Підземні ходи Черкащини

Автор/джерело -  © Оксана ЧЕРВ’ЯКОВА, історик, м. Золотоноша, “Прес-Центр” 



Дата публiкацiї - 2.04.2008 | Постiйна адреса - http://www.aratta-ukraine.com/text_ua.php?id=1003

Підземні ходи – це, так би мовити, матеріалізована історія нашої Вітчизни, унікальні пам’ятки, дослідження яких дасть змогу глибше зрозуміти складні процеси, що відбувалися на теренах нашого краю та визначали його майбутнє.

Як ми дбаємо про ці безцінні пам’ятки історії Черкащини? Фото: Олександр СЛЄПЦОВСЬКИЙ.

На мій погляд, газета “Прес-Центр” цілком обґрунтовано й своєчасно порушила питання про збереження унікальних підземель у історичному центрі Сміли. Воно й не дивно, адже обов’язок кожного свідомого громадянина – бити на сполох при будь-якій спробі недолугого чиновництва розправитися із безцінними пам’ятками на підставі власного суб’єктивного судження. Прикро, що знищити безцінну історичну спадщину минулого Сміли збираються ті особи, яких держава покликала оберігати такі пам’ятки.

Але ситуація зі смілянськими підземеллями змушує замислитися і над іншими підземними ходами, що розташовані на Черкащині. Прикро, але з ними справи не кращі, ніж зі смілянськими, хоча вони могли б по праву стати цікавинкою туристичних маршрутів не лише для українських мандрівників, але і для європейських.

Наприклад, на Канівщині розташовані одні з найдавніших підземних ходів в Україні. У княжі часи єдиним порятунком від кочовиків були для населення катакомби. Напрочуд правдивою виявилася легенда про чотири підземні ходи, що починалися під Успенським собором (ХІІ ст.). Цілком імовірно, що одна з галерей тягнеться попід старим руслом Дніпра аж до лівого берега, друга – до Яблунівського лісу, третя – до гори Московки, а четверта – до підземної церкви, споруди, значно старшої, ніж наземна Георгіївська, і такої самої за розмірами. Чимало підземних ходів під Каневом – справа рук козаків. Підземелля Канева і околиць багатоярусні: верхні розташовані на глибині 3-4 м, нижні – 9 м або й глибше.

Багата на підземні ходи й Чигиринщина. Нині в околицях Мотронинського монастиря можна натрапити на численні печери – як "свіжі", так і викопані двісті-триста років тому. Переповідають, що перші з них викопані Антонієм – тим самим, що уславився в цій царині, створюючи печерні монастирі у Києві та Чернігові. Деякі дослідники переконані, що загальна довжина мотронинських ходів вимірюється сотнями кілометрів, адже мережа їх дуже розгалужена, і пролягають вони до інших городищ у Чигиринському, Кам’янському районах і навіть Олександрівському, що на Кіровоградщині.

Хто і коли викопав уманські печери – так само незрозуміло, як і навіщо. Появу більшості з них дехто приписує кріпакам Станіслава Потоцького, які таким чином нібито намагалися сховати скарби свого пана. За іншою версією, цими ходами у XVII ст. до козацької фортеці доправляли провіант і воду, оскільки козаки звели укріплення на гранітній скелі і самотужки дістати воду з криниці не могли. Уманські підземелля відіграли велику роль під час Коліївщини у 1768 р. Саме тому й досі печери називають гонтівськими.

На жаль, жодна з вищеназваних пам’яток історії та культури нашого краю сьогодні не вивчається цілеспрямовано. Але цілком імовірно, що, дослідивши підземелля Черкащини, вдалося б знайти відповідь на безліч запитань, відтворити цілісну картину історії краю. Дбайливе, уважне, осмислене ставлення до унікальних підземель Черкащини беззаперечно буде сприяти відродженню історичної пам’яті, дасть поштовх краєзнавчому руху, створенню нових музеїв, заповідників, туристичних маршрутів, виданню нової літератури.

 

 
Счётчик тиц и PR

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2019.
При передруці інформації, посилання на www.aratta-ukraine.com обов`язкове.
© Автор проекту - Валерій Колосюк.