Що нам заважає будувати гармонійні стосунки? - Невротична потреба в коханні

Автор/джерело -  © Наталія Москальова, «Школа життя» 

За визначенням Карен Хорні, видатного американського психолога минулого століття, невротична потреба в коханні - це «ненаситність, що виражається у жахливій ревнивості: «Ти зобов’язаний (а) кохати тільки мене!»

А під ревнивістю Карен Хорні розуміє «...вимогу бути єдиним предметом кохання».

«Ти зобов’язаний (а) кохати мене незалежно від того, як я поводжусь». Партнер повинен постійно доводити своє «справжнє» кохання, жертвуючи своїми моральними ідеалами, репутацією, грошима, часом і т.п.

Вам доводилося коли-небудь дивуватися жінці, яка жертвує своїми дітьми заради відносин з чоловіками? Нормальна людина щиро обуриться таким дурощам!

Однак править балом тут не дурість. А саме невротична потреба в коханні. Жінка настільки випробовує потребу в коханні сама, що готова поставити на кон благополуччя своїх дітей. Але це, звичайно, крайність.

У повсякденному житті про невротичну потребу в коханні можна говорити, коли ви за собою (або за іншими) помічаєте:

Слова або поведінку, що відповідають принципу: «Якщо ти не дісталася мені, значить, ти не дістанешся нікому».

Бажання помсти у відповідь на відчуття нестачі кохання партнера. Прагнення образити кохану людину у відповідь на свою образу.

Конфлікти з незрозумілих причин. Якщо проаналізувати ситуацію, можна виявити хворобливі щемливі почуття в обох партнерів. Ці почуття пояснюються як: «Ти не проявила до мене достатньої уваги», або «Ти мене не любиш» і т.д.

Палке бажання вийти заміж (більше притаманне жінкам).

Потреба в доказах кохання. Причому ця потреба, як правило, не усвідомлюється. Наприклад, образа жінки: «Він не подарував мені подарунок - отже, він мене не любить», - вважається адекватним поясненням. Хоча відсутність подарунка говорить лише про відсутність подарунка. Причинами сформованої ситуації може бути все що завгодно. Але ми вигадали і віримо тільки в одну: «Він мене не любить».

Мій чоловік не дарував мені подарунків три роки. І я не особливо акцентувала на цьому увагу. Тому що мені вистачало його кохання, і я не потребувала його атрибутів. А потім, на четвертий рік нашого спільного життя, коханий подарував мені машину. І де тут відсутність кохання? Хоча впродовж попередніх трьох років можна було зробити саме такий висновок.

Невміння піклуватися про кохану людину, коли тобі здається, що він тебе не любить. В деяких сім’ях, якщо чоловік з дружиною знаходяться в сварці, дружина навіть їсти готувати йому не буде. Тому що вона ображена!

Невміння перемикатися зі своїх любовних проблем на інші сфери життя. Зацикленість на відносинах. Немає кохання - немає життя, немає прагнень, інтересів, радості. Все ваше життя займають переживання про кохання. А є кохання - тоді є я, є радість, щастя і т.д.

Прагнення отримувати кохання у відносинах і, в свою чергу, страх віддавати своє кохання. У деяких це виражається в намірах будувати відносини з людиною, яка «головне, щоб любив мене». При цьому цілком допускається відсутність сильних почуттів зі свого боку.

Чим же відрізняється невротичне кохання від нормального?

Свою думку на цю тему висловлює психотерапевт Олег Куракін: «Всі ми хочемо кохати і бути коханими, і якщо це вдається, ми відчуваємо себе щасливими. У такій мірі потребу в коханні або, точніше, - потреба бути коханим, не є невротичною. У невротика потреба бути коханим перебільшена. Якщо оточуючі люди менш привітні, ніж зазвичай, невротику це псує настрій. Для психічно здорової людини важливо бути коханою, поважаємою і цінуємою тими людьми, яких вона цінує сам; невротична потреба в коханні нав’язлива і нерозбірлива».

У свою чергу, Ошо (відомий неоіндуісткій гуру і містик, натхненник руху Раджніша) говорить про незріле кохання (невротичне, дитяче, егоїстичне) і зріле (нормальне, здорове, доросле та безоплатне) так: «Людина стає зрілою в той момент, коли вона починає більше кохати, ніж мати потребу в коханні: вона стає джерелом, вона починає давати. Це - зростання, до вас приходить зрілість.

Коли у вас немає кохання, ви просите іншого дати його вам. Ви - жебрак. І інший просить вас дати це йому чи їй. Тепер дві жебраки простягають один до одного руки, і обидва сподіваються, що інший дасть це... Природно, обидва відчувають себе переможеними, обидва відчувають себе обдуреними.

Незріла людина завжди закохується в іншу незрілу людину, тому, що тільки вони можуть розуміти мову одне одного. Зріла людина любить зрілу людину».

Невротична потреба в коханні приносить нещастя. У такому коханні неминучі конфлікти, образи, невдоволення, і в кінцевому підсумку - розставання. Щасливою у коханні може бути тільки та людина, яка вміє жити без нього, яка не потребує кохання, як повітря.

Еріх Фромм у статті, що присвячена темі кохання, говорить так: «Кохання і розуміння себе самого невіддільні від поваги, любові та розуміння іншої людини. Любов до самого себе нерозривно пов’язана з любов’ю до всякої іншої суті.

Для розглянутої проблеми це означає, що любов до інших і любов до себе аж ніяк не виключають одне одного. Навпаки, любов до самих себе виявляється у всіх тих, хто здатний любити інших. Кохання у принципі неподільне, оскільки це стосується зв’язку між «об’єктами» кохання і особистістю закоханого. Справжнє кохання - є прояв плідного початку, воно припускає турботу, повагу, відповідальність і знання».

Якщо ви дійсно хочете щасливих стосунків, значить вам необхідно насамперед навчитися любити себе...

Кохання і успіху вам!