«Фількіна грамота»

Автор/джерело -  © Євген Кузьменко, proUA 



Дата публiкацiї - 28.07.2006 | Постiйна адреса - http://www.aratta-ukraine.com/text_ua.php?id=242

У самому тексті Універсалу відсотків 70 того, що називають «водою». Під цим підписався б кожний - від Улофа Пальме до Пол Пота.

Президент віддав перевагу не цим очам, а своїм друзям, колегам та радникам

…Пізно ввечері 27 липня на виході із Секретаріату Президента України кореспондент «proUA» «вичатував», крокуючого на самоті до свого авто, лідера Компартії України Петра Симоненка.

- Петро Миколайович, чи виправдалися ваші очікування щодо круглого «коаліційного» столу, який щойно закінчився?

- Ні, не виправдалися, з одної причини: Президент дотримується тієї ж самої, з погляду політичної орієнтації, позиції, і це дуже невигідно для України. Адже він не слухав, а намагався нав'язати власну точку зору, повчати, як він особисто розуміє насущні проблеми.

- Ви гостро заперечували позицію Президента з низки питань, щодо запропонованого їм проекту Універсалу національної єдності. Тим часом Віктор Янукович мовчав, Олександр Мороз виступав у ролі миротворця. Якщо ви вирішите не підписувати Універсал, чи не ускладнить це ваші стосунки з партнерами по антикризовій коаліції?

- Ні! Я підкреслюю: в антикризовій коаліції є своя «угода»: вона чітко виписала всі проблемні питання, які хвилювали нас на сьогодні...

- Тобто сьогоднішній Універсал, за великим рахунком, «фількіна грамота», так?


Петро Миколайович якось по-дитячому посміхнувся:

- Ну, якщо вже говорити відверто, то це так...

«Принциповий ленінець», пан Симоненко лише висловив загальну, ніким більш не озвучену думку: і круглий стіл, і черговий об'єднавчий документ, пафосно поіменований Універсалом, – не більш ніж чергові вправи в загальнонаціональному спорті з назвою «показуха». Шість годин, які провели учасники круглого столу в одній залі, ні на йоту не наблизили Україну до порозуміння ключових політичних гравців. Щоправда, назвати цей захід непотрібним, у більшості учасників просто не повернеться язик. Бо позитиви із круглого стола здобували майже всі сторони.

Віктор Ющенко в черговий раз порадів «конструктивному діалогу»: його транслювали в прямому телеефірі, і запрошені політики й суспільні діячі демонстрували «повагу» до Президента. Підкреслену приязність демонстрував навіть Віктор Янукович, поводження ж Олександра Мороза іноді межувало з улесливістю. Лише Петро Симоненко, якому нема чого втрачати, без зупину (із неприхованим задоволенням) «перечив» главі держави, докоряючи гарантові Конституції незнанням цієї самої Конституції.

Усе це, зрозуміло, - знову була показуха, але кого це обходило?!

«Наша Україна» використала «поле Президента», аби показати: без неї, впливової, майбутнє коаліції в суцільній темряві - так що, панове, з Потрійного Союзу, доведеться вам погодитись на наші умови й відсипати стільки портфелів, скільки ми зажадаємо...

Учасникам «антикризової коаліції» круглий стіл став у нагоді «на всі 100». Власне, для того вони й прийшли в Секретаріат Президента такому представницькому складі - кров із носу, а було потрібно знизити ризики розпуску парламенту. Цей план спрацював ідеально: уся країна бачила, як толерантно, «вдумливо» пройшла дискусія на Банковій. Питається, який сенс главі держави розганяти Верховну Раду? Хто тепер уважатиме таке рішення адекватним?

…І лише одного учасника круглого столу можна було визнати стороною, що програла. Юлія Тимошенко мужньо відсиділа всі 6 годин і, здається, витримала все - непродуманість заходу, інтенсивне спілкування з Януковичем, що сидів поруч, і, найголовніше, - болісний для неї підтекст цього круглого столу - легалізацію розширення «антикризової коаліції».

Треба сказати, відбивалася Юлія Володимирівна майстерно: по-материнському посміхаючись Президентові (ми ж завжди підтримували Вас, Віктор Андрійович!), вона прицільно била по слабких сторонах коаліції. Лідер БЮТ згадала й про корумпованість депутатського корпуса, і про безглуздість ситуації, коли партії абсолютно різних поглядів намагаються працювати в одній коаліції. Далі в хід пішла соціологія й посилання на міжнародний досвід: подумайте тільки, за оцінками «Соцису», 80% населення події навколо створення нової коаліції не сприймають; послухайте, за останні кілька років дострокові вибори в парламент відбулися аж у 16 країнах світу! Подивіться, пане Президенте, поки ви намагаєтесь когось переконати, вони вже подали три законопроекти, що ведуть до зміни Вашого зовнішньополітичного курсу! Ну що ж ви вагаєтесь? Візьміть от папірець, тут зазначені всі номери законопроектів!

Слово честі, побачивши ці очі трепетної лані, почувши цей голос, прислухавшись до цих доводів, особисто я б - не встояв. Але в Президента є друзі, колеги й радники, та й сам він - собі на розумі, тому всі видатні таланти Юліи Володимирівни цього вечора виявилися безсилі. Вона це знала - і терпіла. Поруч надував щоки мовчазний Янукович, посміхався своїм думкам Безсмертний, натужно намагався конвертувати думки в слова перший секретар СПУ Цушко. Усі, рішуче всі, були проти неї. І після закінчення круглого стола «леді Ю» знову сказала: якщо з подачі Президента прем'єром стане Янукович - БЮТ піде в опозицію...

Але, шановний читач, - убік від інтересів політиків. Подумаємо краще про себе. Нам пропонують повірити в те, що Універсал, який сьогодні мають підписати учасники круглого столу, - це перша цеглина у фундамент загального примирення. Звучить заманливо, але чи не так це? Давайте розберемося.

У самому тексті Універсала відсотків 70 того, що називають водою. Під цим підписався б кожний - від Улофа Пальме до Пол Пота. Розвиток місцевого самоврядування, пропаганда здоров'я, забезпечення росту ВВП, становлення середнього класу, свобода віросповідання - покажіть мені ідіота, який відмовиться від того, щоб завізувати настільки чудові постулати! У чому ж тоді сенс внесення їх у текст документа?

Але є ще інші 30% Універсала. Тут зібрані принципові проблеми. І отут доречно задати кілька питань.

Президент пропонує почати переговори про приєднання до плану дій щодо членства в НАТО. Комуністи не хочуть про це навіть чути, в «Регіонів» мовчання - знак незгоди, соціалісти вимагають для України нейтрального статусу. Як ви думаєте, навіть підписавши Універсал, вони відмовляться від своїх програмних засад?

Глава держави хоче зажадати від законодавця гарантій недоторканності прав власності. Як на вашу думку, комуністи не скажуть цьому ганебному зразку буржуазної експансії рішуче» ні»?

Віктор Ющенко вимагає забезпечити українській мові статус єдиної державної мови. Чи вірите ви в те, що комуністи й Партія регіонів добровільно денонсують рішення ряду облрад про надання російській мові статусу регіональної?

Навіть поверхневе знайомство з подібними прикладами дозволяє сказати: такі документи змішують ідеалістичну примху зі звичним для нас політичним лицемірством. До них не прислухаються, їх лише використають у своїх цілях, а весь інший час - нишком насміхаються над авторами. І дуже шкода, що ці «фількіни грамоти» так до вподоби нашому Президентові.

Втім, ми до цього, здається, уже звикли...

Переклад з російської - "Аратта-Україна"

 

 

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2024.
При передруці інформації, посилання на www.aratta-ukraine.com обов`язкове.
© Автор проекту - Валерій Колосюк.