До Луценка і Тимошенко вибірково застосовують закони

Автор/джерело -  © Світлана Дорош, BBC 



Дата публiкацiї - 17.05.2012 | Постiйна адреса - http://www.aratta-ukraine.com/text_ua.php?id=2416

Європейський суд з прав людини наприкінці травня розпочне розгляд заяви екс-голови уряду Юлії Тимошенко, яка скаржилася на незаконне обмеження її права на свободу.

Доктор юридичних наук, суддя Європейського суду з прав людини у 1998-2008 роках Володимир Буткевич

У справі колишнього міністра внутрішніх справ Юрія Луценка очікується рішення Євросуду вже найближчим часом. Як працює Європейський суд і як ухвалює рішення - про це ВВС Україна спілкувалася із доктором юридичних наук, суддею Європейського суду з прав людини у 1998-2008 роках Володимиром Буткевичем.

ВВС Україна: Захист Юлії Тимошенко заявив, що звертатиметься до Європейського суду із скаргою на вирок, не чекаючи остаточного рішення Вищого спеціалізованого суду України, до якого екс-прем’єр зверталася із касаційною скаргою. Проте раніше лунало багато заяв, що Євросуд розглядає справи лише тоді, коли заявник пройшов усі судові інстанції у своїй країні. То чи прийме суд до розгляду таку заяву Юлії Тимошенко?

Володимир Буткевич: Якщо дотримуватися вимог Євросуду - то є певні стандарти, їх дуже багато. Заявник має пройти нормальну судову процедуру розгляду справи у своїй країні, пройти всі стадії, передбачені національним законодавством.

Проте, якщо громадянин зможе довести, що не чекав рішення вищих інстанцій, оскільки вважає, що він вичерпав у власній країні усі механізми захисту, то за таких умов суд може взяти справу до розгляду. І тоді вже держава змушена буде доводити протилежне – що особа не вичерпала усіх національних механізмів захисту.

У рішеннях Європейського суду є достатньо стандартів, які вказують, за яких умов заявник може не звертатися до найвищої судової інстанції у своїй країні і подавати заяву одразу у Європейський суд.

До речі, Євросуд ніколи сам не порушує питання про вичерпність національних засобів захисту. Це означає, що у разі, як особа вказала, що він ці механізми вичерпав, а держава у своїй відповіді суду на це увагу не звернула, то суд сам це питання не порушуватиме. Тобто, безпосередньо на державу лягає відповідальність доводити, що це не так. Однак після того, як держава дала відповідь, заявник ще має право надати свій коментар вже на цю відповідь.

Може здатися, що такий діалог може тривати вічно. Ні, бо держава після цього коментаря не має права на відповідь. Тобто, захищаються права заявника, а не держави. І загалом, хочу сказати, що під час розгляду кожної справи суд наголошує, що розглядатиме її гнучко і без формалізму. Це означає, що він керуватиметься інтересами захисника, а не захищатиме державу.

Недочитані закони

ВВС Україна: І Юрій Луценко, і Юлія Тимошенко звернулися до Європейського суду із заявами про неправомірне обмеження їхньої свободи і арешт. Суд взяв ці звернення до розгляду. Яка подальша процедура?

Володимир Буткевич: Якщо суд взяв до розгляду заяви колишніх урядовців, то це означає, що держава Україна зобов’язана провести розслідування стосовно вказаних у заявах порушень Європейської конвенції з прав людини і дати відповідь суду.

Я більш ніж переконаний, що у матеріалах справи є така відповідь держави. Вірогідно, у тих відповідях ідеться про те, що ніяких порушень прав Юрія Луценка і Юлії Тимошенко не було.

Керівники України і представники Генеральної прокуратури зараз наполягають на тому, що правоохоронні органи недостатньо дотрималися європейських стандартів, бо в Україні діє застарілий і недемократичний Кримінальний кодекс.

Але у мене до них виникає питання: а чи повинні вони дотримуватися закону, який держава Україна ухвалила і який має назву "Про виконання рішень Європейського суду з прав людини"?

У цьому законі написано, що рішення суду є джерелом українського права. Також є Конституція, де вказано, що міжнародні договори, ратифіковані Україною, мають вищу силу, ніж національне законодавство. Чому вони ігнорували власну Конституцію і власний закон і не застосували міжнародне право під час розгляду кримінальних справ щодо Луценка чи Тимошенко?

Легке пояснення може бути у тому, що вони, мовляв, просто не знали, тобто, виявили юридичну неграмотність. До людини, яка була обрана на посаду, у цьому випадку претензій менше, бо, як кажуть, знали, за кого голосували. Але до особи, призначеної на посаду, є вимоги – вона має відповідати певним критеріям. Я маю на увазі працівників правоохоронних органів. Отже, це означає – що вони не відповідають займаним посадам?

Хто затягує розгляд справ?

ВВС Україна: Як відбувається розгляд справ у Європейському суді?

Володимир Буткевич: Як правило, це письмове спілкування Євросуду із заявником і з державою. Але може бути ситуація, коли ані держава не надала розумної відповіді, але і заявник не зміг відповісти на питання. Тоді призначається так звана "fact finding mission" – місія із членів суду, які виїжджають у певну країну і проводять розслідування.

ВВС Україна: Чи доводилося вам брати участь у таких місіях?

Володимир Буткевич: Так, я був у таких місіях в Україні, Туреччині, Грузії. Я не можу сказати, що це відбувається дуже часто, але практика така є, коли суд не одержав усієї необхідної інформації. Під час таких місій досить часто ми знаходили докази, що держава намагалася приховувати інформацію чи подавала її викривленою.

Суд також може призначити слухання справи, і тоді листування припиняється, усе, що треба, з’ясовується усно.

Тобто, як ви розумієте, я не можу на 100% знати, якою буде процедура у випадку із Юрієм Луценком, Юлією Тимошенко чи Валерієм Іващенком.

ВВС Україна: Але зважаючи на ваш досвід і на процедури, про які ви розповіли, чи можна прогнозувати, скільки може тривати розгляд справи, у даному випадку, Луценка чи Тимошенко?

Володимир Буткевич: Знаєте, існує така думка, що суд затягує розгляд справ. Але це намагання заплющити очі на власні помилки, яких припускаються і заявники, і держава.

Переважна більшість справ, які затягуються у Європейському суді, затягуються з вини держави, яка не надає вчасно необхідні відповіді, порушує встановлені терміни.

Але якщо справа є суспільно значимою, викликає збурення у суспільстві, або коли є загроза життю чи здоров’ю заявника, то суд ухвалює рішення досить швидко і при потребі – терміново.

До речі, у моїй практиці були випадки, коли протягом одного дня ми ухвалювали рішення стосовно 45-50 справ.

ВВС Україна: Якою є процедура ухвалення рішення?

Володимир Буткевич: Спочатку Палата суду, чи секція, за участі 7-10 суддів, які добре знають зміст справи, ухвалюють рішення про направлення державі певних запитань. Після одержання відповідей судді направляють їх заявнику, який має право їх прокоментувати.

Після цього суд готує справу про її прийнятність. Як правило, справа слухається одночасно і про прийнятність, і по суті. Під час обговорення виступає суддя-доповідач та національний суддя по справі. Суддя-доповідач може виступати хоч добу, його ніхто не може обмежити у часі. І суддям дозволяється під час слухань залишати залу суду тільки, як кажуть, за природними потребами.

Після ухвалення рішення шляхом голосування цей документ готують як проект, його надсилають кожному із суддів для затвердження, після чого він надсилається державі. Якщо вона не згодна із рішенням, то може звертатися до так званої Великої палати.

ВВС Україна: І як часто це трапляється?

Володимир Буткевич: Практично завжди, коли держава програє. Велика палата розглядає справу і ухвалює остаточне рішення. Тобто, і від цього теж залежить, у який термін з’явиться остаточне рішення.

Якщо адвокати спатимуть...

ВВС Україна: Вирок щодо Юлії Тимошенко вже набув чинності, вона ув’язнена. У найближчі дні Апеляційний суд Києва ухвалить рішення за апеляцією на вирок Юрію Луценку. Оскільки є вироки, то у разі рішення Євросуду на користь урядовців вони все одно залишаться за ґратами і не зможуть вийти на свободу?

Володимир Буткевич: Ні, як на мене, це означає, що коли адвокати спатимуть, то справа затягуватиметься.

Якщо захист звернеться до Європейського суду з прав людини у час, коли там розглядаються заяви, подані Юрієм Луценком та Юлією Тимошенко раніше, то суд може об’єднати кілька заяв, які стосуються однієї справи і розглядати їх одночасно. Особливо за умов, якщо ці справи є хворобливими для суспільства.

ВВС Україна: Що відбувається зі справою, коли її розгляд завершений і рішення ухвалене?

Володимир Буткевич: Окрім того, що рішення надається державі і заявникові, вона також передається на контроль Ради міністрів Ради Європи. Тоді може постати питання, а чи були покарані особи, винні у ситуації, в якій опинився заявник.

Відповідно до європейських стандартів, якщо доведена вина держави у порушенні прав заявника, то може йтися про відповідальність, у тому числі кримінальну осіб, винних у порушенні прав особи.

ВВС Україна: Як ви вважаєте, які перспективи у Європейському суді у справ Луценка і Тимошенко?

Володимир Буткевич: Я вважаю, що і та, і інша справа для них виграшна - без всякого сумніву.

І тут навіть не потрібно далеко заходити - достатньо заяви президента про те, що, мовляв, у нас такий Кримінальний кодекс, і тому ми не дотрималися європейських стандартів. Один із очільників прокуратури теж про це говорив.

Це ж просто бальзам на рани адвокатам! Сам глава держави визнав, що було порушення європейських норм.

Але, вибачте, чому ви не судили їх за законом про виконання рішень Європейського суду? І чи не йдеться тут про вибіркове використання законів?

Я нагадую ще про 13-ту статтю Конвенції з прав людини. Там є дуже просте положення: на державу покладається обов’язок створити систему правового захисту. Коли цього в державі немає, то за це відповідаємо не я і не ви, і не Петров, Іванов чи Сидоров, а держава. Тому влада не може говорити: на жаль, у нас такий поганий Кримінальний кодекс. Вона має відповідати за це, а не особа, до якої такий кодекс застосували.

 

 

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2024.
При передруці інформації, посилання на www.aratta-ukraine.com обов`язкове.
© Автор проекту - Валерій Колосюк.