Злети і падіння бронзового віку

Автор/джерело -  © “Аратта-Україна”



Дата публiкацiї - 21.04.2010 04:11 | Постiйна адреса - http://www.aratta-ukraine.com/news_ua.php?id=9925

В останні десятиліття в археологію прийшли методи хімії, фізики, біології, матеріалознавства. З їхньою допомогою вчені встановили, що найдавніші металургійні провінції Балкан, Карпат та Північній Євразії розвивалися незалежно від «колисок» людської цивілізації.

Зброя та знаряддя праці бронзового віку (Балкани)

Доповідь на цю тему зробив на засіданні Президії Російської академії наук член-кореспондент РАН, завідувач лабораторією природничих методів Інституту археології Євген Миколайович Черних.

Періодизація культурно-технологічного розвитку людства заснована на відношенні стародавніх людей до металу. Не дарма віки ділили на кам'яний, бронзовий і залізний. Фізико-хімічні методи дозволяють реконструювати технологічні прийоми стародавніх виробництв. Завдяки природничим методам досліджень можна визначати абсолютний вік багатьох знахідок.

Перший метод - радіовуглецевого датування - заснований на визначенні часу розпаду ізотопу вуглецю 14C. Він не дуже точний і в археології застосовується разом з дендрохронологією. Дендрохронологія використовує кільця річного приросту дерев. Зіставляючи між собою зрізи стародавніх дерев, дендрологи змогли в кінцевому підсумку скласти безліч більш-менш тривалих дендрохронологіческіх шкал - від декількох сотень до тисяч років.

За останніми даними, отриманим фізико-хімічними методами, металоносні культури Євразії розвивалися стрибками, - вони мали злети і падіння.

Так, справжня технологічна революція відбулася в V тисячолітті до нашої ери на півночі Балканського півострова і в Карпатському басейні (це період розквіту культури Трипілля-Кукутень - прим. "Аратти"). У цій металургійної провінції не тільки відливалися мідні знаряддя і зброю вельми досконалих форм, місцеві майстри виробляли також золоті прикраси. Але в першій половині IV тисячоліття Балкано-Карпатська металургійна провінція розпалася.

Іншим прикладом історичної реконструкції може служити Каргалінский гірничометалургійний комплекс - найдавніший і найбільший гірничо-металургійний центр в Північній Євразії, розташований на північний захід від сучасного Оренбурга. Його розробка почалася в кінці IV тисячоліття до н. е., а зліт стародавньої експлуатації припав на пізній бронзовий вік (18-14 ст. до н. е..), коли гірниками і металургами були освоєні найбільш багаті ділянки покладів мідних руд. Однак в останній третині II тисячоліття до н. е. за нез'ясованих причин на Каргалах гірничо-металургійна діяльність припинилася повністю, і настало довге забуття. Воно тривало до 1740-х років, коли старе родовище освоїли вже російські промисловці.

Отримані дані, вважає О.М. Черних, змінюють усталені в археології погляди. Вважалося, зокрема, що всі досягнення прийшли з Месопотамії, а більш північні культури Євразії світили лише відбитим світлом, засвоюючи ідеї, які доходили до них з первинних високорозвинених центрів. Також вважалося законом плавний поступальний розвиток виробництва. Але бурхливий розвиток металлоносних культур далеко від загальновідомих центрів давньої цивілізації і різке їхнє згасання свідчать про те, що ці загальноприйняті положення археології слід переглянути, пише "Наука і жізнь".


 
Счётчик тиц и PR

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2019.
При передруці інформації, посилання на www.aratta-ukraine.com обов`язкове.
© Автор проекту - Валерій Колосюк.