Фінансова криза. Від безробіття і безгрошів’я українців рятуватимуть городи

Автор/джерело -  © Анна Ященко 

Бо державна політика на ринку праці ще не з’являлася.

Безробіття стає невід’ємним складником світової фінансової кризи, яка охопила вже всі континенти. Першими під удар потрапили американці. Як повідомляла “Нью-Йорк Таймз”, протягом лише одного місяця – вересня 2008 року – американська економіка втратила 159 тисяч робочих місць, а за останній рік кількість безробітних в Америці зросла з 2,2 до 9,5 млн. осіб. До кінця року експерти прогнозують 8% безробітних – це буде найвищим рівнем американського безробіття за останні 25 років. Міжнародна організація праці теж передрікає невтішні прогнози: у 2009 році кількість безробітних у світі зросте на 20 млн. і становитиме загалом 210 млн. осіб. Що очікувати українському ринку праці та представникам яких професій слід терміново перекваліфіковуватися, з’ясовував УНІАН.

– Насамперед під загрозу звільнення потрапляють представники тих професій, яких уже торкнулася криза. Будівельні й металургійні компанії уже відчувають скорочення трудових кадрів, – розповідає завідувачка сектора соціальної і демографічної політики Національного інституту стратегічних досліджень Ольга Піщуліна. – Якщо ми говоримо про те, що в будівельній індустрії скорочено або заморожено до 50% об`єктів, відповідно така цифра буде й щодо кількості зайнятих. Згідно з експертними оцінками в будівельній індустрії передбачається до 200 тис. скорочень. 22 жовтня на Маріупольському металургійному комбінаті ім. Ілліча було скорочено 30% персоналу, передбачається також скорочення в перспективі. Потрапить під прес хімічна індустрія.

Працівники металургійної галузі вже відчули на собі удар кризи. Голова ради директорів ІСД Сергій Тарута заявив, що власники металургійних підприємств планують скорочення кількості працівників на одну третину.

– Це не наша провина, ми просто не можемо забезпечити цих людей зарплатою, – наголосив він.

Нещодавно керівники Нікопольського заводу феросплавів уже повідомили громадськості про зупинення виробництва з 1 листопада через неможливість реалізації продукції. Доля 8 тисяч людей залишається під питанням. І це тільки початок.

За прогнозами Міжнародної організації праці фінансова криза найбільше вдарить по автомобільному, туристичному, будівельному і фінансовому секторах економіки.

– Це не просто криза на Волл Стріт, це криза на всіх вулицях, – заявив голова МОП Хуан Сомавія. Він також додав, що одночасно зросте на 40 мільйонів кількість працюючих бідняків, які отримують за свою працю менш як долар на день (на сьогодні таких людей згідно з даними Світового банку – 1,4 млрд.), а тих, хто отримує по $2, – 100 млн.

За даними Держкомстату, в Україні число безробітних у вересні поточного року становило 513,6 тис. осіб (що на 4,1 тис. більше, ніж у серпні).

Географія безробіття охоплює всі регіони країни, але станом на 1 жовтня 2008 року найбільше незайнятих українців налічується в Донецькій області – 33,3 тис., далі йде Львівська (31,4 тис.) і Харківська (28,6 тис.) області. Найменший рівень безробіття зареєстрований у Херсонській (12,1 тис.), Чернівецькій (13,4 тис.) і Кіровоградській (13,9 тис.) областях.

Піщуліна прогнозує, що слідом за виробництвом скорочувати свої трудові ресурси почнуть комерційні підприємства, передусім ті структури, що пов`язані з інвестиційною діяльністю.

– На сьогодні вже до 30% персоналу в комерційних структурах скорочується. Фахівці в цій сфері в найближчі два роки не знадобляться, – зазначає вона.

HeadHunter, всеукраїнський сайт з пошуку роботи й персоналу, орієнтований на фахівців і менеджерів середньої та вищої ланки, повідомляє, що традиційне зростання активності на ринку праці для “білих комірців” у жовтні ознаменувалося скороченням кількості вакансій. Порівняно з вереснем кількість вакансій у жовтні впала на 15%. Таку саму тенденцію показують і інші українські сайти з пошуку роботи. При цьому кількість вакансій продовжує скорочуватися приблизно на 0,5–1% за добу.

Згідно з даними сайту hh.ua, динаміка надходження нових вакансій у жовтні, порівняно з вереснем, виглядає таким чином: у сфері продажів кількість вакансій зросла на 2%, бухгалтерії і фінансів – знизилася на 0,5%, у маркетингу й рекламі – знизилася на 5%, у виробництві – на 10%, у сфері інформаційних технологій – на 15%, вакансії для адміністративного персоналу скоротилися на 27%, у сфері вищого менеджменту – на 40%, у банківській сфері й на ринку страхування – на 70% і 50% відповідно.

На тлі скорочення активності з боку працедавців ринок праці насичується пропозиціями кандидатів на вакансії. До системи hh.ua минулого місяця надійшло на 30% більше резюме, ніж у серпні. За прогнозами експертів, обсяг новорозміщених резюме в жовтні зросте ще на 7%, порівняно з вереснем. У жовтні на 37% збільшилася активність кандидатів, що виражається в кількості відгуків на вакансії.

Отже, представникам сфери виробництва, будівельникам і “білим комірцям” доведеться перекваліфіковуватися. Які ж сфери потребуватимуть ресурсів під час кризи?

–Непогано пішла б перекваліфікація трудових ресурсів у сільське господарство, – розмірковує Ольга Піщуліна. – Але наскільки приверне увагу наших громадян мінімальний рівень оплати праці?

Як виявилося, Державний центр зайнятості фінансову кризу, а отже – збільшення потоків безробітних – поки не відчуває.

– На даний час ситуація на ринку праці є стабільною. Це – реальна картина сьогодення. Проте ринок праці має певну інерцію і порівняно з іншими секторами економіки запізнюється на кілька місяців, – розповіли УНІАН у відділі зв’язків з громадськістю і ЗМІ Державного центру зайнятості.

У центрі також запевнили: якщо виникне потреба в забезпеченні соціального захисту звільнених працівників, їм буде надано повний спектр послуг і матеріальне забезпечення на період пошуку роботи.

Фонд загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття фінансово стійкий, – наголосили в центрі зайнятості.

З 1 жовтня навіть збільшено мінімальний розмір допомоги з безробіття до 360 грн. проти 320 грн., а для окремих категорій громадян – до 500 грн.

Чого очікувати на українському ринку праці наступного року – експерти навіть бояться прогнозувати.

– З прогнозами в нас погано. А що стосується ринку праці – це взагалі чорна діра, – бідкається Піщуліна. – Державної політики у сфері ринку праці не існує. Кілька років тому ми говорили, що в нас колосальне безробіття і потрібно розвивати робочі місця. У результаті такої політики в нас за останні два роки було створено 2 млн. робочих місць з мінімальною заробітною платою. Але фактично ще в середині літа існувала величезна нестача робочої сили, особливо у сільському господарстві.