Юлія Тимошенко виправляє помилки Ющенка... у Японії

Автор/джерело -  © Андрій Загородній, INTV 



Дата публiкацiї - 26.03.2009 | Постiйна адреса - http://www.aratta-ukraine.com/text_ua.php?id=1295

Візит українського прем’єр-міністра в Токіо може стати точкою відліку реального прориву України на азіатські ринки. Успіх переговорів означатиме не лише прихід в нашу країну величезної кількості нових інвестицій, але і знаменує початок економічного співробітництва абсолютно нового типу.

Не секрет, що Східна Азія – це сховище фантастичної кількості капіталів. І ці гроші могли б у вигляді "золотого потоку" інвестицій влитися в економіку України. І що примітно, східні інвестори схильні вкладати гроші в набагато більш довгострокові проекти, ніж західні. Це пов'язано, перш за все, з особливостями азіатського менталітету, де стратегічність мислення переважає над властивим Заходу прагненням отримати миттєву вигоду. Як свідчить світовий досвід, азіатські бізнесмени готові інвестувати великі суми, не чекаючи миттєвої віддачі, що в контексті сучасної України робить їх особливо привабливими. Японія ж у цьому списку довгострокових інвесторів займає лідируюче місце – саме японцям властиво вибудовувати стосунки неспішно, цеглинка за цеглинкою, аби в результаті побудувати потужну стіну.

На жаль, Україні за роки своєї незалежності так і не вдалося збудувати ефективних стосунків ні з Кореєю, ні з Японією, ні з Китаєм. Причина полягає зовсім не у відсутності інтересу "азіатських тигрів" до нашої економіки: практично з найперших років української незалежності вони були готові до співпраці з нашою країною. І Україна була готова співробітничати з ними. Проблема полягала в різниці менталітетів і нерозумінні один одного, що звідси витікало. Багато східноазіатських корпорацій, які почали було бізнес з Україною, вимушено було скрутити свою діяльність і піти з ринку.

Українське керівництво періодично робило спроби увійти до східноазіатської "печери Аладдіна". Але у них ніяк не виходило правильно виголосити заповітне "Сім-сім, відкрийся!". Відсутність фахівців зі східноазіатських країн породжувала чимало казусів і забавних історій. Китайці, наприклад, пам'ятають, як під час виступу тодішнього Президента Леоніда Кучми реготали студенти Пекінського університету. Для членів української делегації така поведінка була особливо шоковою, тому що вибухи сміху доводилися на слова... "українська незалежність". А справа була в тому, що в китайській мові слово "незалежність" дуже співзвучно слову "сарай", відрізняючись від нього лише інтонацією. І український перекладач, не відчувши цю різницю, виголошував його саме як "сарай".

 

Спільний виступ Юлії Тимошенко і Таро Асо - прем`єр-міністра Японії 25 березня 2009 р.

Подібні випадки, ясна річ, не сприяли зростанню авторитету України. Адже на Сході, на відміну від Заходу, величезна увага приділяється зовнішнім ритуалам. Ритуал у спілкуванні, в їх розумінні, – це деяка форма прояву пошани до співбесідника і демонстрація того, що на пошану заслуговуєте і ви самі. Тому помилка перекладача, яка для українця має вигляд забавного епізоду, в очах азіата набуває гігантського значення і колосально впливає на ставлення до партнера переговорів.

Але, мабуть, найскандальніший прокол у стосунках з азіатами допустив Віктор Ющенко. Напередодні свого візиту до Японії він вирішив провести прес-конференцію для японських журналістів, акредитованих в Україні. І, як це за ним водиться, не прийшов у призначений час. Причому в цьому випадку Президент перевершив самого себе: японці чекали його чи то шість, чи то сім годин поспіль. Для японця це сама по собі неймовірна образа. Але Ющенко навіть не вважав за потрібне вибачитися. Це спробував зробити хтось зі співробітників Секретаріату, але у вельми оригінальній формі: мовляв, це ж цілий Президент, у нього маса важливих справ, так що ви повинні розуміти і не ображатися. "Ви не ображаєтеся?". Японці усміхалися і відповідали: "Ні, що ви, звичайно, ми розуміємо і не ображаємося!".

Задоволений соратник Ющенко пішов, пишаючись своїми дипломатичним здібностями. Ну не знав він, що японці взагалі не говорять слова "ні". Японець навіть не може сказати: "Я не хочу!" – в дослівному перекладі його відмова звучатиме як "я хочу цього зовсім трохи". І усмішка японця – це не свідоцтво симпатії, а невід'ємний елемент ритуалу спілкування. А коли Ющенко приїхав до Токіо, практично всі японські газети або ігнорували його візит, або писали про нього винятково в негативному ключі. Загальний сенс статей зводився до того, що Україна не представляє для Японії жодного інтересу в плані співпраці. Цікаво, хоч хто-небудь у команді українського Президента пов'язав унікальну навіть для Ющенка провальність цього візиту з тяжкою образою, якої він завдав японським журналістам?

 

Тимошенко розпочала візит до Японії з відвідин головного синтоїстського храму Японії - Мейдзі Дзінгу

Втім, і в особистому спілкуванні з японськими лідерами Ющенка справив далеко не краще враження. Отож тепер Юлії Тимошенко належить виправляти допущені ним помилки. Судячи з перших результатів, їй це вдається. У цьому сенсі дуже показово, що свій візит до Японії вона почала не з порівняння українських бджіл з японськими, як це зробив Ющенко (причому, порівняння, як ви здогадуєтеся, було не на користь японських), а з відвідин найпопулярнішого синтоїстського храму Японії - Мейдзі Дзінгу. Цей крок має глибокий і багатогранний сенс із точки зору східних ритуалів. По-перше, він демонструє пошану з боку українського прем'єра до японської сторони. По-друге, свідчить про розуміння Юлією Тимошенко тонкощів японської специфіки. Адже храм Мейдзі Дзінгу був споруджений на честь імператора Мейдзі, що відкрив Японію для співпраці з рештою світу після багатовікової ізоляції. Таким чином, відвідини Юлією Тимошенко цього храму особливо символічні – вони ніби підкреслюють намір України почати відкриті взаємини з Японією після довгої відсутності контактів. І, до того ж, показують уміння Тимошенко говорити мовою символів, яка настільки цінується в Японії.

Такий підхід дав позитивні результати вже з першої години візиту Юлії Тимошенко. Сьогодні вранці після зустрічі з нею глава комітету ділової співпраці України з японською Федерацією економічних організацій "Кейданрен", глава ради директорів корпорації "Сумітомо" Мотоюкі Ока відзначив, що сьогоднішній діалог між українською урядовою делегацією і керівниками провідних японських корпорацій дасть новий імпульс для поглиблення співпраці між нашими країнами. І подякував Тимошенко за те, що вона виявляє зацікавленість в налагодженні співпраці України з японськими корпораціями. Також Юлія Тимошенко взяла участь у церемонії підписання Меморандуму про взаєморозуміння між Державним експортно-імпортним банком України і японською компанією "Нексі". Вже одне лише підписання цієї угоди дозволить залучити до України півмільярда доларів японських інвестицій.

І це лише початок. Візит українського прем'єра продовжується. Схоже, взаєморозуміння між Японією і Україною буде нарешті налагоджено. І, можливо, цей візит Юлії Тимошенко стане тим ключовим моментом, з якого почнеться приплив до України інвестицій "азіатських тигрів".

 

 

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2024.
При передруці інформації, посилання на www.aratta-ukraine.com обов`язкове.
© Автор проекту - Валерій Колосюк.