Танці на круглому столі

Автор/джерело -  © Євген Кузьменко, proUA 

Ініційований «коаліцією» і проігнорований Президентом круглий стіл – не більше ніж черговий конфуз учасників «помаранчевої коаліції».

Загальновідома пристрасть Віктора Ющенка до створення різного роду рад при Президентові України. Тобто при самому собі. Не проходить і місяця, щоб глава держави не видав на-гора ініціативу по створенню чергової структури з пишною назвою і неясним майбутнім.

Деякі з цих структур згодом працюють, решта залишаються паперовими фантомами, але загальний список – вражає. Російським олігархам Віктор Андрійович обіцяє «спорудити» раду інвесторів, Кабміну - Координаційну раду з безпеки дорожнього руху, метрам мистецтва - Національну раду з питань культури; цінителям архітектурних пам’яток - раду меценатів при Софії Київській і наукову раду при Національному заповіднику «Херсон Таврійський», громадськості – скликання «українського форуму порозуміння». А міжнародне Співтовариство демократичного вибору подвигнуло українського Президента на ідею в стилі модерн-фентезі – створення «консультаційного механізму» під назвою «Енергетичний діалог трьох морів».

Поетично, чи не так? Цілком співзвучно з пропозицією лівійського лідера Муаммара Каддафі створити при ООН «раду мудреців»...

Організацію круглого столу «помаранчевої коаліції» з опозицією Президент придумав не сам – але «категорично схвалив» . Громадськість зраділа: невже Віктор Андрійович подолає свою нелюбов до ведення виразних переговорів з наголосом на конкретику і ясність компромісів договірних сторін?

Як виявилось, рано раділи: Президент прийде, але в другому раунді . А доти хай коаліція і опозиція домовляються самі – байдуже, що попередні переговори незмінно заходили в тупик.

В результаті від участі в сьогоднішньому засіданні «круглого столу» відмовилися комуністи , не прийшов і Віктор Янукович : мовляв, лідер Партії регіонів нічим не «гірше» за Президента і теж з’явиться в другому раунді.

Ну а далі все як завжди: учасники коаліції звинуватять «регіоналів» в «дестабілізації ситуації», біло-сині огризнуться, а Президент закличе всіх до діалогу «без ультиматумів» і роботи «на благо України». Після чого буде другий, третій, четвертий раунди – і так до повної знемоги.

Політичний процес, як відомо, безперервний. Але не до такої ж міри.

«Капризи» Партії регіонів частково зрозумілі: «донецькі» по горло ситі ідеологією без конкретики. Її лідери дають зрозуміти: «розрулити» теперішню ситуацію повинен третейський суддя, інакше «терка» від самого початку буде «тухлою». Модератори з-за кордону відпадають: проти присутності російських політиків повстануть «помаранчеві», поява європейців і американців викличе невдоволення «біло-синіх». Залишається Президент.

І хай ставлення до нього у багатьох впливових «регіоналів» межує із зневагою, саме Віктор Ющенко, на їхню думку, міг би розв‘язати виниклі непорозуміння. Тим більше що ряд вимог, що містяться в ультиматумі Партії регіонів, стосується дотримання конституційних норм. Так кому ж як не гарантові Конституції слід розсудити опонентів?

А поки гарант мовчить, говорять окремо взяті коаліціанти. Причому дуже часто говорять невлад. Візьміть хоча б Романа Зварича. Цей маститий парламентарій без диплома спочатку пропонує Генпрокуратурі «розібратися» з Партією регіонів (з прозорим натяком – заборонити її зовсім) . А сьогодні, як ні в чому не бувало, заявляє: дасть Бог, з «Регіонами» домовимося. Що можна сказати на цей блискучий зразок політичної гнучкості і послідовності!

Ініційований «коаліцією» і за великим рахунком проігнорований Президентом круглий стіл – поки що не більше ніж черговий конфуз учасників «помаранчевої коаліції». Замість похвальної ролі ініціаторів діалогу коаліції і опозиції «Наша Україна», БЮТ і СПУ вкотре демонструють повний набір внутрішніх суперечностей. Той-таки Зварич твердить, що на спікера «Наша Україна» висуне Порошенка, і тільки Порошенка. На що соціаліст Іван Бокий вкотре обіцяє, що кандидатуру «шоколадного магната» СПУ провалить, і тільки провалить.

«Регіонали» цю непевність компромісів всередині коаліції прекрасно відчувають – і нарощують тиск. Сьогодні вони представили «апгрейд» свого ультиматуму. Кількість пунктів з висунутими на адресу коаліції вимогами зросла удвічі, зокрема біло-сині замахнулися на пост першого заступника голови Верховної Ради і представників у виконавчій владі.

Правильно кажуть: апетит з їдою прибуває. Президентові пора проявити політичну волю і не довести опозицію до віртуального ботулізму, а коаліцію – до повного іміджевого краху. Бо бути над сутичкою – справа похвальна, але тільки не тоді, коли сутичка перетворюється на м’ясорубку.

Тут, правда, виникає два питання.

Перше: чи хоче Президент «розрулити» політичну кризу в країні?

І друге: чи уміє він це робити?