Українці починають і виграють

Автор/джерело -  © Ігор Каганець, журнал нової еліти «Перехід-IV» 



Дата публiкацiї - 3.12.2008 | Постiйна адреса - http://www.aratta-ukraine.com/text_ua.php?id=1136

Тільки український етнос зможе навести лад в рідній хаті. Для цього йому треба оздоровитися й організуватися. Лише тоді Україна отримає шанс стати впливовою глобальною силою третього тисячоліття, локомотивом Переходу людства до цивілізації вищого рівня. Еволюційні перегони започатковує Українська Національна Громада.

Українці: народжені для перемог

Головний закон держави — чинна Конституція України — починається словами «Верховна Рада України від імені Українського народу — громадян України всіх національностей…». Це означає, що юридично Український народ — це громадяни України всіх національностей, тобто етносів. Ці етноси України мають законне право відстоювати свої етнокультурні, економічні та політичні інтереси шляхом створення національних (етнічних) громад. Так, за станом на 2007 р. в Україні зареєстровано 39 національних громад із всеукраїнським та міжнародним статусом — повідомляє на своєму інтернет-сайті Державний комітет України у справах національностей та релігій.

Етноси України активно користуються своїм конституційним правом. Для цього вони можуть мати навіть декілька етнічних організацій, наприклад, азербайджанці та поляки — по 2, росіяни — 4, євреї — 7. Це дозволяє їм законно лобіювати свої інтереси, користуватися державною підтримкою, впливати на прийняття державних рішень. Так, указом Президента України від 22 липня 2001 року було створено найвищий представницький дорадчо-консультативний орган етнічних громад — Раду представників громадських організацій національних меншин України при Президентові України. Згідно з цим указом, Рада готує пропозиції щодо формування державної етнонаціональної політики, розглядає проекти законів, актів Президента України та Кабінету Міністрів України, має право одержувати від органів влади інформацію, документи і матеріали тощо.

Етнічні громади України «нагромадили значний досвід суспільної діяльності, спільно з органами виконавчої влади здійснюють заходи, спрямовані на задоволення етнокультурних потреб представників своєї національності… Процес становлення та структуризації національних меншин став дійовим фактором державотворчих процесів і задоволення їхніх етнокультурних потреб. Через систему законодавчих актів Українська держава визнає поліетнічний характер українського суспільства», — повідомляє сайт Закарпатської обласної державної адміністрації.

Отже, згідно з Конституцією, чинним законодавством і політичною практикою, держава «Україна» є мультиетнічним, мультикультурним і мультирасовим утворенням. Відповідно, вона не зобов’язана відстоювати інтереси українського етносу. Ви здивовані? А як же заяви, що це держава Українського народу? Фокус у тому, що під терміном «Український народ» розуміється зовсім не те, що досі вважалося самозрозумілим, тобто «українці», «український етнос», корінний народ Української землі, носій української мови й української культури. Про це, повторю, відверто сказано в першому ж рядку Конституції. Тобто від 28 червня 1996 року термін «Український народ» набув протилежного значення — це вже не один єдиний у світі, унікальний Український етнос, а сукупність людей будь-яких етносів і рас, що мають громадянство держави «Україна».

На жаль, юридичний і політичний факт мультиетнічності держави «Україна» ще не став набутком колективної свідомості українського етносу. Внаслідок згаданого вище «перевертання понять» етнічні українці досі живуть ілюзією власної державності, тому де-факто найменш організовані в порівнянні з іншими етносами України. На сьогодні не існує жодної офіційно зареєстрованої загальноукраїнської національної громади, яка б відстоювала інтереси українців у цій мультиетнічній державі. Звідси їх низька етнічна самосвідомість, слабка солідарність, недостатня конкурентоспроможність. Українці майже витіснені з великого бізнесу, беззахисні в середньому і малому бізнесі, недостатньо активні в центральних і місцевих органах влади, інформаційному просторі, системі виховання та освіти. Неорганізованість українського етносу призвела до того, що Україна опинилася на першому місці в світі за темпами вимирання населення. Етнос-господар (титульна національність), що повинен нести головну відповідальність за лад в Україні, перебуває у стані дезорганізації та пасивності. Це спричиняє постійні політичні й економічні кризи, неминуче веде до демографічної та екологічної катастрофи в Україні.

Хата без господаря — це головна причина нинішньої системної кризи. Вихід очевидний: створення Української національної громади, яка представлятиме інтереси українського етносу та інтереси української землі в цій мультинаціональній державі — подібно до того, як це роблять національні громади інших етносів України. Українцям пора припиняти «партизанщину», натомість почати діяти цивілізовано, в рамках чинного правового поля. Українська національна громада повинна стати простором інтеграції та взаємопосилення українських національних проектів, організацій та ініціатив. Вона має взяти в свої руки захист та просування українських етнічних інтересів через механізми громадського впливу на суспільство та владу.

У сучасному глобалізованому світі успішність локальних проектів вимагає глобальних зусиль. Українці є світовою спільнотою. Тому Українська національна громада має творитися у формі міжнародної громадської організації — щоб об’єднати українців в усьому світі. УНГ має стати інструментом формування та реалізації оновленої Української Нації — цілісної людської спільноти, об’єднаної єдиним духом, душею, рідною мовою та прагненням постійного триєдиного вдосконалення духу, душі та фізичного тіла.

Український етнос є носієм природного закону цієї землі. Українці створили найдемократичнішу та найефективнішу модель держави — Запорізьку Січ, написали першу в світу Конституцію. Українська мова сформувалася на території України, тому ідеально відповідає українському життєвому просторові: кліматові, ландшафту, геоенергетиці, техносфері, флорі та фауні. Тільки українська мова дозволяє перебувати в єдності з цим простором і мудро керувати ним. Тільки український етнос зможе навести лад в рідній хаті. Для цього йому треба оздоровитися й організуватися. Лише тоді Україна отримає шанс стати впливовою глобальною силою третього тисячоліття, локомотивом переходу людства до цивілізації вищого рівня.

Чи не занадто сміливі мрії? Аж ніяк. Майбутнє України запрограмоване нашим минулим. Українці — це корінний народ України, який вже тисячі років проживає на цій землі. Ми прямі нащадки давніх аріїв, галлів-кельтів, скіфів, сарматів, антів, русів, козаків. Це наші пращури створили наймогутніші держави Європи — Скіфію, Антський Союз, Київську Русь. Згідно з даними археології, українці першими створили астрономічний календар і музичні інструменти, винайшли колесо і воза-мажу — першу машину, одомашнили коней і корів, винайшли плуг і зорали ріллю. Українці першими спорудили комфортні триповерхові будинки, винайшли ткацтво і гончарство, розробили теорію космічних польотів і запустили перші космічні апарати, винайшли рентгенівські промені, відкрили світу біогеохімію та основні знання про біосферу. На теренах сучасної України виникла перша земна цивілізація — Трипільська, українці є власниками унікальних родючих чорноземів та є спадкоємцями надзвичайно багатої і славної історії. Чого ж вам ще?

Протягом тисячоліть своєї еволюції український Фенікс багато разів відроджувався з попелу, знову і знову творячи нові могутні держави. Саме сьогодні, коли глобальна криза стала переконливим доказом хибності матеріалістично-споживацької ідеології, настав час для творення якісно нового суспільства: людянішого, справедливішого, чистішого. Суспільства, яке перетворить Україну на одну з провідних держав світу і стане прикладом для інших народів. Саме на нас — українцях, державо-утворюючому етносі цієї землі, — лежить відповідальність за виконання Україною свого призначення.

 

 

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2024.
При передруці інформації, посилання на www.aratta-ukraine.com обов`язкове.
© Автор проекту - Валерій Колосюк.