Наслідки донецького правосуддя

Автор/джерело -  © proUA

Після Бандери Героєм України може перестати бути лейтенант, який підняв прапор над Рейхстагом та герої-чорнобильці.

Олексій Берест, лейтенант Червоної Армії, 30 квітня 1945 року разом з Єгоровим і Кантарією який встановив Прапор Перемоги над Рейхстагом, може перестати бути Героєм України. Він і ще 15 людей, що отримали звання Героя України - не були громадянами України, пише «Газета по-Киевски».

Видання наводить повний список Героїв - не громадян України:

Роман Шухевич, головнокомандувач Української повстанської армії;

Григорій Китастий, видатний композитор, диригент, бандурист родом з Кобеляк, що емігрував у США;

Володимир Івасюк, співак, композитор, автор «Червоної Рути»;

Василь Стус, поет, дисидент;

Августин Волошин, політичний, культурний і релігійний діяч Закарпаття, прем’єр-міністр уряду Карпатської України;

Микола Ващук, Василь Ігнатенко, Віктор Кібенок, Володимир Правик, Микола Титенок, Володимир Тишура - легендарні пожежники-чорнобильці, які першими прибули на станцію, щоб ліквідувати пожежу на четвертому енергоблоці. Всі померли від радіоактивного ураження в тому ж 1986 року.

Героями України стали радянські воїни, що відзначилися під час Другої світової. Михайло Василишин (кулеметник, загинув у боях за звільнення Польщі), Кузьма Дерев’янко (генерал-лейтенант, що приймав капітуляцію Японії від імені Радянського Союзу), Анатолій Шапіро (учасник звільнення концтабору Аушвіц). І, нарешті, Олексій Берест, лейтенант Червоної Армії, 30 квітня 1945 року разом з Єгоровим і Кантарією встановив Прапор Перемоги над Рейхстагом.

Нагадаємо, 2 квітня Донецький окружний адміністративний суд визнав протиправним і таким, що підлягає відміні Указ про присвоєння лідерові ОУН Степану Бандері звання Героя України на тій підставі, що Бандера не був громадянином незалежної держави Україна.

Від “Аратти”: Ми, в свою чергу, можемо нагадати, що в СРСР принцип правосуддя не діяв, що визнано численними експертами. Натомість діяв принцип лояльності політиці компартії та її бюрократичній верхівці.

Відтак, ухвалювалися рішення, виходячи не з принципів правосуддя, а з принципів доцільності, згідно до поточного моменту.

Ми не зустрічали жодного експерта, окрім, звісно, послідовників Вишинського, які б називали правосудними рішення, які легалізовували політичні репресії сталінського режиму. Або ж судові рішення у справах дисидентів.

Наразі в Україні, донецький суд продемонстрував класичний приклад совітського класового правосуддя.

І ми конче чекаємо, коли Президент, як гарант Конституції, висловить свою позицію щодо цього конкретного випадку. Адже Віктор Янукович неодноразово публічно заявляв про свою неухильну й безкопромісну позицію щодо дотримання демократичних цінностей, фундаментом яких є правосуддя.