Деградація. Табачник вмонтовує українську освіту в спільний з Росією простір?

Автор/джерело -  © Анна Ященко, УНІАН 

Парламентарі проголосували за повернення до 11-річного навчання у школах , але при цьому зобов’язали 5-річних малюків отримувати обов’язкову дошкільну освіту. Панацея це чи профанація?

КАМО ГРЯДЕШИ?

В Європейському Союзі нема жодної країни, де здобуття повної середньої освіти тривало б менше 12 років. У Фінляндії, яку сьогодні називають лідером за якістю середньої освіти в Європі, тривалість навчання для здобуття повної середньої освіти – 13-14 років (і при цьому рівень життя в країнах Скандинавії є одним з найвищих в світі), у Великій Британії, Франції, Італії, Польщі, Румунії – 13 років, в Австрії, Іспанії, Швеції, Болгарії, Латвії, Литві, Казахстані, Молдові – 12 років. Якщо подивитися на Схід, ситуація така сама. Школярі у Японії, Китаї, Індії теж сидять за партами 12 років. В цілому, за підрахунками експертів, на початок 21 століття, у 169 країнах світу період отримання повної середньої освіти становить 12 років, а в 46 державах – 13. Проте для України орієнтиром у цьому питанні стала Москва - у Росії, як власне і Білорусі, вчать 11 років. Україна від них вже "не відстає".

– Засади 12-річної освіти розроблялися і ухвалювалися в роки стрімкого економічного зростання країни, коли держава мала найвищі темпи розвитку в Європі, а деякі роки – і в світі. Економічної кризи ніхто не прогнозував, – пояснює міністр освіти Дмитро Табачник.

І головний освітянин перераховує безліч причин і факторів, чому сьогодні Україна не готова до дванадцятирічки. Це і незадовільний стан матеріально-технічної бази шкіл, і недостатня підготовленість вчителів до викладання профільних предметів, відсутність достатньої кількості педагогів, значно більші видатки на комп’ютеризацію і інформатизацію і т.д. В цілому, ціна питання – 4 мільярди, підрахували у міністерстві.

Лідер групи “За Україну!” В’ячеслав Кириленко переконаний, що 4 мільярди гривень – “це не непідйомна ноша для української держави, тому що є маса джерел, де ці кошти взяти, було б політичне бажання у тих, хто при владі... Нещодавно було підписано абсолютно резонансні політичні угоди. Так там Україна щороку отримує 4 мільярди доларів США. Газова угода. Газ – флот... Є пошук цих фінансів і продовження реформи, а є згортання реформ під приводом того, що цих грошей все одно ніколи вистачати не буде”.

Постає запитання до ідеологів новації: якщо нам вже не варто орієнтуватися на Європу, то навіщо тоді всі ці прагнення до входження України у Європейський освітній простір, приєднання до Болонської конвенції, запровадження Додатку до диплому Європейського зразку, вільна траєкторія студента?

– Повернення до 11-річки – це вимушений крок назад. Чи потрібно переходити на 12-річку? Однозначно потрібно, – вважає екс-міністр освіти Станіслав Ніколаєнко. – Людство виробило стільки інформації, стільки знань, що володіти ними якісно за 10-11 років просто неможливо. Друге питання – чи готова країна до переходу? Не готова. Що потрібно робити? 10% ВВП щорічно виділяти на освіту плюс стимулювати бізнес, щоб він вкладав кошти. Бізнес повинен третину давати на розвиток освіти, а він фактично дає менше 1% загальних затрат. Треба оновлювати зміст освіти. Забиті, засмічені сьогодні навчальні плани і програми. А перехід на 12-річну освіту – це профільне навчання у старшій школі, різноманітні підручники, покращення матеріально-технічної бази, інформатизація і т.д. До таких радикальних дій уряд не готовий, тому він обрав інше рішення – зупинитись на 11-річці.

“Батько” 12-річки в Україні, теж колишній міністр освіти Василь Кремень зараз відмовляється від будь-яких коментарів. Воно і не дивно, він до останнього наголошував на усіх перевагах 12-річного навчання і називав цей перехід однією з найбільших реформ в середній освіті України.

"12-річна школа покликана розв’язати і такі хронічні проблеми нашої шкільної освіти, як перевантаженість, що негативно позначається на стані здоров’я школярів, відставання в освоєнні ними комп’ютерної грамотності, незнання іноземних мов і таке інше, – запевняв він парламентарів і освітян на парламентських слуханнях у червні. – Ефективне профільне навчання дало б змогу припинити розмови щодо недостатнього рівня підготовки сучасних учнів з того чи іншого предмету, частіше говорять про математику і фізику. Діти, які своє майбутнє пов’язують з певними професіями, гарно вчитимуть предмети відповідно до своїх уподобань і здібностей, чим забезпечуватиметься потреба суспільства у фахівцях високої кваліфікації.

Опоненти екс-міністрів - люди в державі не останні. Нардеп Анатолій Гриценко навіть зареєстрував законопроект, який передбачав повернення до десятирічки, але він так і не знайшов підтримки серед парламентарів. Але рідкісний випадок: Гриценко знайшов собі однодумця в особі Віктора Януковича, у передвиборній програмі якого теж була обіцянка повернутися до 10-річки.

Тож, можливо, 11-річка – це лише перший крок на шляху до втілення в життя ідей глави держави?

Народний депутат Полохало запевняє, що повернення 10-річки може призвести до ризиків у міжнародному аспекті.

– Це може призвести до міжнародного невизнання атестатів про загальну середню освіту та дипломів про вищу освіту, тому що є відповідні рекомендації ЮНЕСКО про щонайменше 11-річний термін здобуття середньої освіти, – впевнений нардеп. – Це може унеможливлювати навчання випускників українських шкіл у зарубіжних вищих навчальних закладах та означатиме порушення зобов’язань, взятих Україною у травні 2005 року підписанням Болонської декларації.

Але Табачник стверджує, що отримав листа від Директорату з питань освіти, культури, спадщини, молоді і спорту Ради Європи, де написано: “Щодо тривалості обов’язкової освіти в школах, то Рада Європи не має чітких рекомендацій на цю тему. Тривалість навчання складає від 11 до 13 років. Багато європейських країн мають 12-річну освіту. Пояснювальна доповідь Лісабонської конвенції передбачає, що різниця в один рік в той чи інший бік не є достатньою причиною для невизнання кваліфікацій, які дають доступ до вищої освіти”. За словами міністра, лист підписала генеральний директор Габріела Батіані Драгоні.

– Тобто розмови про будь-які міжнародні санкції, безперечно, безпідставні і вигадані, – підсумував міністр.

– Зважаючи, що ідеологією нинішньої влади є російський націоналізм, – а це всебічна підтримка російської мови, культури і російської держави, то конкретним втіленням цієї ідеології є створення спільного гуманітарного простору з України з РФ, зрозуміло, що під егідою російської сторони, – вважає віце-прем’єр з гуманітарних питань опозиційного уряду, народний депутат Олесь Доній. – Нинішня влада намагається нівелювати будь-які розбіжності між українською і російською системами, і в цьому плані відмова від 12-річної освіти, яка здебільшого має місце саме у європейських країнах, знову повертає Україну до російського спільного гуманітарного простору. У Європі вважається, що великий обсяг інформації який на сьогодні є, з одного боку і спонукає розширити термін шкільного навчання, а з іншого боку, такий термін дозволяє не перевантажувати школярів у їхній щоденній роботі, що сприяє інтелектуальному розвитку дітей, і європейська наука, на жаль, передує над наукою на наших теренах.

ГРИЗТИ ГРАНІТ НАУКИ МАЛЮКІВ ЗМУСЯТЬ З 5 РОКІВ

Освітньою реформою також передбачається, що відтепер 5-річні малюки повинні отримувати обов’язкову дошкільну освіту. Ця ініціатива, схоже, викликала реакцію бурхливішу, ніж новація у школах.

Проблема ж має декілька аспектів.

Законодавчий. Здобуття дошкільної освіти є правом, а не обов’язком громадян. Отже, норма про обов’язкову дошкільну освіту порушує конституційні права українців. Лідер заукраїнців В'ячеслав Кириленко вже пообіцяв захистити 5-річних дітей в Конституційному суді, якщо Янукович підпише цей закон.

Економічний. На парламентських слуханнях Табачник заявив, що на сьогодні “рівень охоплення різними формами дошкільної освіти дітей п’ятирічного віку становить 93,7%”. Але зважаючи на те, що в великих містах у садок стоять величезні черги, а багато сіл просто їх не мають, цифра, озвучена міністром, видається, м’яко кажучи, дивною.

– Забезпечення року навчання у дошкільних закладах коштуватиме державі набагато більше, ніж зробити якісну профільну освіту і покращити рівень викладання іноземних мов, те, що пропонувалося втілити в рамках двох останніх років навчання у 12-тирічці, – переконана народний депутат Леся Оробець, яка у Комітеті ВР саме опікується питаннями базової освіти. – По Україні середній відсоток забезпечення дитячими садками – 56%. В містах цей рівень сягає приблизно 65-70%, в селах трохи перевищує 30%. У мене складається враження, що міністр просто ще не бачив матеріалів, які йому готують до колегії і просто озвучив цифру, яка йому приємна для озвучення і висмоктана з пальця.

Доній вважає, що відтепер виникне питання хабарництва в дитсадочках.

– Дитячих садків вже не вистачає. Очевидно, що за кілька місяців до першого вересня побудувати їх майже удвічі більше неможливо. І незрозуміло, до 1 класу не будуть пускати дітей, якщо вони не пройшли обов’язкове дошкільне навчання? Тоді розпочнуться хабарі за потрібну довідку, і за можливість потрапити у дитсадок.

Голова Асоціації керівників шкіл м. Києва Юрій Шукевич позитивно оцінює ідею введення дошкільної освіти для п`ятирічних дітей, але сумнівається в тому, чи зможе держава забезпечити їм нормальні умови для навчання. «Якби п`ятирічкам забезпечили ті ж самі умови, які є в тих країнах Євросоюзу, де дійсно є дошкільна освіта п`ятирічок. Проте, хай ми всі подумаємо, чи можливо зараз, без додаткових витрат з державного бюджету, забезпечити якісну дошкільну освіту в сучасних дитячих садках? Чи можуть дитячі садки бути забезпечені до 1 вересня – і в селах, і в містах, новими підручниками з тих предметів, які Міністерству освіти ще потрібно визначити учбовим планом для п`ятирічок? Чи будуть там кадри і фінанси? Чи може Україна це собі дозволити в усіх адміністративних одиницях?» - запитує експерт.

“Фактично, ми залишили 12 років – тільки дванадцятий клас ми відділили від школи, а нульовий клас ввели в дитячих садках”, – констатував Шукевич.

Педагогічний. Вихователі дитсадків за своєю кваліфікацією не можуть навчати дітей писати, читати і рахувати, як того потребує дошкільна освіта. Вони самі стверджують, що повноцінного дошкільного виховання садочок ніколи не був здатен дати, але на цю одвічну проблему ніколи не зважали. Працівники дитсадків розповідають, що для них головне завдання – це психологічно не покалічити дитину, коли в одній групі перебуває до 30 малюків. Підготовкою до школи сьогодні активно займаються різноманітні приватні центри раннього розвитку. Але вони переважно функціонують у великих містах і коштують в середньому 50 доларів на місяць.

Психологічний. Діти без шкоди для здоров’я адекватно можуть сприймати певні обсяги інформації з певного віку, – розповідає керівник центру психіатрії, психотерапії і практичної психології Євген Воронков. – Ну не треба дитині у 5 років знати всі букви, вона їх дізнається у 7 років і прекрасно буде застосовувати у 8. А ці перфекціоністські ідеї про те, щоб дітей пораніше і побільше навчати – це просто елемент калічення.

Психіатр вважає, що ідеальний вік для навчання дитини у школі – 7-17 років. А якщо малюків змушувати вчитися на ранньому етапі, то це загрожує дитячими системними неврозами.

Відомий психотерапевт Семен Глузман також відзначає, що будь-які експерименти, пов`язані з дітьми, дуже небезпечні.

Після того, як в пресі почалося обговорення нового закону і примусової дошкільної освіти 5-річних малюків, в той час коли країна не здатна забезпечити дітям ці самі дитсадки (на Західній Україні іноді на 5 сіл - один садочок), Табачник сказав, що, незважаючи на букву закону, дошкільна освіта – це тільки рекомендація.

P.S. Незважаючи на те, що першим законом, який прийняла Верховна Рада у незалежній Україні, був закон “Про освіту”, підтримка цієї сфери з боку парламентарів і урядовців доволі часто лишається просто декларацією і фінансується за залишковим принципом. А для того, щоб освіта функціонувала і розвивалась, потрібно на неї витрачати не менше 10% національного валового продукту. У США цей показник сягає 15%, а в Україні на сьогодні, за словами колишнього Президента Леоніда Кравчука, – трохи більше 4%. Тож як казав Ніколаєнко, “якщо в холодному класі без сучасного обладнання буде сидіти голодний учень, бідний вчитель, то чи 10, чи 11, чи 12 років, результат буде один і той самий – нульовий”.