«Немає зради - любов Одна...»

Автор/джерело -  © Ірина Соловйова (психолог), «Наша Психологія» 



Дата публiкацiї - 21.02.2012 | Постiйна адреса - http://www.aratta-ukraine.com/text_ua.php?id=2305

Ми, люди, здавна славимося своїм умінням підганяти незручні для нас правила під власні рамки, аргументуючи це найпереконливішим чином. А істина, як кажуть, «лежить посередині і без надгробка»...

«Не може серце жити в зраді:
Немає зради - любов Одна...»

Зінаїда Гіппіус,
хрещена мати Олени Теліги...


* * *
«Зрада починається тодi, коли живеш з однiєю людиною, а мрiєш зовсiм про iншу.»
Інтернет-мудрість


* * *

Навіть з приводу того, що вважати вірністю, а що - зрадою, немає єдиної точки зору. Часом зустрічаються несподівані погляди: «не вважається», якщо це ...

• курортний роман;
• у відрядженні;
• разово;
• якщо запобігати;
• з повією;
• коли з любові;
• поки офіційно не одружені;
• зі старим партнером;
• оральний або анальний секс;
• і навіть є версія - «якщо нечасто»...

Взагалі-то ми, люди, здавна славимося своїм умінням підганяти незручні для нас правила під власні рамки, аргументуючи це найпереконливішим чином. А істина, як кажуть, «лежить посередині і без надгробка»...

У любовних стосунках чоловік і жінка як дві сполучені судини - вони постійно чимось обмінюються: фізично, емоційно, інтелектуально, духовно... І лише коли з цим обміном щось не так, тоді з’являється потреба в додатковому обміні з іншою «посудиною».

Якщо відносини партнерів гармонійні - зв’язок на стороні не виникне. Звичайно, якісь бажання, інтерес до іншого партнера будуть періодично з’являтися, це природно, але в реальні дії вони не переростуть. Це як різниця між бажанням володіти мільйоном і реальним пограбуванням банку...

Коли вірність порушена, важливо не кричати: «Мерзотник, як ти міг!» - а зрозуміти, чому це відбулося. Причина зради лежить не зовні, винні не «кляті розлучники», котрі зазіхнули на союз двох люблячих сердець, - причина криється в самому союзі, і шукати її треба в одній з наступних ланок:

1. Причина в тому, хто зрадив;
2. В тому, кому зрадили;
3. В порушеному контакті між ними.

У нашій типології ми будемо говорити про героя в чоловічому образі просто для зручності, - точно те саме може бути застосовано і до жінок.

 

ТОЙ, ХТО ЗРАДИВ

«Недолюблені»


Якщо дитині в дитинстві бракувало любові, то внутрішній голод Недолюбленого такий сильний, що одного партнера завжди мало - як би він не кохав і не дбав, уваги завжди не вистачає, доводиться добирати її на стороні. Але, на жаль, і двох, і трьох партнерів теж виявляється мало, тому Недолюблений постійно має зв’язки на стороні, причому кілька одночасно.

Зазвичай Недолюблений сам не розуміє, що з ним відбувається, і пояснює свої пригоди бурхливим сексуальним темпераментом, любов’ю до різноманітності або тим, що не зустрів другу половинку, яка змусить його забути про решту.

Але «половинка» ніколи не зустрінеться, так як проблема в самому Недолюбленому. І насправді його любовні інтрижки здійснюються не заради сексу - це спроба заповнити внутрішній дефіцит любові. Зазвичай Недолюблений заводить не разові сексуальні зв’язки, а стійкі романи на стороні, в яких дозволяє себе любити, тоді як сам залишається холодним. Ці відносини зазвичай несиметричні, як і в дитинстві, коли він любив батьків, а вони його - ні, тільки ролі помінялися.

У таких союзах постійний партнер зазвичай виявляється в курсі зради - несвідомо йому будуть підсовувати її свідоцтва («забуті» в кишені піджака жіночі труси, презервативи в косметичці...). І це теж відіграш дитячо-батьківських стосунків, - ніби запізніле послання батькам: «Ага, ось ти мене не любиш, а комусь я все ж потрібен!»

І лише коли Недолюблений зрозуміє, що йому треба шукати любов до себе не в партнерах, а в своєму власному серці, і полюбить себе - тоді цей голод зникне і з’явиться здатність до повноцінних відносин, в яких тільки двоє.

«Залюблений»

У дитинстві його, навпаки, любили і балували, гіперопікаючи. Тому він так до кінця і не подорослішав, не хоче брати на себе відповідальність за відносини і живе «хочушками». Він щиро не розуміє, чому має якось себе обмежувати. Його зв’язки на стороні зазвичай поверхові й пов’язані з задоволенням: коханка з великими грудьми або коханець з великим гаманцем...

До моногамних стосунків може прийти, тільки якщо подорослішає і зрозуміє, що шлюб - це ще й відповідальність, якщо навчиться обмежувати свої «хочушки» і зрозуміє, навіщо це потрібно.

Утім, любовні зв’язки Залюбленого шлюбу не загрожують. Він вміє приховувати свої зради, та й в шлюб часто вступає зі «зручним» партнером, який закриває очі на зради або ставиться до них легко. Партнера береже від переживань, часто шукає в шлюбі когось з турботливих батьків.

«Месник»

Зради для нього - солодка помста, тому він неодмінно доведе їх до відома партнера. Навіть не опосередковано, через сліди засосов і помади, а прямо: розповість сам, причому часом в садистській формі, коли це найбільш болісно - наприклад, в ліжку або під час ювілею весілля...

Нерідко робить це принизливо: «Я відчуваю з ним те, що ніколи не відчувала з тобою», «Вона набагато жіночніша, ніж ти!» і т.д.

Іноді помста адресована безпосередньо самому партнеру, на якого виливається агресія, при цьому істинні причини гніву замовчуються, а вони можуть бути будь-якими: наприклад, відмова купити нову машину. Це інфантильна реакція: «Не хочеш задовольнити мою потреба? Тоді тримай!» Такий вид помсти - через зраду - вибирається як найбільш болісний.

Але помста може бути перенесена і з іншої людини - наприклад, давня образа на попереднього чоловіка виливається на цього. В ім’я збереження власного здоров’я і нервів, з Месником можливі тільки два варіанти: або безпосередньо з ним поговорити - чи готовий той відмовитися від помсти, або припиняти стосунки.

«Звиклий»

Якщо хлопчика ніяк не могли поділити люблячі жінки роду (наприклад, мама і бабуся) або аналогічно боролися за дівчинку чоловіки сім’ї, то у дорослості їм також буде потрібно одночасно два люблячих партнера. Тоді виникають два паралельні, однаково значущі зв’язки, і якщо один з них переростає в офіційний шлюб, то другий партнер - «офіційний коханець (коханка)».

І порівняння між ними ведеться у відкриту: Звиклому важливо відтворити дитячу ситуацію суперництва за нього. Він кочує між партнерами, шантажуючи обох: «А ось він приділяє мені більше уваги!»

 

ТОЙ, КОГО ЗРАДИЛИ

В очах громадськості виглядає жертвою, але насправді є провокатором, що підштовхнув свого партнера до зради. Зазвичай саме він зраджує першим, тільки не в сексуальному плані. Типові схеми: чоловік з головою поринув у роботу, дружина відчула брак уваги і завела роман на стороні; дружина зосередилася на дитині, чоловік став відчувати себе в своєму ж будинку чужим і почав заходити в інший будинок, де йому раді...

В першу чергу саме психологічні, а не сексуальні мотиви штовхають на зраду. Якщо хтось занадто багато енергії віддає на сторону - дітям, соціальній активності, домашній роботі, родичам і друзям, то на любовні стосунки його вже не вистачає, партнер виявляється обділеним і намагається щось добрати на стороні.

Той, кого зрадили, міг не задовольняти потреби партнера. Тоді в разі зради йому важливо побачити свою частину відповідальності і, можливо, щось змінити.

 

ПОРУШЕННЯ КОНТАКТУ

В цьому випадку обидва партнера хочуть моногамних відносин і здатні до них, але ось знайти спільну мову у них не виходить. Тоді зрада стає наслідком непорозуміння - подружжя готове піклуватися одне про одного і приймати турботу, але кожний має власний погляд на те, як це повинно відбуватися. Наприклад, дружина запитує: «Коли прийдеш додому?» - бажаючи приготувати смачну вечерю, а чоловік сприймає це як контроль.

Зраду в певній мірі можна назвати випадковою - тривалих і значущих стосунків на стороні не виникає. І виплив факт адюльтеру, як це не дивно, йде на користь, тому що допомагає проявитися прихованим проблемам.

Важливо, щоб партнери в цій болючій ситуації сіли за стіл переговорів і обговорили: чому це сталося, що і кому не вистачає в шлюбі і як би він хотів це отримати. Можна навіть прописати цю взаємну домовленість - скласти своєрідний «шлюбний контракт», де всі побажання конкретизовані. Наприклад: «Я б хотіла, щоб ти раз на тиждень дарував мені квіти», «Я б хотів, щоб ти, проводжаючи мене на роботу, цілувала» ...

Що вважати вірністю і як ставитися до цієї цінності - особистий вибір кожного. Але стосунки - це взаємна відповідальність, тому важливо, щоб це було ще й вибором пари, причому усвідомленим. Чи допускаються зв’язки на стороні? У яких випадках? З якої причини? Як у цій ситуації реагувати іншому партнеру?

Можуть бути різні погляди - важливо, щоб думки партнерів співпали. Тому питання вірності краще обговорити напряму, щоб не було несподіваних сюрпризів.

 

ДУМКА ЕКСПЕРТА

Андрій Копйов,
психолог-консультант, психотерапевт, кандидат психологічних наук, професор


ЗРАДА БЕЗ ПРИЧИН

У статті дуже ґрунтовно і детально розглянуто причини порушення подружньої вірності. Однак у всіх подібних подіях завжди є й інша, часом не менш сильна, але більш ірраціональна сторона. Варто тільки поміняти питання «чому?» на «навіщо?», як ми зіштовхуємося з незбагненним «списком» всіляких мотивацій, жодна з яких по-справжньому нічого не пояснює.

Це як з причинами пияцтва, - іронічний вірш Роберта Бернса «Про пияцтво», який чудово переклав Самуїл Маршак, саме про це. Не можу втриматися, щоб його не привести.

Для пияцтва є такі причини:
Поминки, свято, зустрічі, проводи,
Хрестини, весілля і розлучення,
Мороз, полювання, Новий рік,
Одужання, новосілля,
Печаль, каяття, веселощі,
Успіх, нагорода, новий чин
І просто пияцтво без усяких причин.

 

 

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2024.
При передруці інформації, посилання на www.aratta-ukraine.com обов`язкове.
© Автор проекту - Валерій Колосюк.