерт, через відсутність реформ в системі вторинної медичної допомоги в Україні, значна частина цих коштів витрачається неефективно. «Близько 30% всіх українських лікарень налічують не більше ніж по 40 ліжок, перепрофілювання їх дозволить заощадити майже третину бюджетного фінансування галузі і направити кошти, що вивільняться, на підвищення якості і забезпечення більшої доступності медичних послуг. Це показав, зокрема, досвід Житомирської області, яка була обрана як пілотна для реалізації проекту сприяння реформі вторинної медичної допомоги в Україні», - пояснила Абовська.

На думку Галини Майструк, наукового директора програми МВА «Сучасний менеджмент охорони» здоров’я Міжнародного інституту менеджменту (Київ), існує проблема того, чиїми руками проводити реформи: «Наші медичні Вузи готують лікарів, а не керівників. Люди по-різному стають головлікарями, але їх цьому не учать».

Як пояснила Майструк, МІМ цього року відкрив програму бізнес-адміністрування в медицині, але більшість студентів там представляють приватний бізнес. «Приватна медицина вже прийшла до того, що в галузі охорони здоров’я потрібні професійні керівники, держава - поки що ні», - підкреслила вона.

Президент Української федерації страхування Олександр Завада звернув увагу на те, що Україна з 1991 року розробила 17 проектів системи фінансування медицини, проте жоден варіант досі не був прийнятий. Недоліком всіх цих проектів, на думку експерта, є те, що вони передбачали присутність на ринку монопольного посередника - фонду, агентства або чогось іншого. Тому Федерація і пропонує стратегію конкурентної моделі страхової медицини, яка дозволить використовувати кошти ефективно. «Якщо ми запроваджуємо страхову медицину при монопольному посереднику, може виникнути ситуація, коли медустанови, користуючись протоколами, стандартами, тарифами, намагатимуться максимально заробити на кожному пацієнтові. А хто їх контролюватиме? Монопольний фонд, зацікавлений в такому стані справ, оскільки живе з цих грошей. І які б кристально чесні люди там не працювали, все рівне буде спокуса. А пацієнт знову виявиться заручником ситуації», - підкреслив Олександр Завада.