Нерівні шлюби укладаються ...на небесах? Приклади з класики

Автор/джерело -  © Марина Вершиніна, «Школа життя» 

«Нерівним» можна назвати шлюб за певним переліком причин. Це може бути велика різниця у віці подружжя, різний соціальний статус. Сюди ж можна віднести випадок, коли, чоловік «мальований красень», а дружина, як кажуть у народі, - «гарна як свиня в дощ».

От якщо навпаки, то це нікого не дивує: чоловікові можна бути «трохи красивішим за мавпу» за умови, що він багатий, талановитий і знаменитий...

Загалом, якщо щось відрізняє подружню пару від норм, які прийняті в суспільстві, то люди бачать в цьому мезальянс. Ярлик «нерівний шлюб» чіпляє оточення, але це зовсім не означає, що такі шлюби не можуть бути щасливими. Дуже навіть можуть! Правда, це скоріше виняток, ніж правило, бо аж занадто багато повинно співпасти у подружжя.

Основою такого шлюбу є спорідненість душ, а не сексуальна сумісність партнерів або матеріальне благополуччя. Ні, звичайно, друге і третє теж чудово, якщо присутні, але це не домінуюча складова. Рідну душу, та ще й протилежної статі, зустріти в цьому шаленому світі дуже непросто. Але вже якщо пощастить, то вважай, що витягнув щасливий квиток: ти тепер в цьому світі не самотній. Це саме і буде той шлюб, який «укладається на небесах».

Ганна Сніткіна і Федір Достоєвський

Безумовно, обидва партнера повинні бути людьми істинно віруючими, духовно багатими. Тоді не будуть мати жодного значення ні вік, ні статус, ні зовнішні дані. Це - союз двох зрілих особистостей, в якому чоловік любить свою дружину, а вона поважає чоловіка і безмежно віддана йому.

Приклад такого шлюбу - це відносини Ф. М. Достоєвського і Ганни Сніткиної, останньої дружини письменника. Коли вони зустрілися, їй було 20 років, а йому 45. Достоєвський - відомий письменник, вона - проста стенографістка. Мезальянс, здавалося б, очевидний. Але «... вона його за муки полюбила, а він її за співчуття до них ...» (У. Шекспір)

На момент їхньої зустрічі Достоєвський був змучений життям, хворий, жебрак. Але Ганна, незважаючи на такий юний вік, зуміла зрозуміти його багатостраждальну душу, покохати і стати письменникові не просто дружиною, а й другом, і помічницею, і «ангелом-охоронцем».

Олександр Вертинський і Лідія Ціргвава

Згадаймо ще один щасливий союз: Олександр Вертинський (поет, композитор, артист, людина непересічної долі) і Лідія Ціргвава. Вони одружилися, коли йому було 54, їй всього 20 років. У цьому шлюбі інші мотиви: він був полонений її красою, вона - його талантом. Вертинський дуже любив свою дружину і дітей. У листах до неї звертався дуже ласкаво, називаючи «Лілічка», «Пекочка», «кращий мій друг» (книга спогадів А. Вертинського «Дорогою довгою»).

Він дуже докладно розповідає дружині про всі події, що відбуваються в його гастрольному житті, ділиться своїми переживаннями. Лідія Володимирівна брала цю любов, поважала чоловіка, була йому віддана. Ні, вона не принесла себе в жертву, як Ганна Сніткіна. Будучи заміжньою, вона зуміла реалізуватися: зіграла кілька ролей у кіно, закінчила художнє училище ім. Сурікова і стала художницею. Але, думаю, сім’я для неї була важливішою за славу і успіх. Вона залишилася вдовою у 34 роки, проживши в щасливому шлюбі з Вертинським 15 років, і більше не одружувалася. Пам’ять про чоловіка пронесла через все життя.

З прикладами з життя сьогоднішнім якось у мене проблематично. Нерівних шлюбів зараз не поменшало, а навпаки, мені здається, додалося, особливо в середовищі багатих і знаменитих. Але ось в те «щастя», про яке вони розповідають всьому світові, щось слабо віриться...

Сергій і Олена Маковецькі

Кажуть, що артист Сергій Маковецький живе щасливо зі своєю дружиною Оленою, яка старша за нього на 20 років. Охоче ​​вірю. Вони зустрілися, коли він був молодим, бідним і нікому не відомим актором, а вона виховувала сина одна і вже не сподівалася влаштувати свою долю. Це саме той випадок, коли мудра досвідчена жінка виходить заміж за молодого, талановитого чоловіка і, надихаючи і вірячи в нього, допомагає йому реалізуватися. Ось слова Маковецького про свій шлюб, сказані в одному з інтерв’ю: «Я вже чверть століття з коханою жінкою, яка мене розуміє, про мене піклується, довіряє мені, радіє, засмучується через мене, як ніхто. Тому ми так довго разом, і нам є про що поговорити!». У цих словах - головний секрет їхнього сімейного щастя. Правда, ходять чутки про його нетрадиційну орієнтацію, але якось не хочеться в це вірити. Дай Бог їм прожити разом ще багато років!

Я думаю, достатньо прикладів, які доводять, що «нерівні шлюби» теж бувають щасливими. І це не тільки родини геніальних і талановитих людей. Напевно, кожен з нас пригадає хоча б одну таку пару серед звичайних людей, де панують кохання і взаєморозуміння - на заздрість всім оточуючим.

Пам’ятаєте початок роману Л. М. Толстого «Анна Кареніна»? «Всі щасливі родини схожі одна на одну, кожна нещаслива сім’я нещаслива по-своєму». Секрет щастя будь-якого шлюбу - рівного чи нерівного - простий: це союз споріднених душ. А вже на якому ґрунті вони поріднилися, не нам, люди, судити!

Як було б добре, якби кожна людина, що живе на Землі, зустріла свою половинку і стала щасливою!