Розкрито секрет виконання пророкувань

Автор/джерело -  © Світлана Кузіна, “Комсомольська правда” 

Вчені досліджують феномен «самовиконуваного пророцтва»: на що чекаєте, те й отримуєте.

Більшість людей вірить, що їхнє життя обумовлене ​​долею, а не батьківськими настановами. Але це не так - їх “програмують” батьки і наставники.

Самовиконуване пророцтво (або «самоздійсненне очікування») - це коли в реальному житті починають відбуватися саме ті події, які ви c жахом очікували.

«Не здам, провалюся!» - без кінця повторює замучений страхом студент. І на іспиті терпить фіаско. Адже він більше часу витратив на хвилювання, ніж на підготовку.

Часто деякі дівчата переконані, що всі чоловіки - сво... І тим самим підсвідомо чекають мерзотно капостної поведінки від кавалерів, неусвідомлено підштовхуючи до цього і своєю манерою поведінки, і жестами, і словами. У підсумку вона проектує свої очікування на чоловіків, і ті вчиняють згідно з її сценарієм: користуються нею і кидають.

Або ось така типова історія. Мати, в часи, коли її син був зовсім маленьким, дізналася з гороскопа про те, що в майбутньому у нього виникне потяг до спиртного. І все його дитинство постійно твердила про це, з жахом чекаючи настання нещастя. Її батьківське пророцтво збулося: син спився.

Іноді навіть імена містять в собі натяк на те, що очікують від дитини батьки. Так, наприклад, хлопчик, названий на честь батька, повинен, на думку родичів, продовжити його справу. І, на жаль, більшість людей вірять, що їхнє життя обумовлене ​​долею, а не батьківськими або педагогічними установками. Адже ми досить часто мимохідь роздаємо своїм дітям пророкування на кшталт: «Чого від неї чекати в математиці, - дівчатка в ній не сильні» або «З тебе виросте справжній бандит».

Не відстають від «пророцтв» і деякі вчителі, роздаючи ще в молодших класах учням ярлики «дурні» і «розумниці». А всі ці, що здавалися б невинними, зауваження дійсно можуть вплинути на долю людини, що зростає.

Більш того, феномен «самовиконуваного пророцтва» працює і на рівні держав. Наприклад, війна між двома країнами здається неминучою. Упевнені в цьому представники обох країн стають все більш відчуженими і, передчуваючи недобре, відповідають на «наступальні» дії іншої сторони власними «оборонними» діями. Кількість озброєнь, припасів і солдатів зростає і в підсумку очікування війни призводить до того, що вона дійсно відбувається.

- Висновок тут дуже простий: людина, яка переконана у вірності тієї чи іншої інформації, мимоволі поводиться таким чином, що вона отримує підтвердження, - пояснює суть феномена доктор психологічних наук Олександр Прошкін. - Якщо ми очікуємо від когось певного результату, то це неодмінно здійсниться.

Про феномен «самовиконуваного пророцтва», який сучасна наука тільки починає вивчати, знали древні філософи. Наприклад, Сенеці належить така фраза: «Хочеш зробити людину вірною - вірною і зробиш». Про це навіть написано в Біблії: «Нехай станеться вам згідно з вашою вірою!» (Євангеліє Від Матвія 9:29).

Цей феномен був підтверджений багатьма експериментами.

ДОСВІД 1: “ДЗЕРКАЛЬНА СИМПАТІЯ”

Американські психоаналітики Ребекка Кертіс і Кім Міллер розбили на дві пари раніше незнайомих один з одним добровольців. Кожному випробуваному з першої пари «по секрету» повідомили, що партнер йому симпатизує. А в другій парі кожен був упевнений, що партнер його не виносить на дух. У підсумку ті випробувані, які думали, що викликають у партнера симпатію, вели себе більш довірливо: більше вели відвертих розмов, частіше погоджувалися в спірних питаннях. А вороже налаштована пара перебувала в чварах. Більше того, випробовувані, які вважали, що вони викликають симпатію, насправді сподобалися один одному. А налаштовані проти свого партнера, все більше відчужувалися.

- Таким чином, поведінка піддослідних, які вважали, що вони або подобаються, або не подобаються своїм партнерам, викликала й відповідну поведінку партнерів, - пояснював доктор Прошкін. - Вони вели себе «дзеркально».

ДОСВІД 2: “РОЗУМНІ ЩУРИ”

Американський психолог Роберт Розенталь одній групі студентів дав для дослідів нібито спеціально виведену породу щурів з високим інтелектом. А іншу групу попередив, що вони будуть працювати з «дурними» щурами. Тим і іншим потрібно було так видресирувати тварин, щоб вони швидко навчилися проходити лабіринти. Студенти, які були заздалегідь попереджені, що мають справу з особливо обдарованої породою щурів, навчили своїх хвостатих піддослідних набагато швидше за тих, хто вважав, що працює з нетямущими. Насправді всім студентам для дослідів були видані звичайнісінькі гризуни.

ДОСВІД 3: “УЛЮБЛЕНЦІ ВЧИТЕЛІВ”

Той же Розенталь і його колега Джекобсон попросили вчителів протягом року займатися з класом, який пройшов тести на коефіцієнт інтелекту (IQ). Результати тестів нібито демонстрували рівень обдарованості учнів. Звичайно, вчителі вважали, що школярі, які отримали найвищий бал за тест, зможуть закінчити навчальний рік з високими показниками. Насправді цей тест нічого не передбачав: вчителям дали помилкові списки з неправдивими результатами. Наприкінці року діти знову пройшли цей тест і було підраховано зміну показника IQ.

- Діти, від яких вчителі очікували більш високого інтелектуального зростання (а серед них були і діти з низьким інтелектом), показали значне підвищення IQ, - розповідав доктор Прошкін. - Отже, якщо вчителі очікують від певного учня відмінних знань, то той обов'язково їх продемонструє. І навпаки.

Був з'ясований і «чарівний» механізм перетворення звичайних дітей в «геніїв». За вчителями велося відеоспостереження. І на кадрах було видно, що «розумниць» і «розумників» викладачі заохочували ледь вловимими способами: частіше їм посміхалися, більш схвально реагували на їхні відповіді. У свою чергу і власне «улюбленці» показували чудеса навчання: з великим задоволенням ходили до школи і працювали більш старанно.

З ДОСЬЄ

Мудрий кінь містера Остіна

У 1911 році на увесь світ прославився кінь містера фон Остіна. Звали його Розумний Ганс. Він був знаменитий тим, що умів розв`язувати математичні завдання, вистукуючи відповідь переднім копитом. Вчені-скептики вирішили перевірити, як вдається тварині проявляти настільки високий інтелект? Комісія під головуванням психолога О. Пфангста провела експерименти, в результаті яких виявила, що Ганс отримував ледь вловимі ненавмисні підказки від тих, хто ставив йому запитання.

Наприклад, після того як Ганса про щось питали, люди спрямовували свій погляд на його переднє копито, за допомогою якого кінь «відповідав». Але як тільки кінь вдаряв копитом потрібну кількість разів, запитувачі зовсім трішки піднімали свої очі або голову в очікуванні завершення його відповіді. І кінь, який був натренований помічати і використовувати ці майже невловимі для спостерігачів рухи, сприймав їх як сигнали до припинення своїх дій. З боку це завжди виглядало як правильна відповідь на запитання.

ПОРАДИ

Слідкуйте за своєю поведінкою

Проведіть такий експеримент: переконаєте себе що ви - нудний зануда, і з таким самовідчуттям рушайте на вечірку. Побачите, що незабаром ви відчуєте зневагу до вас людей. Так виправдаються ваші очікування. Якщо ви переконані, що ви нікому нецікаві, або дурні, то так воно і буде сприйматися людьми, що вас оточують.

І вимовляєте частіше такі чарівні фрази:

«Я чув від багатьох, що ви добра і чуйна людина і не відмовите мені в допомозі», «Я впевнена у вашому високому професіоналізмі», «Я не ставлю під сумнів те, що ви виконаєте всі умови контракту в зазначені терміни», «Я вам довіряю». Люди будуть прагнути виправдати ваші сподівання.