Російські спецслужби контролюють наш парламент

Автор/джерело -  © «ДЄЛО», № 186 від 01 серпня 2006 р. 



Дата публiкацiї - 1.08.2006 | Постiйна адреса - http://www.aratta-ukraine.com/text_ua.php?id=248

Олександр Скіпальский упевнений, що політична криза в Україні відбувся через небажання влади прислухатися до інформації національних спецслужб...

– Як ви оцінюєте професійний рівень Служби безпеки України зараз?

- Проблема наших спецслужб у тім, що після здобуття країною незалежності їхнє формування відбувалося емпіричним шляхом співробітниками, що звикли виконувати завдання, розроблені центральним апаратом КДБ СРСР. В умовах створення незалежної України їм довелося оперативно переорієнтовувати свою свідомість і світогляд.

Друга проблема - спецслужби виявилися непотрібними новій українській владі, перед ними ніхто не формував чітких завдань. Я завжди співчував Євгенію Марчукові. Людина, що в КДБ УРСР боролася з українським буржуазним націоналізмом, раптово, за якійсь місяць, повинна була очолити службу безпеки вже в незалежній українській державі й захищати її національні інтереси. Змінити свій світогляд так просто й швидко не можна. Президентові Леонідові Кравчукові потрібно було тоді призначити нині покійного Анатолія Єрмака. Він, ще будучи офіцером КДБ СРСР, сповідував принципи суверенності України. От якби Кравчук зрозумів, що потрібно було таких людей ставити, СБУ розвивалася б по-іншому. Але Леонід Макарович не тільки не розумів важливості кадрового наповнення спеціальних служб, але й не звернув належної уваги на мою доповідь про те, що іноземні служби й деякі люди з його оточення готовлять дострокові вибори президента України, спрямовані на його переобрання. Подібне відбулося й із Леонідом Кучмою під час «касетного скандалу». Він мене не послухав, більше довіряючи особистим зв'язкам.

– Так все-таки, у країні є професійна служба безпеки чи ні?

– Є, звичайно, але в даний момент лише 15-20% професіоналів, що пройшли вишкіл у КДБ, майстерність якого визнають в усьому світі, і залишилися працювати в СБУ. Практична відсутність кваліфікованого виховання співробітників, постійні кадрові зміни поставили службу в позицію вичікування. Як тільки приходить новий президент країни або голова СБУ, міняються підходи й оцінки в роботі. Молоді хлопці приходять на службу без належного патріотичного виховання. Сьогодні для спецслужб і, природно, безпеки України наступили тяжкі часи. Президент Ющенко, у силу відомих подій, приділяє їм менше, від усіх попередніх президентів, уваги. Секретаріат президента по кілька місяців не читає ті матеріали, які готовлять розвідки. Теперішні події - наслідок такої зневаги. МЗС, через амбіційність його керівника, який теж не має потреби в послугах СБУ й розвідок. У результаті спецслужби України на сьогоднішній день працюють на 20% від свого потенціалу, та й то, цю роботу використовують мінімально.

СИЛЬНА СПЕЦСЛУЖБА БУЛА НЕПОТРІБНОЮ

– Кравчук віддав на відкуп Марчукові формування спецслужби, Ющенко СБУ підозрює, а чому Кучма не займався СБУ?


- Саме Кучма більш-менш приділяв увагу спецслужбам. Він багато допомагав спецслужбам, але завдання ставилися не на захист національних інтересів країни й посилення ролі розвідок у реалізації зовнішньоекономічних проектів, а найчастіше, на догоду короткочасним і персональним потребам. Оточення Кучми боялося впливу розвідки на стан у державі. Тоді йшов процес первинного нагромадження капіталу, а спецслужби, у випадку їхнього посилення, володіли б усіма цими тіньовими схемами. Для того етапу в історії нашої держави не потрібна була сильна спецслужба. Інакше б вона перешкодила олігархічному нагромадженню капіталу.

– А Віктор Медведчук, голова Адміністрації президента Леоніда Кучми, наказував стежити за неугодними бізнесменами?

- Інакше не було б ситуації, коли основне національне багатство виявилося в руках купки людей. Безумовно, конкуренти контролювалися. Усе це почалося з 1995 року. Інститутами влади використовувалася інформація від усіх правоохоронних органів, у тому числі й від СБУ. Більше того, контрабанда була в полі їхнього зору, і її легко можна було зупинити, але ні оточення Кучми, ні оточення Ющенко цього не зробило. Медведчука не любили в СБУ. Він був одним із тих, хто попри бажання Кучми штучно випускав із пляшки «джина протистояння «Схід-Захід України».

СБУ ВІДМОВИЛАСЯ ВІД КРОВІ

– Чому в 2004 році спецслужби не захотіли допомогти Януковичу зайняти крісло президента?


– На той період СБУ очолював Ігор Смєшко, а я в нього був радником. Ми не один раз із ним говорили про місце й роль СБУ в тих подіях. Він мав і відповідні розмови із президентом Кучмою. Кучма, міністр внутрішніх справ Білоконь, начальник Головного керування МВС у Києві Олександр Міленін розуміли, що на цьому етапі життя не закінчується, і свідомо не захотіли використати силу проти власного народу. А те, що такий сценарій був можливий, стало очевидним після подій під ЦВК, де бандити арматурами били людей. Ми тоді шукали вихід, як приклад, обговорювали навіть ситуацію в Югославії, де бажання Мілошевича зберегти країну за всяку ціну, привело до її руйнування й людських жертв. У цілому МВС, за винятком окремих ортодоксів, які готові були виконати будь-який наказ, не хотіли йти проти народу.

У кабінеті Смєшка було ухвалене рішення про мій виступ на Майдані. При цьому зіграв свою роль генерал Олександр Скибінецький, тому що ми з ним перші підписали звернення до народу. Наше звернення підписав також теперішній заступник міністра оборони Володимир Пасько. Це все. Більше генералів, що відкрито бажають заявити свою позицію, у спецслужбах не найшлося, хоча таємних шептунів-стоніг, по ночах бігаючих у різні табори, було досить. Безумовно, що визначальну роль тоді зіграла не спецслужба, а люди, які стояли на Майдані.

– Міністр закордонних справ Борис Тарасюк заявив, що «антикризова» коаліція створена не без участі Москви. Ви з ним згодні, і як розцінюєте рівень роботи російської розвідки в нас?

- Російські спецслужби працюють набагато ефективніше й професійніше від наших спецслужб. Вони, безумовно, працюють і в Україні й на досить високому рівні, причому дуже делікатно. Росіяни мають великі успіхи, майже, повністю контролюючи наш парламент, уряд, Збройні сили. Вплив на українську політику російської й американської розвідок становить 90% на 10%. У цьому випадку, я з паном Тарасюком цілком згодний.

- Президент уже двічі, за останній місяць, зустрічався з головою СБУ Ігорем Дрижчаним і главою МВС Юрієм Луценко. Ці зустрічі свідчать про бажання президента заручатися підтримкою силовиків при нинішніх подіях у парламенті?

Думаю, що це протокольні зустрічі. Про те, що Ющенко не хоче зрозуміти важливість силових відомств, свідчить і його критика роботи служби на липневій розширеній колегії СБУ. Це однобічний погляд, так ще й тоді, коли ми маємо складну політичну ситуацію. Така негативна оцінка від президента в цей момент була недоречна. Навпаки, потрібно було виразити підтримку роботи й мобілізувати службу, що в цілому симпатизує главі держави.

– Що очікує СБУ, якщо прем'єр-міністром стане Віктор Янукович?

– Пройде чергова реформа, під виглядом якої буде здійснюватися абсолютна влада керівництва держави, а СБУ згодом стане аналогом КДБ Білорусі.

КАДРОВЕ ПИТАННЯ

– Чи виправдало себе призначення керівниками силових відомств цивільних людей — кандидатур від партій?


- Будучи в цілому позитивними людьми, і Турчинов, і Луценко намагалися впроваджувати свою вузькопартійну генеральну лінію в боротьбі зі злочинністю й захисті національної безпеки. Але вони не вписали її в діючу систему.

Найкраще призначати професіоналів, які проробили в цьому середовищі, є законослухняними й не причетними до тієї або іншої партії. Якби Ющенко, прийшовши до влади, поставив на посаду генпрокурора, керівника СБУ, Митниці, МВС, Міноборони команду патріотів-однодумців, ми б сьогодні не мали цієї метушні в країні. Не можна, щоб такі посади ставали розмінною монетою в міжпартійних війнах.

– Турчинов потрібний був Тимошенко для збору інформації про «любих друзів»?

- Я б так не сказав. Тимошенко думала, що Турчинов буде важливою ланкою для реалізації її прем'єрського курсу. Зазначу, що Турчинов не руйнував СБУ, він дуже обережно до неї ставився. На дві третини він улаштовував СБУ, але його партійна прив'язка кидала тінь недовіри президента до СБУ. І це не дивно, адже Турчинов після звільнення з посади, знову повернувся в партію й активно використав, отриману в СБУ, інформацію.

– Потрібно чи Національне бюро розслідувань і на базі чого його створювати?

- Утворення такого бюро не перешкодить. Питання тільки, наскільки воно змогло б працювати ефективно в наших умовах. У нас цілком вистачає законодавчої бази й структур для успішної боротьби з корупцією силами й МВС, і прокуратури.

Потрібна лише політична воля, замовлення від керівництва держави. У нас пишаються тим, що звільнили 18 тис. рядових чиновників, при тому, що у верхівці залишилися ті ж самі люди. Потрібно було зняти 10 осіб у центральних органах влади, які сприяли корупції, але їх не чіпають і в даний момент. Навіщо тоді створювати бюро?

ЮЩЕНКА НЕ ВБЕРЕГЛО ОТОЧЕННЯ

– Що перешкодило вам в 2004 році створити професійну службу захисту кандидата в президенти Ющенко?


- Я прийшов до Ющенко за його особистим проханням і на пропозицію Романа Безсмертного. Мені, у підпорядкування дали групу міліціонерів, яких привів Петро Порошенко. Я відразу зрозумів, що ці люди контролювали Ющенко, і доповідали керівництву МВС про те, що відбувається в штабі. Я сповістив про це Ющенко. Запропонував замінити їх професіоналами, і він зі мною погодився. Я підібрав близько 30 кращих співробітників з колишнього 9-го управління КДБ і групу аналітиків за напрямками: розвідка, контррозвідка, техніка. Фахівці були першокласними, але ще потрібно було вмовити Ющенко на особисту й безперервну охорону. На той час його охороняло двоє людей із Держохорони, плюс добровільними охоронцями були Червоненко й Жванія. З їхнього боку я відразу відчув опір.

– Чому?

– Взагалі група «Мартиненко-Жванія-Порошенко-Червоненко» не хотіла втрачати вплив на Ющенка й втрачати «доступ до тіла». Доступ надавав їм можливість впливати на бізнес-операції й реалізовувати власні політичні задуми. Я навіть перевірив щирість думок одного з найбільш наближених до Ющенка політика. Зовні він робив усе те, що подобається Вікторові Андрійовичеві. Але коли я вийшов на його близьких родичів, то переконався, що Ющенко для них не більш ніж засіб для досягнення особистих цілей. Ніяких натяків, що це за людина, давати не буду, він дотепер серед наближених. Переконано, що життя змусить президента розбиратися в людях.

– Це протистояння змусило вас покинути штаб кандидата?

- Ющенко на словах зі мною погоджувався, але підтримки в організаційних питаннях із його боку не було. Фінансування служби безпеки залежало саме від оточення Ющенка. Я бачив, з яким цинізмом вони ставилися до цієї справи. Вибори наближалися, і ситуація ставала критичною. У цей момент керівником СБУ призначають Ігоря Смєшка, який запропонував мені стати його радником. Я реально оцінив свої можливості, і міру відповідальності та вирішив повернутися в СБУ. Щоправда, я тоді зробив одну помилку.

На питання Катерини Ющенко про майбутнє чоловіка я повідомив, що фізичної погрози для нього поки ще немає, але вона виникне перед виборами, коли опоненти зрозуміють, що Ющенка політичними діями не зупиниш. Назвав два, відносно його манер поводження, реальних варіанта його фізичного усунення - або авіакатастрофа, або отруєння. Потім, уже після отруєння, Ющенко образився на мене, тому що оточення закинуло йому думку, що я знав про отруєння, але не схотів допомогти. Хоча я знаю, що десь за місяць до отруєння, одна людина попереджала Олега Рибачука про те, що Ющенко незабаром занедужає й може вмерти. Як той розпорядився цією інформацією, - запитуйте в нього.

– Суспільство, в остаточному підсумку, довідається результати розслідування отруєння президента?

- Слідство ведеться, хоча ті версії, що розробляються, є надуманими. Звичайно, люди довідаються правду, але тоді, коли будуть сприятливі обставини, або хтось з учасників цих подій розповість усе на смертному одрі.

– Ви вважаєте, що спецслужби до отруєння не причетні?

- Чиї спецслужби? Відносно СБУ, я знаю Ігоря Смєшка дуже добре. Ніколи б він не брав особистої участі в тім, у чому його намагаються підозрювати. Це класична багатоходова спецоперація, у якій планувалася, крім отруєння, і компрометація проукраїнського керівництва СБУ, тобто нас зі Смєшком.

Довідка. Олександр Скіпальський - помітна фігура в історії українських спецслужб. Колишній начальник Головного управління військової розвідки Міністерства оборони України, народний депутат Верховної Ради України 2 скликання, колишній заступник Голови СБУ, колишній заступник Міністра Надзвичайних Ситуацій, колишній начальник служби охорони Віктора Ющенка, радник колишнього Голови СБУ Ігоря Смєшко, а нині - радник Голови СБУ Ігоря Дріжчаного. Понад сорок років Скіпальський пропрацював в системі спецслужб, двадцять п'ять з них - у військовій контррозвідці КДБ СРСР.



Переклад українською - "Аратта-Україна"
 

 

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2024.
При передруці інформації, посилання на www.aratta-ukraine.com обов`язкове.
© Автор проекту - Валерій Колосюк.