Українська прихватизація стає все більш корупційно-цинічнішою

Автор/джерело -  © Володимир Ларцев, Радіо Свобода  



Дата публiкацiї - 18.04.2012 | Постiйна адреса - http://www.aratta-ukraine.com/text_ua.php?id=2386

На прес-конференції, нещодавно проведеній у приміщенні інтернет-видання «Обозреватель», голова Фонду держмайна Олександр Рябченко поскаржився присутнім журналістам, що, незважаючи на усю проявлену його відомством відкритість і прозорість приватизаційних конкурсів, що проводяться, західні інвестори їх ігнорують.

Тому, як нарік Рябченко, доводиться продавати енергокомпанії та інші державні підприємства на неконкурентній основі своїм вітчизняним бізнесменам.

«Прозора та чесна» приватизація з пільговими умовами для «своїх»

Подібний цинізм високопоставленого чиновника просто шокував. Адже якщо навіть забути про відверто корупційну економічну політику нинішньої влади, яка за два роки зуміла звести інвестиційний клімат в Україні практично до нуля (декілька мільярдів доларів перерахованих нашими олігархами з Кіпру на свої бізнес-проекти в рахунок йти не можуть), то і тоді неозброєним оком видно, що умови участі в конкурсах із продажу державних пакетів акцій усіх без виключення українських енергокомпаній спеціально сформульовані під конкретних вітчизняних покупців. Передусім мається на увазі вимога до потенційних учасників конкурсів використати на підприємствах, що приватизуються, не менше 70% вугілля українського видобутку.

Хто знайомий із розкладом вітчизняного ринку вугілля знає, що понад 60% його видобутку припадає на шахти Ріната Ахметова. Тому з точки зору його перемоги на приватизаційних конкурсах із купівлі державних часток «Київенерго», «Західенерго», «Донецькобленерго», «Днепренерго», «Днепробленерго», «Крименерго», «Центренерго» і «Донбасенерго» все гранично ясно. Найбагатший українець, завдяки наближеності до влади, ухитрився заробити на цих угодах чотири рази. По-перше, у квітні 2011 року Верховна Рада списала з усіх енергокомпаній борги у розмірі 24 мільярди доларів, тобто формально значно понизила їхню капіталізацію напередодні виставляння на приватизацію. По-друге, завдяки відбору «свого» оцінювача була у 2-2,5 рази занижена їхня ринкова вартість. По-третє, Ахметов забезпечив завантаження своїх вугільних підприємств. І, по-четверте, купуючи вугілля для постачання електростанцій своїх енергокомпаній сам у себе, для зменшення податків роздуватиме на нього ціни. У результаті все це, врешті-решт, ляже на кишеню пересічних громадян.

Корупційні маневри з продажу «Закарпаттяобленерго» і «Вінницяобленерго»

Не витримують критики заяви голови Фонду держмайна про демонстровану його відомством відкритість і прозорість приватизаційних конкурсів, що проводяться, і з точки зору проведених у січні-лютому поточного року конкурсів з продажу державних пакетів акцій «Закарпаттяобленерго» і «Вінницяобленерго». Як відомо, вони були в день їх проведення скасовані і перенесені з абсолютно надуманих причин (нібито не змогла зібратися конкурсна комісія). Причому конкурс із продажу 50% акцій «Вінницяобленерго» взагалі мав відверто корупційний характер.

Спочатку для участі в нім приватизаційна комісія Фонду держмайна допустила трьох претендентів: «Луганське енергетичне об’єднання», підконтрольне українсько-російському олігархові Костянтину Григоришину, «ВС Енерджі» російського політика і бізнесмена Бабакова і «Львівобленерго», що належить братам Суркісам. Остання подала заявку на участь у приватизаційному конкурсі з дотриманням усіх вимог діючого законодавства і процедур ще 26 січня 2012 року. Претензій до представлених «Львівобленерго» документів з боку ФДМУ пред’явлено не було. Тому ця компанія Суркісів була допущена до участі в конкурсі 3 лютого.

Представник одного з учасників конкурсу – «Львівобленерго», який був присутній на засіданні, розповів «Економічній правді», як саме конкурс не відбувся через відсутність кворуму 3 лютого.

«О 10:30 почала збиратися конкурсна комісія. За моїми підрахунками, у залі знаходилося близько 5 членів конкурсної комісії, а кворум – 4 людини. Всі вони зняли верхній одяг. О 10:55 членам комісії по черзі почали надходити дзвінки на мобільні телефони, вони всі вийшли. Об 11:00 у залі не було жодного члена комісії», – сказав представник «Львівобленерго».

Підкреслимо, що конкурс був призначений на 3 лютого на 11 годину. «Ми сидимо і чекаємо до 11:10, починає метушиться ліцитатор, заходить представник ФДМ і ще один член конкурсної комісії. Сідають, і представник ФДМ зачитує протокольну частину конкурсу, що, мовляв, зареєстровано три учасники конкурсу, але оскільки членів конкурсної комісії лише двоє, кворуму немає, і тому ми не можемо провести даний конкурс. Конкурс буде перенесено», – зазначив представник «Львівобленерго».

«А в той момент, коли представник ФДМ і член конкурсної комісії зайшли, один із функціонерів ФДМ зсередини закриває двері на ключ, після цього у двері стукають. Стук триває весь час, функціонер ФДМ не знає, як себе поводити. І ще не закінчив представник ФДМ зачитувати рішення, функціонер фонду відкриває двері, входять ще два члени комісії. У момент, коли зачитували рішення про те, що кворуму немає, в залі знаходилося 4 людей – кворум по суті. Представник ФДМ завершує зачитувати рішення, і вони всі виходять. Тобто, конкурс зірвано», – повідомив співрозмовник «Економічній правді».

Проте на цьому корупційні маневри навколо продажу «Вінницяобленерго» не закінчилися. Наприкінці робочого дня 10 лютого (у п’ятницю) на офіційному сайті ФДМУ була розміщена інформація про те, що ПАТ «Львівобленерго» допущене на повторний конкурс 13 лютого 2012 року. Але після закінчення робочого дня 10 лютого на сайті ФДМУ була розміщена інформація про недопущення «Львівобленерго» до участі в конкурсі. Це було мотивовано протестом Генеральної прокуратури України і проведеною додатковою перевіркою підтверджувальних документів компаній, що подали заявки на участь у конкурсі. У 20-річній історії української приватизації таких випадків ще не було.

Переможцем аукціону з продажу 50% акцій ВАТ «Вінницяобленерго» стало ТОВ «Луганське енергетичне об’єднання», запропонувавши 176,2 мільйона гривень.

Прихватизаційна хімія з готелем «Спорт»

Але в якості найсвіжішого прикладу «чесності», «відкритості» і «прозорості» проведення Фондом держмайна України приватизації необхідно назвати конкурс із продажу готелю «Спорт» у Києві.

23 липня 2011 року Кабінет Міністрів передав спорткомплексу «Олімпійський» у постійне користування землі держпідприємства «Готель «Спорт». 19 жовтня минулого року конкурсна комісія Національного агентства з Євро-2012 підбила підсумки конкурсу із залучення інвестора для реконструкції готелю. На конкурсі перемогло ТОВ «Юджин». Численні спроби журналістів дізнатися, хто ж складав конкуренцію компанії Новинського, і за якими критеріями її визначили переможцем, досі не увінчалися успіхом.

У розпорядженні уряду від 21 листопада 2011 року, яке підписав Микола Азаров, відзначалося, що договір про спільну діяльність між держпідприємством «Готель «Спорт» і ТОВ «Юджин» повинен містити умову, що земельна ділянка, на якій здійснюється реконструкція, знаходиться в постійному користуванні держпідприємства. Згідно з документом, внесок держпідприємства у загальну діяльність і його частину в результаті такої діяльності повинні становити не менше як 50%.

Оголошення Фондом держмайна 22 лютого 2012 року конкурсу з продажу Київського державного підприємства «Готель «Спорт» стало для громадськості несподіваним і, фактично, суперечило розпорядженню уряду, виданого в листопаді 2011 року. Єдине, що їх зв’язувало, це висунена ФДМУ умова, що її учасник повинен був укласти договір про спільну діяльність із державним підприємством (!). Оскільки «Юджин» це вже зробив восени минулого року, то конкурентів у нього не могло бути в принципі.

Але, згідно з існуючими нормативно-правовими документами, щоб приватизація була визнана законною, потрібна участь в конкурсі хоча б двох учасників. Тому Новинський і домовився з Фондом держмайна, що притягне підставну фірму.

Проте, мабуть, щось у нього не склалося з бізнесменом Борисом Фуксманом, співвласником київського готелю «Hilton» (напевно, мало запропонував йому грошей за фіктивну участь в конкурсі) і у Фонду держмайна виникла проблема із законністю визнання результатів конкурсу з стартовою ціною.

Але як би то не було, 2 квітня прес-служба ФДМУ оголосила, що переможцем конкурсу визнана компанія «Юджин», що входить у «Смарт-холдинг» Вадима Новинского Вона нібито запропонувала трохи більше стартової ціни – 67 мільйонів гривень при початковій ціні в 66,324 мільйона гривень. Згідно з умовами конкурсу, інвестор повинен буде вкласти не менше 153,5 мільйонів гривень у реконструкцію готелю, а також пройти сертифікацію за міжнародними стандартами для отримання категорії «три зірки».

Крім того, прес-служба заявила, що в конкурсі брала участь ще одна компанія, але її назву не озвучила. При цьому на сайті Фонду держмайна ніякої інформації ні про результати проведення конкурсу, ні про його учасників досі не розміщено.

«Економічна правда», на підставі Закону про доступ до публічної інформації, звернулася до Фонду держмайна з проханням повідомити перелік учасників конкурсу. У відповіді начальника «Управління продажу об’єктів малої приватизації і ЦМК» Фонду держмайна Тетяни Буртняк відзначається, що, відповідно до Положення про конкурсну комісію, інформація про склад комісії, учасників конкурсу, їх кількість і зміст їх пропозицій не розголошується. Тому протокол засідання конкурсної комісії містить «інформацію з обмеженим доступом», і «у Фонду немає підстав для надання інформації відносно учасників, які брали участь у конкурсі з продажу цілісного майнового комплексу державного підприємства «Готель «Спорт».

Проведення секретного конкурсу – перший безпрецедентний з за усю 20-річну практику проведення приватизації в Україні. Крім того, ставити нормативний документ, яким є згадане Положення ФДМУ, вище за Закон про доступ до публічної інформації є нічим не прикритим чиновницьким свавіллям, яка межує з корупцією. Адже, якщо це була відома юридична особа, афільована з Новинським, то скандал неминучий. Хоча і без цього корупційний характер продажу «Юджину» готелі «Спорт» очевидний. Що оцінив її в 66,324 мільйона гривень, експертна компанія «Острів-реєстр» Олексія Амфітеатрова занизила вартість об’єкту як мінімум на 9-14 мільйонів доларів.

 

 

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2024.
При передруці інформації, посилання на www.aratta-ukraine.com обов`язкове.
© Автор проекту - Валерій Колосюк.