У чому помилки позитивного мислення?

Автор/джерело -  © “Аратта-Україна” 



Дата публiкацiї - 22.12.2010 | Постiйна адреса - http://www.aratta-ukraine.com/text_ua.php?id=1809

Позитивно мислити стало модно. Книги, тренінги, семінари, лекції закликають мислити, по-перше, позитивно, а, по-друге, перестати думати негативно, адже перше - добре, а друге - погано. Думаю, не все так просто й однозначно. Чому?

Тому що життя виявляється завжди багатше і різноманітніше за будь-яку найправильнішу концепцію, напрям, захоплення. Зацікавилися ми позитивом - добре. Давайте розберемося, що саме добре, а де зовсім навпаки, - пропонує Віталій Пічугін на сайті “Школа життя”.

Позитивне мислення - тип мислення, при якому людина бачить, переважно, чесноти замість недоліків. Удачі, успіхи, життєві уроки, - замість помилок і невдач. Вона ставить завдання, а не переживає проблеми, бачить можливості, а не перешкоди. Розуміє свої бажання і ресурси, а не вимоги і потреби. Позитивне мислення, безумовно, потрібне, корисне, важливе. Воно допомагає досягати мети, не впадати в депресію, не розкисати при виникненні труднощів і перешкод, і це добре.

Але є варіанти, де людина з її позитивним мисленням стає великою проблемою для себе та інших людей. Пропоную розглянути такі випадки.

Позитив зовнішній (позитивний нероба)

Все добре! На обличчі - посмішка, в очах - радість, слова правильні! Всередині - паразит і саботажник будь-яких починань. Часто зустрічається в організаціях з усталеною корпоративною культурою, де прийнято посміхатися, говорити і діяти зовнішньо-позитивно. Така людина, за певних акторських здібностей, легко приймає правила гри, тому що знає - начальство любить позитивних, та й колеги хочуть його бачити таким. Це вигідно. Оскільки претензії до нього пред'явити складно: зовні все добре, а у провалі роботи треба вбачати життєві уроки і ставити завдання на майбутнє. Сказати такому співробітникові, що він саботажник - не можна, це не позитивно, заборонено корпоративною культурою.

Ось типовий діалог:

А: - Ти зробиш? Віримо, у тебе вийде!
В: - Так, я зроблю, ми команда!
А: - Де результат? Все добре?
В: - Так, все відмінно, результат буде! Висновки зроблені, цілі поставлені! Все добре! Ми команда!


Такий позитив повторюється по колу - поліпшень роботи жодних. Зате є багато гордості за атмосферу в колективі, позитивний настрій. Як правило, це організації, де прибуток отримується за рахунок одного-двох ресурсів, наприклад, талановитих і розумних людей, що приносять реальний прибуток. Зміни починаються тоді, коли зовнішній позитив руйнує роботу організації повністю, і настає розуміння - пора щось змінювати.

 

Позитивний дурень

Людина, у якої всі ознаки позитиву наявні (на обличчі). Радість, бадьорість, усмішка, жодних переживань проблем. Після чергової недолугості - нові цілі, вперед до вершин іншого дурниці! Таким людям психіатри ставлять діагноз: «психічних захворювань не виявлено - просто дурень». Точніше, позитивний дурень. Типовий діалог.

А: - Ти ж обіцяв зробити! Ми домовлялися!
В: - А шо, - я нішо, ну «не шмогла я, не шмогла»! Та все нормально, розслабся!
А: - Ти мене підвів!
В: - Дивіться простіше, все в цьому житті - фігня! Все налагодиться!

Позитивним дурнем бути вигідно, врешті-решт, до нього перестають пред'являти претензії. По-перше, нічого розумного у відповідь не отримаєте, по-друге, відчуваєте себе стурбованою занудою. Всі претензії розбиваються об невичерпний дурненький оптимізм.

Позитивний нечесний маніпулятор

Людина, яка з допомогою позитиву отримує за рахунок вас певний зиск. Наприклад, самостверджується, показує свою значимість, дотепність. Типовий приклад - радісний, веселий (для оточуючих), і злий гумор, спрямований на іншу людину.

Наприклад, «комплімент» жінці:

- Так, у ваші 50 вам не даси й 30!
- Що, образилися? Позитивнішою треба бути, це ж жарт!


Всі сміються, а жінка виглядає зовсім не позитивною. Вона, бідна, не розуміє почуття гумору.

Позитивний віруючий

Людина, яка вірить у вищі сили, карму, зелених чоловічків, НЛО, НЛП, МДУ, чудодійні пилососи, шампуні, засоби для виведення плям, у що завгодно - готовий поділитися своїм проясненням. Тому з радістю і щастям в очах розповідає всім іншим «заблукавшим», як треба жити, у що вірити.

Все вірно, втиснути вам яку-небудь «хрінь» - простіше в позитиві. Адже у нього вже є це знання, річ, одкровення згори, тому людина світиться щастям, а ви - поки що ні. Приєднуйтесь, вступайте до лав..., купуйте ..., віруйте у ..., тільки тоді вас спіткає позитив і умиротворення. Поки такі позитивні віруючі не надто настирливі, вони безпечні і смішні. Коли їх стає дуже багато, наприклад, в телевізорі, то вихід один - викинути телевізор.

Коли позитивне мислення втрачає власне «мислення» і залишається один позитив без мізків - з'являється неадекватність і мракобісся.

«Що робити?» (М. Г. Чернишевський)

Відповім метафорою.

Всім відома метафора про склянку. Оптиміст бачить її наполовину наповненою , а песиміст - наполовину порожньою. Пропоную бачити просто стакан з водою. Тоді з'являється свобода вибору: ви можете долити води, випити її або вилити, залишити склянку у спокої. Оптиміст з песимістом можуть тільки наполягати на своєму, інакше зруйнуються їхні вірування, що призведе до порушення тендітної рівноваги в позитивно-негативній свідомості. Сподіваюся, ви будете позитивно відноситися до їх переживань.

 

Думка вчених

Надмірний і невиправданий оптимізм може бути не тільки марним, але навіть небезпечним. Американські дослідники Пьюрі і Робінсон з Університету Дьюка одного разу провели цікавий експеримент. Вчені попросили кількох людей зробити прогноз: скільки років, на їхню думку, вони проживуть. Потім вони зіставили отримані відповіді з даними медичної експертизи, що дозволяє зробити більш реальний прогноз на основі спадковості і способу життя. У результаті вчені отримали 5 відсотків крайніх оптимістів, які розраховували прожити в середньому на 20 років довше, ніж припустили медики. Потім Пьюрі і Робінсон проаналізували економічну поведінку учасників експерименту і з'ясували, що помірні оптимісти працюють більше і продуктивніше, ніж песимісти, а ось «крайні» оптимісти (ті самі 5 відсотків), навпаки, набагато менше часу приділяли роботі, багато і нерозумно витрачали, інвестували в ризиковані проекти і мали серйозні борги. Вчені з'ясували, що занадто оптимістично налаштовані люди схильні необ'єктивно оцінювати реальність і в зв'язку з цим поводитися нерозумно і нераціонально.

До схожих висновків дійшли і дослідники з університету Мічігану. Виявилося, що більшістю банків, що лопнули, керували оптимісти, у той час як песимісти залишилися на плаву і досягли успіху. Вчені вважають, що песимізм частіше змушує людину проявляти активність і чинити опір труднощам, в той час як оптимісти не діють.

Небезпечний бос в рожевих окулярах

Проблема непомірного оптимізму для співробітників, що займають керівні посади, особливо важлива, зазначає “Труд”.

«Надто часто бадьорі і впевнені заяви робляться виключно заради красного слівця, але якщо співробітники сприймають оптимістичну заяву керівника як обіцянку, їх згодом може чекати сильне розчарування, - говорить генеральний директор компанії (HR) Capital Іветта Александрова. - Безліч керівників дискредитують себе, намагаючись вселити віру і впенвеність, але не докладаючи при цьому реальних зусиль для досягнення успіху».

До речі, найзапекліші песимісти і поразники виходять саме з колишніх оптимістів, які були обмануті у найкращих очікуваннях.

 

«Мій колишній начальник завжди переконував колег і підлеглих у тому, що справи в компанії йдуть відмінно, - розповідає економіст Ігор Фірсов. - Не знаю, вірив він у це насправді чи ж просто намагався переконати в цьому себе, а заодно і нас. Точно можу сказати тільки те, що перейматися за роботу відділу доводилося нам, його підлеглим. Він вічно перебував у піднесеному настрої і пропускав повз вуха все нерадісні новини. Змусити його прийняти рішення було дуже важко, частіше за все він делегував це своїм заступникам. Було смішно спостерігати, як загнані співробітники намагаються впоратися з авралом, а бос, дивлячись на них, безтурботно посміхається».

Створюючи образ безжурного оптиміста, не забувайте про те, що, якщо ви дозволите собі навіть трішки переборщити, ваша поведінка буде виробляти не найприємніше враження. Оточення невиправного оптиміста, як правило, вважає, що людина намагається захистити себе від неприємних життєвих реалій за допомогою рожевих окулярів. Люди з вічною посмішкою на обличчі змушують сумніватися не тільки в їхній щирості, а й у здатності розмірковувати серйозно і виважено.

Більше справи, менше посмішки

Зрозуміло, бути оптимістом куди краще, ніж постійно нити і скаржитися на несправедливість долі. Однак не варто забувати, що у випадку, якщо проблеми дійсно існують, одним лише гарним настроєм їх не вирішити.

Позитивний настрій має супроводжуватися зусиллям волі і підкріплюватися реальними діями. Тільки в цьому випадку він виправданий і має сенс.

«Завжди важливо прагнути бути реалістом і об'єктивно оцінювати свої сили, - коментує Іветта Александрова. - Це не означає, що не можна мати мрію, нехай навіть на перший погляд нездійсненну. Але потрібно пам'ятати, що якщо є мрія, то має бути й дія. Все досяжно, якщо докладати до досягнення мети зусилля».

Наостанок - “кар`єрна порада”:

Не варто робити гучних заяв і обіцяти колегам чудові перспективи, якщо ви не впевнені в позитивному результаті на 100 відсотків. Несправджені очікування легко можуть підірвати ваш авторитет.

 

 

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2024.
При передруці інформації, посилання на www.aratta-ukraine.com обов`язкове.
© Автор проекту - Валерій Колосюк.