Нерозгадані загадки. Таємниці людини

Автор/джерело -  © “Аратта-Україна” 



Дата публiкацiї - 13.02.2010 | Постiйна адреса - http://www.aratta-ukraine.com/text_ua.php?id=1554

Поведінка людей приховує багато ще не до кінця з’ясованих вчинків, як і її організм – нез’ясованих функцій. Інколи вони на перший погляд видаються дивними, а інколи – й сороміцькими. Спробуємо розкрити деякі з таємниць людини.

Тим більше, що дуже часто подібні питання нам задають маленькі “чомучки” - в процесі пізнання світу, а ми не завжди маємо відповідь...

Здатність червоніти від сорому

Вчені вважають одним з найбільших прогалин у теорії еволюції відсутність чіткого пояснення того, чому люди, потрапивши в незручне становище або будучи викритим у брехні, починають червоніти. Тим самим надсилаючи очевидний сигнал оточенню: ось я перед вами - брехун, падлюка, обманщик. Але навіщо?

Є лише неясне припущення. Мовляв, посилаючи фарбу на обличчя (збільшується приплив крові по капілярам шкіри), природа змушує людей менше брехати. А почервонілий брехун посилає своєму оточенню сигнал про готовність принести вибачення. Це знижує рівень агресивності і примушує інших людей швидше прощати винного.

Можливо, здатність червоніти допомагала людям на світанку еволюції зменшити агресію в суспільстві. Хто знає, раптом і зараз допомагає?

Сміх

До цих пір незрозуміло, що саме примушує людину радіти. Адже почуття гумору у всіх абсолютно різне.

Припущення вчених: сміх потрібен для балансування психічних процесів. Наприклад, для того, щоб гасити збудження, напругу і скорботу. Адже сміх народжує справжню «біохімічну бурю» - виробляє природні п'янкі речовини - ендорфіни, антидепресанти ... Недарма в англійців є прислів'я: «Навчи мене сміятися - врятуй мою душу».

Жага створювати витвори мистецтва

Людина просто не може не творити прекрасне. Воно радує око. Але, як правило, позбавлене будь-якого утилітарного призначення. І навіщо це потрібно?

Припущення вчених: краса нехай дотично, але все ж допомагає людині створювати більш якісні утилітарні об'єкти. Наприклад, комфортне середовище проживання люди сприймають ще й як естетично привабливе. А некомфортне - як потворне. Створюючи предмети мистецтва, людина тренує свій мозок, який в цьому процесі вдосконалюється для вирішення суто прикладних задач.

А можливо, був правий Лев Толстой, який писав: «... словом одна людина передає іншій свої думки, мистецтвом ж люди передають один одному свої почуття».

Забобони

Раціонального сенсу в забобони немає. Але забобони існують. Парадокс?

Припущення вчених: живучість прикмет заснована на запам'ятовуванні успіхів і забуванні неприємностей. Ми стаємо особливо забобонними, коли у нас певні труднощі. Через похмурі думки ми гірше контролюємо свої дії і здійснюємо нові помилки. А потім все списуємо на чорного кота. Якщо ж людина обходить кота, то дає собі установку на те, що все буде добре. Це своєрідне плацебо.

Альтруїзм

Ця унікальна функція людини - жити для інших - закладена в мозок. Вже в 18 місяців немовлята починають проявляти альтруїстичну поведінку. Що свідчить про вроджену доброзичливість людини. Але що змушує людей допомагати навіть не родичам і без сенсу для себе?

Припущення вчених: альтруїзм необхідний при виборі партнера. Як у чоловіків, так і у жінок. Самовідданість по відношенню до інших робить людину привабливішою для протилежної статі.

Розвиток людського мозку зробило виховання дітей дуже складним процесом, тому для наших предків було важливо вибрати партнера, здатного стати добрим і відданим батьком. Прояви самовідданості краще всього вказують на цю здатність, тому гени, пов'язані з альтруїзмом, могли зберігатися в процесі еволюційного відбору.

Звичка колупатися у носі

Шкідлива начебто заняття - з ніздрів висмикуються крихітні волоски, які допомагають фільтрувати пил і бруд з повітря, яке вдихаємо. Але колупають в носі всі, - хто потай, хто прилюдно. Від дітей до дорослих.

Припущення вчених: сенс, можливо, прихований не в самому процесі, а в його наслідках. Адже багато хто ще і поїдають своїх кіз. Огидно? Аж ніяк. Суха козявка, виявляється, діє як щеплення від хвороби. Деякі дослідники цілком серйозно вважають, що це - непоганий спосіб зміцнити імунну систему організму. Нарівні з поцілунками (див.далі). А на світанку еволюції, знову ж таки, людина взагалі могла залишатися самою. Коли не було з ким цілуватися. Адже ніс відфільтровує велику кількість різноманітних бактерій. Потрапляючи до шлунку, ця «суміш» працює як універсальна вакцина - від багатьох хвороб. Організм не тільки переварить, але й виробить антитіла проти бактерій, ослабла імунна система від цього стане зміцнішає і успішно боротиметься з хворобами. Подібну поведінку ми часто спостерігаємо у мавп, і людина не тільки успадкувала копання в носі в процесі еволюції, але й закріпила його. Зловживати тільки не треба.

Крім того, американські фізіологи стверджують, що пальцьовий масаж слизової оболонки носа, що набита різними рецепторами, покращує мозкову діяльність.

Поцілунок

Як і чому виникла традиція цілуватися, чому отримала сексуальне забарвлення, точно ніхто не знає. Хоча гіпотез повно. Але яка найбільш розумна?

Припущення вчених: можливо, поцілунок - у первісній своїй основі - це своєрідний спосіб вакцинації, вигаданий природою. Адже слина містить різні бактерії. 80% з них однакові у всіх людей, а 20% індивідуальні. Під час поцілунку ці бактерії передаються від людини до людини. В роті вони викликають пожвавлення інших мікроорганізмів, даючи імпульс імунній системі і запускаючи процес утворення антитіл.

Тривалий підлітковий період

Навіть у наших найближчих родичів - великих мавп немає такого довгого переходу від підліткового віку до дорослого життя. Статеве дозрівання наступає у шимпанзе приблизно в 5 років, коли в них закінчується дитинство. У людей же так званий пубертатний період триває від 11 до 20 років. Чому?

Припущення вчених: підлітковий період - це пізніше історичне надбання людства. Тривалість пубертатного періоду залежить від рівня розвитку суспільства. Чим він вищий, тим ширше смуга між закінченням статевого дозрівання і настанням остаточної зрілості.

Волосся в інтимних зонах

У ході еволюції людина втратила практично всю шерсть. Але чому зберегла особливі згущення волосся на лобку? Адже це місце найбільш схильне до враження паразитичними інфекціями.

Припущення вчених: швидше за все, воно залишилися для сексу. Адже лобкове волосся росте в тому місці, де знаходиться найбільше скупчення залоз і відповідного запаху. А волосся - це засіб розпорошувати і переносити цей запах. Таким чином, пучки волосся служать таким собі засобом «реклами».

Сни

Колись у наших далеких предків існувало тверде переконання: під час сну душа людини тимчасово залишає своє тіло, щоб побродити по світу. І нам сниться те, що вона бачить у своїх подорожах. Пізніше Зігмунд Фрейд стверджував, що сни є відображенням нашого несвідомого бажання. Але сьогодні більшість дослідників це відкидають. Але тоді навіщо вони взагалі потрібні?

Припущення вчених: сни з'являються в нашому мозку в результаті безладної електричної активності. Практично кожні 90 хвилин стовбурова частину мозку хаотично розсилає по всьому мозку електричні імпульси. Передній мозок, який відповідає за аналітичну діяльність, відчайдушно намагається розібратися в цих сигналах. І єдиний спосіб впорядкувати їх - подивитися сни. Вони не несуть жодного повідомлення. Але й не зовсім вже безглузді. Те, як наш передній мозок вибирає певні моменти з безперервного потоку картинок, може розкрити нашу сутність. Крім того, сновидіння, ймовірно, сприяють переходу отриманої за день інформації з короткостроковій в довгострокову пам'ять.

За матеріалами інтернет-видання “Завтра”

 

 

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2024.
При передруці інформації, посилання на www.aratta-ukraine.com обов`язкове.
© Автор проекту - Валерій Колосюк.