Неприязнь

Автор/джерело -  © Олена Єгорова, психолог, beautytime.ru 

Ми з вами дуже часто говорили про любов і про закоханість. Чому би заради різноманітності не поговорити про ненависть. Навіть не про неї, як таку, бо відчуття це сильне і не всі на нього здатні. Поговоримо про... неприязнь (яку, до речі, ми часто приймаємо за ненависть).

В оточенні кожного з нас є люди, відносно яких ми відчуваємо це почуття. Життя є життя і в ньому багато чого відбувається, далеко не завжди приємного.

Добре, якщо ми розуміємо причину своєї неприязні, коли причина ця лежить на поверхні: ми не злюбили цю людину за щось конкретне, і вона про це знає і ми не збираємося це приховувати. Це найпростіший варіант. А хіба не буває такого, - що людина начебто непогана і до вас відноситься цілком адекватно і ділити вам з нею нічого, і не зробила вона вам нічого поганого. А ось не подобається вона вам і годі! Причому, «не подобається» - це ще м'яко сказано! Вас буквально пересмикує від негативних емоцій, що налинули, варто нещасному з'явитися в полі вашого зору! Причину цього ви зрозуміти не можете, від цього ще сильніше злитеся, спілкуватися один з одним неможливо. Добре, якщо можна просто розійтися в часі і просторі і більше не зустрічатися. А якщо це ваш начальник? Або просто - товариш по службі, що сидить в офісі напроти вас? Або чоловік кращої подруги? Виходить суцільне страждання.

Ви, напевно, не дуже здивуєтеся, якщо я скажу, що у всьому знову винна наша підсвідомість. Ви не уявляєте, наскільки ця «комора» неусвідомлених, але надмогутніх установок, мотивів, спонук здатна впливати на наше життя, а особливо - на емоції. А неприязнь - одна з найменших контрольованих і сильних наших емоцій. Коли психологам доводиться працювати з проблемами стосунків, серед яких неприязнь стоїть на одному з перших місць, то основною їх метою є «поставити на контроль» ті емоції, які з готовністю видає нам наша підсвідомість. Навчився контролювати, - означає наполовину навчився справлятися з ними. А щонайперша умова контролю над будь-чим - знати свого «підконтрольного» в обличчя, тобто зрозуміти, звідки береться те або інше неприємне для нас почуття, в даному випадку - неприязнь.

Є в психології таке поняття, як «перенесення». Наприклад, був у вашому житті епізод, украй неприємний для вас. І ви постаралися його забути і, можливо, навіть вам це вдалося. Але раптом зустрічається людина, чимось подібна до того, з ким були пов'язані неприємні спогади у минулому. Можливо, у нього подібний голос або манера одягатися, а може, краватка такого ж кольору, або зачіска схожа - достатньо лише відносної схожості, і наша підсвідомість «впізнає» його. І все «спливає» з новою силою: всі ті негативні почуття, вся неприязнь переноситься на нову людину, провина якої лише в тому, що чимось нагадала вам про неприємності у минулому. Людина, як мовиться, «ні сном, ні духом», а вас буквально переповнюють негативні емоції лише від одного її вигляду.

Ще один вид «перенесення»: хтось мав нещастя бути свідком неприємностей, що відбулися з вами, якого-небудь конфузу, невдачі, та хіба мало ще чого. Емоції ваші з приводу події вже, здавалося б відгомоніли у вашій душі, проте, як видно, не до кінця. Тому, що варто вам випадково зустріти свого мимовільного свідка, як неприємні спогади накочуються на вас, тільки вже у вигляді неприязні до цієї, конкретної людини. Ви, як би, переносите увесь негатив від ситуації на нього одного.

А ще ми не любимо «дзеркало». Чому в лапках? Тому, що маємо не дзеркало як таке, а точну копію, дзеркальне відображення в якійсь іншій людині наших ретельно приховуваних негативних якостей. Наприклад, ви в глибині душі знаєте, що ви (що вже там гріха таїти!) - махровий егоїст. Та й ваше близьке оточення неодноразово натякають вам на це. Ви якось навчилися з цим жити, з чимось змирилися, щось ретельно приховуєте, відстежуєте свої вчинки, слова й емоції. Всьому цьому з роками можна навчитися, будь-яка людина вимушена якось адаптуватися в суспільстві.

Особливо це стосується недоліків, з якими украй важко боротися, які у нас, як мовиться, в крові. І раптом до вашого оточення потрапляє людина, в якій ви, як в дзеркалі, бачите себе у всій своїй егоїстичній «красі». А ще він і не думає приховувати цей свій недолік, а може і не вважає це недоліком! Та як він сміє! Тут і спалахує з нестримною силою ваша неприязнь до цієї «нахаби». Причому, якість, яку ви в собі не любите і ретельно приховуєте, може бути будь-якою: непунктуальність (як він сміє спізнюватися, адже я прийшов вчасно!), неакуратність (я-то не такий!), нестримне кокетування зі всіма підряд (яка нахаба, так і вішається всім на шию!) і т.д. Ну що поробити, не любимо ми подібних «дзеркал»... Ще один відомий факт: якщо через обставини життя зіштовхує в одному просторі двох природжених лідерів, то вони навряд чи запалають коханням один до одного. Подібна неприязнь часом краще за всілякі тести видає таємну спорідненість душ...

Ще одна причина, за якою ми можемо випробовувати підсвідому неприязнь до певної людини, це, як не дивно, - почуття обов’язку. Наприклад, до цього часу ви спілкувалися з людиною без жодного напруження, вважали милим і приємним в усіх відношеннях співбесідником, а може бути, навіть своїм приятелем або приятелькою. Але в один прекрасний момент життя склалося так, що ця людина вам дуже допомогла, причому не обов'язково матеріально. Здавалося б, ви повинні цій людині до кінця днів своїх бути вдячними... Та щось не виходить. Тепер ви вже не маєте права відноситься до неї так, як хочеться, а тільки так, як повинні. І цей «борг», що висить на шиї, не просто вбиває колишні невимушені стосунки, але й збагачує їх негативом з вашого боку. Звичайно, так буває далеко не завжди, але все-таки - часто. Недаремно існує прислів'я: «Хочеш втратити друга - дай йому у борг».

Не можу не навести тут і ще одну причину неприязні, яку ми інколи відчуваємо. Правда, зустрічається вона не так часто, зате як не можна краще ілюструє всі ті «жарти», які, деколи, «відколює» з нами наша підсвідомість. Іноді негативна емоція, яку ми відчуваємо до когось, є лише наслідком придушення ще сильнішого відчуття - сексуального бажання. Відбувається це з нами в тих випадках, якщо задовольнити це бажання не можна ніяким чином. Наприклад, вас пов'язують виключно ділові стосунки, які у жодному випадку не можна переводити в ніяких інші (собі дорожче), або предмет пристрасті не вільний, або і зовсім вас зв'язують родинні стосунки. Таке пригнічене сексуальне бажання переростає в інше, що анітрохи не менше за силою, але цілком дозволене суспільством - в неприязнь або, навіть, в ненависть.

Зрозуміло, це далеко не всі причини, які можуть викликати в нас почуття неприязні до ні в чому не винної людини. Якщо у вас вийде зазирнути глибше в себе і відшукати-таки причину, то з неприязню своєю ви впораєтесь набагато швидше і легше. Адже, зрештою, життя вона псує не комусь іншому, а вам і лише вам.