Народ заслуговує того жалюгідного становища в якому він опинився

Автор/джерело -  © Володимир Пилипчук, Інформаційно-аналітичний портал OSP-UA.INFO 

Народ заслуговує того жалюгідного становища в якому він опинився, якщо відмовляється від боротьби з пригноблювачами.

Може час скинути хрест і взятися за вила?

Інтерв’ю з відомим політиком, академіком Академії економічних наук, професором Володимиром Пилипчуком.

- Пане Володимире, як відомо, Україна за рейтингом Business Insider зайняла 4 місце серед 59 країн, яким загрожує дефолт. Свого часу Україна займала 6 місце за можливістю дефолту. Чому спостерігається така негативна тенденція? Які економічні або політичні причини такого спаду?

- Відповідь почну з останнього, двоєдиного запитання, оскільки після його висвітлення, можливо, відпаде необхідність задавати інші, уточнюючі запитання.

Економічні фактори падіння:

- всім відомиий факт, що половина реального сектору української економіки (вірніше - половина ВВП) знаходиться в тіні і не платить податків до бюджету;

- 100% -відсоткове звільнення від платежів до бюджету „своїх” фірм легального сектору економіки. ЗМІ неодноразово повідомляли про завезення пального фірмою ”Лівела” без сплати податків; про контрабанду, коли вантажі при перетині кордону оформляються, наприклад, на Придністров’я, а осідають в Україні без сплати мита і податків. Коли для „своїх” роблять тимчасові безмитні „вікна” для завезення товарів ”своїми” фірмами, а після їх завезення „вікна” знову закривається;

- неповна сплата податків і платежів до бюджетів, коли частина виручки залишається в офшорах. За таких умов штучно занижується і ВВП країни і штучно вимиваються обігові кошти підприємств, а для їх поповнення девальвують гривну, збіднюючи населення;

- списання заборгованості перед бюджетами всіх рівнів, що здійснюється стосовно „своїх” фірм. Я писав в минулому році про корупційне списання Верховною Радою України 24 млрд боргів перед бюджетами тих фірм, власники яких є членами і „симпатиками” Партії регіонів. Нині цих коштів було б достатньо для безінфляційної реалізації „соціальних ініціатив” Януковича. Але практика продовжується, Кабмін готує нові списання, тобто нові податкові „амністії”, чи канікули, але для своїх;

- крадіжки коштів із без того мізерного зведеного бюджету України. У всіх на слуху афери з витратами коштів на „віддання боргу” Фірташу, на підготовку до Євро-2012, на придбання бурових вишок, на безтендерну процедуру закупівлі товарів та послуг, що здійснюються за кошти бюджету за суттєво завищеними цінами та ін. І ніяких „Уотергейтів” після цього в Україні не відбулося;

- виведення коштів банківського сектору за кордон;

- приховування валютної виручки за кордоном.

Всі ці кошти осідають в кишенях своєї „команди професіоналів”. Ось чому в нас збільшується кількість мільярдерів і мультимільйонерів, багаторазово підвищуються їх статки і рейтинги в журналі „Fоrbes”. Ось чому владі ”не хватає” коштів на виплати чорнобильцям і афганцям, ось тому в населення такі низькі зарплати та пенсії, ось чому дефіцит ресурсів для погашення зовнішніх боргів.

Звичайно, те що я описав - далеко не всі „схеми” завдяки яким багаті багатшають, а бідні – бідніють.

Але якщо ліквідувати лише названі мною „схеми” , то надходження до бюджету збільшаться більш ніж вдвічі і матимемо бюджет в 800 млрд гривень. За таких умов в Уряду не буде ніяких проблем з обслуговуванню як зовнішнього, так і внутрішнього боргу, з виплатами чорнобильцям і афганцям. Більше того, зарплати і пенсії можуть зрости більш ніж вдвічі.

Підтвердженням цьому є статистика. Якщо наші СТАТИСТИ прогнозують розмір ВВП України на 2012 рік в межах 187 млрд. доларів , то іноземні фахівці прогнозують обсяг ВВП України ( в співставимих доларах) в межах 380 млрд дол.

„Дикі капіталісти Заходу” вміють рахувати в співставимих доларах наш реальний ВВП, бо вони враховують й ті фінансові потоки, що спрямовуються олігархами за кордон, а також ті оборудки, що ними здійснюються за межами України, але не відображаються в нашій національній статистиці (ВНП).

Тобто, все погіршення економічної ситуації в Україні „вже сьогодні” носить виключно суб’єктивний характер і відповідальність за це лежить на нинішній владі і олігархах.

До політичних факторів слід було б віднести нереформування української економіки.

Економічний потенціал України оцінюється в 1,8-2,2 трильйони доларів ВВП. Наша статистика свідчить про реалізований потенціал в 187 млрд дол. ВВП. Тобто реалізований потенціал України дорівнює лише 10% від можливого. Якщо його реалізувати, то в українців були б зарплати і пенсії на рівні західних країн, а то і вищі.

- А за рахунок чого і коли можна наростити ВВП України до названих цифр?

- Коли? Це залежить від темпів, якості, ефективності і чесності реформ.

Погляньте на Польщу. В 90-х роках минулого століття поляки роз’їжджали по всій Україні і „змітали” з полиць магазинів все, від пензлів, кофемолок, електродрелей до одежі і продуктів харчування. 7.5 мільярдів зовнішнього боргу. Сьогодні Польща найрозвиненіша країна серед країн бувшого соцтабору, що стали членами ЄС. А чому Болгарія і Румунія не здійснили аналогічний ривок?

Китай. Років 30 назад вважалось найвищим досягненням китайської революції, що вони досягли... забезпечення кожного китайця однією піалою рису на день. Сьогодні Китай – друга економіка світу.

Японія. Слово „япошка” в СРСР вимовлялось з таким же емоційним відтінком як і „чукча”. В світі всі сміялися з їх, ніби-то, ідеї-фікс - створити штучний інтелект. Сьогодні Японія – один з провідних лідерів світу в галузі інтелектуальних розробок.

Порівняйте якість життя реформованої південної Кореї – одного з „тигрів Сходу” з нереформованою Північною Кореєю, де вже люди харчуються травою.

Тепер відповім за рахунок чого Україна здатна наростити свій ВВП.

Розширити потужності АНТК Антонова і випускати всю лінійку літаків від пасажирських до вантажних, від АН-148, АН-158, АН-218, до літаків АН-70, „Руслан”, „Мрія”, літаків нових розробок і стати потужним міжнародним перевізником. На сьогодні весь парк літаків пасажирського флоту – імпортний.

В Україні 16 суднобудівних і судноремонтних заводів, виплавляється одна з найліпших сталей світу. Але Українські морські перевезення здійснюються кораблями іноземного виробництва. А могли б самі стати міжнародними перевізниками збудувавши кораблі на власних верфях...

Слід створити спільні підприємства в Україні по виробництву всієї лінійки автомобілів, в т.ч і спецавтомобілів, магістральних автобусів, сучасної сільськогосподарської техніки, дорожно-будівельних машин, шляхоукладчиків, швидкісних потягів, побутової техніки, телевізорів, комп’ютерів, та хоча би тих же мобілок, яких ми щорічно завозимо в кількості більше 2-х мільйонів штук. Що в Україні всього цього не можна виробляти?

Створити потужності по всіх товарах, які ми імпортуємо. Зайдіть в любий в магазини, чи на базар – промислові товари – до 90 процентів – імпортні. В продовольчій групі – майже половина. І я розумію, коли ми завозимо банани, чи апельсини, але я відмовляюся зрозуміти, коли ми завозимо імпортну картоплю, гречку, капусту, яблука, свинину – традиційний продукт харчування українців.

Стосовно продовольства

Лише один аргумент: в результаті реформування лише однієї галузі – АПК, Україна здатна забезпечити 600-700 млрд. доларів в „скарбничку” ВВП України. За оцінками Саблука Петра Трохимовича - професора, академіка Української аграрної академії, 700 – 800 млрд доларів - ці числа він навів в бесіді зі мною. Україні Бог дав 30% чорноземів всього світу.

- А куди ж цю продукцію зможемо подіти, Україна ж її не здатна буде всю спожити?

- Дефіцит продуктів харчування в світі збільшується щорічно на 1%. Тому проблем зі збутом не передбачається.

Тому зайве мене розпитувати, що слід здійснити в макроекономічному регулюванні, в диверсифікації енергопостачання, в забезпеченні свободи підприємництва, щоб покращити стан економіки.

Перший крок, – просто слід перестати красти і можна подвоїти і ВВП, і бюджет, і зарплату і пенсії.

Слід також ліквідувати бюджетні витрати на закупівлю газу для промисловості. Цю проблему потрібно перекласти на власників підприємств. Від цього вивільниться не менш 100 млрд.гривень бюджету. Газу власного видобутку в України достатньо для забезпечення населення і комунально- побутових потреб.

Паралельно слід рішуче і впевнено проводити справедливі реформи, а не підміняти їх проведення дворічними теревенями про їх необхідність. Але це окреме питання

- А об’єктивні причини такого економічного стану є?

- До об’єктивних причин можна було б віднести погіршення зовнішньої кон’юнктури в зв’язку з європейською фінансовою кризою, але на сьогодні її негативний вплив на Україну – дуже мінімальний, а в деяких випадках - позитивний. Падає євро – знижується вартість імпорту з Європи. Падає ціна на нафту – знизяться витрати на закупівлю нафти і газу з Росії. Оскільки, ціна на газ прив’язана до ціни на нафту.

Недиверсифікованість українського експорту і імпорту - теж надпроблема української зовнішньої політики. Але ця причина – суб’єктивна. Приклад згубного впливу однобокої орієнтації на економічні стосунки на „з Росію, і її Митним Союзом” показує, що вони в будь-який момент можуть відкинути, заблокувати нашу продукцію, змінити маршрут подачі газу в Європу, диктувати ціни на енергоносії. Жодна країна в світі не блокує нашої продукції так, як Росія і її сателіти. Тому Україна повинна мати резерви зовнішніх ринків як для експорту, так і для імпорту.

Без цього, в умовах, коли ми залежимо і „намертво” прив’язані лише до примхливих контрагентів Росії і Митного Союзу, експортно-імпортні операції можуть бути стабільними лише як випадковість. Президент мав би поставити МЗС як архіважливе завдання (для посольств України за кордоном) - пошук нових і розширення традиційних ринків для експортно-імпортних операцій і пошук інвесторів. І встановити їм часові показники на здійснення цього завдання.

- Хотів би нагадати Вам про перші запитання. Як відомо, Україна за рейтингом Business Insider зайняла 4 місце серед 59 країн, який загрожує дефолт. Свого часу Україна займала 6 місце за можливістю дефолту.

- Спершу розповім, що таке дефолт, що таке рейтинги, його характеристики та загрози.

Якщо просто, то «дефолт» - це нездатність держави (емітентів боргових зобов’язань) розрахуватися за свої борги. Нині я не вірю в реальність дефолту України в 2012-15 роках, при умові: - „Якщо у влади і олігархів не атрофувався інстинкт самозбереження”.

Самозбереження не лише політичного, але й майнового та фізичного.

Стосовно рейтингів і рейтингових агентств.

Є кілька рейтингових агентств, а відповідно і кілька видів рейтингів , що дуже часто не співпадають, а інколи й протилежні. Поки що в світі відсутня єдино-вірна методологія їх визначення. Проблема вимірів загрози дефолту. Найчастіше зустрічаються рейтинги таких агентств, як Moody’s, Standard&Poor’s, Fitch Ratings, Business Insider і інші, але рейтинг України оцінюється всіма рейтинговими агентствами на „сміттєвому рівні” - «В».

Ви назвали загрозу дефолту України за рейтингом від Business Insider?. Це рейтинг чисто економічний, але від цього він і страждає своєю некомплектністю оцінки.

Якщо дуже спрощено, то він визначається вартістю страхування кредиту (суверенного боргу) розміром в 10 тис.дол США, отриманого на один рік. Чим вищий розмір страхового платежу, тим вища загроза дефолту. І навпаки.

Рейтинг агентства Moody’s більш комплексний і зміна рейтингу відбувається через зміну здатності держави вирішувати проблеми, що стоять перед державою як економічного, так і політичного характеру.

Погоджуюсь, що економічна і політична ситуація в Україні погіршується. Вірніше її навмисно погіршує нинішня влада. І проблема стану свобод і стану економіки знаходиться в площині моральності влади. Це робиться навмисно. У випадку перемоги опозиції на виборах до Парламенту новому Уряду (Уряду нинішньої опозиції) залишиться економіка з більш катастрофічними показниками, ніж в період, коли нинішня влада прийняла її в 2010 році.

Тобто новий Парламент і новий Уряд нічого зробити (мирним шляхом) не зможуть, оскільки ВСЯ влада (окрім законодавчої гілки) лишатиметься й надалі в руках „вертикалі Януковича”. Президент і всі гілки влади, що йому підпорядковані в Києві і на місцях разом з олігархами влаштують новому парламенту і Уряду повну обструкцію і саботаж, щоб показати: „Ось прийшла нова влада, а ситуація ще більш погіршується”.

Тобто, нинішня переддефолтна ситуація створена нинішньою владою штучно – на випадок програшу партією влади парламентських виборів.

Якщо ж партія влади виграє вибори, або знову „прикупить тушок” для формування своєї більшості в Парламенті і Уряді, то дефолт Україні в в 2012 році не загрожує. На цей рахунок я маю відмінну позицію, від позиції всіх експертів, песимістів–дефолтників,.

На сьогодні у влади є вибір між трьома варіантами вирішення проблеми дефолту:

А). - або влада перекладе цю проблему на населення шляхом девальвації гривні і зросту темпів інфляції.

Якщо влада піде першим шляхом, то наступить дефолт в найбіднішої частини громадян України, і в „середняків”, оскільки необхідні для обслуговування зовнішнього боргу кошти будуть додатково вимиті саме в населення через девальвацію гривні і різке підвищення темпів інфляції. У відповідь влада отримає масове зняття гривневих депозитів в банках і конвертацію їх в тверду валюту. Деякі вкладники залишать збереження в банках, але більшість населення, навчена історією, зберігатиме заощадження в матрацах. Далі – впаде банківська система, припиниться кредитування реального сектору економіки - рецесія – і знову інфляція. Півень на базарі може коштувати півмільйона гривень. Підсумок – бунт і революція. А, як відомо, безкровних революцій не буває.

Б). - або влада „потрусить гаманці” олігархів.

Якщо влада піде шляхом Б, то викличе невдоволення олігархів.

На рахунках в офшорних компаніях в олігархів Януковича знаходиться не менше половини річного ВВП України.

Янукович може заставити своїх же олігархів сплачувати поточні податки і платежі до бюджету і припинити вивіз капіталу в офшори. У випадку якщо й цих коштів стане замало, і ніде не вдасться взяти дешевих кредитів (для подальшого розкрадання), Янукович може заставити своїх олігархів позичити державі Україна кошти з офшорних компаній. Звичайно, що вони й на цьому зароблять, оскільки позичать Україні її ж кошти з офшорних компаній під високі проценти. І навіть в випадку банкрутства України (якщо вони до цього допустять) держава залишиться винною офшорним компаніям олігархів. Тобто, олігархи знову ж таки виграють. Викачали економіку як видавлений лимон, а потім через міжнародні суди намагатимуться зірвати з України кошти, які їй позичили (попередньо їх вкравши в України).

Якщо змусять олігархів „скинутися” несправедливо, непропорційно їх капіталам – ображені можуть піти на фізичне знищення Лідера.

В). - третій варіант – коли влада поєднає перші два варіанти.

Якщо влада піде третім шляхом, то потроху постраждають всі. Але, на моє переконання, бідніші постраждають жорстокіше. Так як дії Януковича спрямовують олігархи.

І ми можемо невдовзі побачити - який з трьох шляхів вибрала влада. Якщо вирішить перекласти тягар „боротьби з дефолтом” лише на населення, то курс гривні буде знижуватися щоденно, ще до виборів, а після виборів – рухне.

Якщо влада другий варіант – то курс гривні залишатиметься незмінним, або й посилиться.

Якщо вибере третій варіант, то курс гривні не рухне й після парламентських виборів

Повторю, на рахунок дефолту України в 2012 році – я оптиміст. Його не буде. Але варіант і ціна його недопущення, на мою думку (знаючи менталітет влади), будуть більш важкими для населення.

Стосовно 2013-го і 2014-го років (ще більш важких років), то ситуація теж не безнадійна і буде залежати:

- з одного боку - від цін на енергоносії (а ціни на нафту за місяць впали вже на четвертину);

- з іншого боку - від зниження тіньового сектору економіки, повноти сплати олігархами платежів до бюджету та припинення (бодай суттєвого зниження) обсягів розкрадання бюджетних коштів.

Дефолт України не вигідний всім, і в першу чергу олігархам і нинішній владі України, якщо знову не виникне ідея сепаратистського ПІСУАРУ, куди вони прагнутимуть перекачати і кошти громадян і резерви НБУ…?!.

У випадку об’явлення дефолту Україні всі авуари, все майно, всі рахунки діячів влади і юридичних осіб України, вся експортна виручка що знаходитиметься за межами України будуть арештовані і спрямовані на погашення боргів України перед зовнішніми кредиторами. А чиє майно і чиї кошти за кордоном? Хто в нас найбільші експортери? Вірно- олігархи.

Тобто, у випадку дефолту України– найбільші втрати понесуть і олігархи. Тобто, „все нажите трударями владного Олімпу непосильною, чесною, багаторічною працею...”

Тобто, допущення дефолту України рівноцінне самознищенню влади. Я хочу вірити, що вони не шахіди. Хоча в політичному плані вони ними вже стали.
Захід не гірше мене розуміється в механізмах, привідних ременях, в дійових особах гіпотетичного дефолту України, в географії рахунків дійових осіб...

- Зростання зовнішнього боргу (за оцінками експертів борг сягає 130-135 млн. дол.) Яким чином Україна має його обслуговувати? Чи зможе уряд впоратися з таким величезним боргом, який вже близький до річного ВВП?

- Я не буду вдаватися в тонкощі аналізу експортно-імпортних операцій, їх структури, в аналіз сальдо торгового балансу, сальдо поточних операцій, проблем курсоутворення, енергозбереження і ін. Хоча для себе я вже це здійснив. І виходить, що це величини другого порядку малості, в порівнянні з найпотужнішими „золотими жилами”, які здатні дуже швидко виправити ситуацію.

Рецепт від мене залишається незмінним:

– слід перестати красти;

– слід повністю сплачувати належні платежі до бюджетів олігархами;

– вивести на світ тіньову економіку;

– ліквідувати бюджетні витрати на закупівлю газу для промисловості. Цю проблему слід перекласти на власників підприємств;

– повернути кошти з офшорів в українську банківську систему і сплатити бодай символічний податок на них (8-10%).

І проблема і зовнішнього і внутрішнього боргу буде знята легко і швидко. А в Україні борги щорічно зростають! Чому? Описано у відповіді на перше питання. Якби я міг, то заборонив би міжнародним фінансовим інституціям надавати позики нинішній владі, бо в України потреби в цьому немає, а надані кредити будуть конвертовані в майно олігархів. А віддавати борги прийдеться дітям і онукам тих , хто в когорту олігархів не попав.

Україна – це Клондайк, багата країна. Але й крадіжки в неї не менші, ніж були на Клондайку – одні видобували золото, інші його відбирали і залишали робітникам копійки, щоб не вимерли. Бо ж нікому буде це ж саме золото видобувати!

Приклад Греції. Була приказка, що „в Греції все є”. І ось саме Греція, яку ніхто не обкрадав, реально стоїть перед реальним дефолтом. Про Україну кажуть що вона бідна. Неправда. Україна це - Клондайк. Стільки років її масово грабують і обкрадають, а вона в ліпшому стані ніж Греція. Чому Україна бідна, якщо олігархів стає більше і їх статки ростуть як на дріжджах? Правда біднішають решта українців, але ж для них це просто -„ЛОХТОРАТ”.

- Золотовалютні запаси. За травень Національний банк втратив 920 млн.дол. і становить близько 30 млрд. дол. Відповідно тенденція полягає у зеншення золотовалютних запасів. Чим це загрожує фінансово-валютнійсистемі України? За рахунок чого можна наповнити валютні запаси?

-Я не бачу ніяких проблем в цьому. Золотовалютні резерви України відповідають міжнародним нормам – забезпечити 50 днів критичного імпорту при відсутності експорту.

Річний експорт України знаходиться нині в межах 60% її ВВП, тобто в межах 100 млрд.доларів. (для порівняння - витрати України на закупівлю газу в Росії складають не більше 12 млрд. дол. на рік.).

Хочете збільшити золотовалютні резерви? Немає проблем!

- Забороніть олігархам торгівлю через офшори.

- Відновіть обов’язковість продажу твердої валюти експортерами в розмірі, наприклад, 80% від валютної виручки. „Прикрутіть” некритичний імпорт, і до кінця року резерви НБУ можуть зрости в півтора рази і при цьому Україні вдасться безпроблемно погасити зовнішні борги, виплати яких припадають на цей рік. Легенько. Але, якщо ввести обов’язковість продажі валютної виручки експортерами, то ж олігархи не зможуть гривню „вигнати за бугор”, скажете Ви? Отож-бо. А в доларах „виганяють за бугор” і всі „в долі”. Всі задоволені. Чи як там на фєні? – “Всє в шоколадє”.

Чому до України не йдуть іноземні інвестори? Тому що іноземні інвестори дивляться на те, що роблять місцеві олігархи. Якщо олігархи не роблять інвестицій в українську економіку, а роблять інвестиції „за бугор”, в офшори, то це для іноземних інвесторів чіткий індикатор – загроза втрати інвестицій в Україні.

Якщо олігархи України всі зароблені кошти вкладатимуть в економіку України, то це буде найліпшим агітаційним сигналом для іноземних інвесторів вкладати кошти в розвиток української економіки.

- Що треба зробити аби змінити існуючу систему?

- Змінити систему мислення, менталітет влади і олігархів, або змінити саму владу і заставити олігархів діяти у відповідності з вищеописаними рецептами.

Оскільки очікувати, що з курячого яйця може вилупитися страус – по меншій мірі - наївно, то слід міняти владу. Тут теж є дві форми зміни влади:

- в результаті виборів;

- якщо ж влада узурпована і творить геноцид власного народу, що вважається злочином проти людяності - тоді шляхом референдуму, або всенародного бунту.

А для того щоб змінити менталітет влади менталітет виборців теж повинен модернізуватися.

Народ заслуговує того жалюгідного становища в якому він опинився, якщо відмовляється від боротьби з пригноблювачами. Це не я сказав. Це було сказано задовго до мого народження.

Свавілля процвітає від безкарності! А за умов безкарності влади й весь трудовий народ і „гнила інтелігенцію”, з часом теж можна буде об’явити „врагами народа”, а саме - ворогами народу олігархічного, а тому і і посилити репресії і голодомори. Але надіюсь, що Український Народ за свою історію вже набув імунітет до пригноблювачів.

Дякую за Увагу!

14.06.2012 року.

Володимир Пилипчук
народний депутат України 1-го та 2-го скликань,
екс Член Президії Верховної Ради України,
екс-віце президент Генерального Комітету Парламентської Асамблеї ОБСЄ,
Академік Академії економічних наук України,
професор