Як поводитися, щоб чоловікові хотілося йти додому

Автор/джерело -  © Світлана Лагутіна 

У чому секрет міцних стосунків? Що робить жінку по-справжньому мудрою? Що дозволяє зберегти сім’ю всупереч всім життєвим бурям?

Світлана Лагутіна - чарівна жінка, сучасна бізнес-леді, відмінний кулінар і справжня берегиня домашніх традицій. Всім хитрощам і секретам кулінарного мистецтва її навчила мама Лідія Лагутіна. Їхньому перу належить понад 150 чудових кулінарних книг, що вийшли тиражем близько 2-х мільйонів екземплярів.

У чому секрет міцних стосунків? Що робить жінку по-справжньому мудрою? Що дозволяє зберегти сім’ю всупереч всім життєвим бурям? Про це - міркування Світлани.

...Одного разу, після дванадцяти років спільного життя, чоловік мені сказав: «Коли я в юності мріяв про те, яка у мене буде сім’я, я навіть уявити собі не міг, що це буде так чудово».

За ці роки ми обидва прийшли до висновку, що вибудовування відносин з коханою людиною - це постійна і копітка робота. Вона вимагає терпіння, такту і розуміння.

У мене немає офіційної психологічної освіти, тому все, про що піде мова нижче, можна віднести до практичної психології, заснованої на особистому досвіді. Всі поради носять виключно рекомендаційний характер. А влаштовують вони вас чи ні - вирішуйте самі.

Дев’яносто відсотків опитаних мною чоловіків в тій чи іншій формі висловили цю думку. Десять вважають, що так жінка буде належати йому цілком і повністю, тобто, грубо кажучи, перейде в його приватну власність і стане залежна від його бажань і потреб. Якщо ви потрапили в ці самі десять відсотків, вам можна тільки поспівчувати: на собі випробувала попередній чотирирічний шлюб на подібних умовах. А з тими дев’яносто, що залишилися, піде дуже серйозна розмова.

Почнемо з того, що печатка в паспорті ще нічого не значить. Якщо він захоче піти, жодна печатка не зупинить. А раз «заміж» потрібен нам, то й відносини вибудовувати повинна зацікавлена сторона.

Перед тим, як я перебралася з речами до свого нинішнього чоловіка, у нас відбулася приблизно така розмова. Я тоді приїхала до нього в гості разом з маленькою дитиною на три дні (а він жив у той момент з дев’ятирічної донькою), «зависла» на тиждень, а коли зібралася їхати додому, сіли чайку попити на доріжку.

- Ти знаєш, чим довше я у тебе живу, тим менше мені хочеться звідси йти, - сказала я йому.

- Ну не йди, - абсолютно флегматично відповів він.

- Що значить «не йди»? - здивувалася я. - Начебто пропозицій залишитися не було.

- А ти мені не заважаєш, - так само спокійно видав він.

Образа і обурення вирували в мені кілька хвилин, а потім я раптом подумала: як же це добре, що дві дорослі людини (мені 28, йому 32), кожен зі своїми звичками, «закидонами», поглядами на життя, та ще й з дітьми зійшлися разом і одне одному не заважають!

Ми зареєстрували шлюб лише через чотири роки. Бабусі з обох сторін наполягали, що дитину потрібно усиновити, а без штампу в паспорті це неможливо. Перед весіллям я страшенно нервувала, здавалося - зараз з’явиться штамп і все зміниться. Нічого не змінилося, навіть дитину так і не усиновили. І всі, в тому числі і діти, щасливі.

Надто вже ретельно ми перші роки вибудовували відносини. Розмовляти могли всеньку ніч безперервно, копирсатися в собі одне одному дозволяли, «тарганів» з підсвідомості на світ Божий витягали. Всіх може і не витягли, але від більшої частини комплексів позбутися одне одному допомогли. Знайомі професійні психологи навіть дивувалися іноді: «Хлопці, а як ви себе почуваєте після такого психоаналізу? Голова не болить, наприклад?» Не боліла. Тому що ми робили це свідомо і боролися кожен зі своїми недоліками, а не з чужими. Кожен з нас хотів змінитися, щоб коханій людині було легше жити.

Найбільша помилка з боку жінок полягає в тому, що багато хто вважає: ось зараз у нас з ним все погано, але після весілля все зміниться, - я його перероблю. На чому ґрунтується це переконання - не зрозуміло. Не брешіть собі. Наскільки показує практика, з початком сімейного життя всі розбіжності і проблеми лише поглиблюються. Такий шлюб має ризик розвалитися з самого початку і в більшості випадків саме цим і закінчується.

Тому найголовніша порада: не поспішайте заміж. Або навчіться приймати людину такою, якою вона є, з усіма її плюсами і мінусами. Одне з двох.

А змінити і переробити в цьому світі можна виключно себе. І ось кілька порад, як це зробити. Не буду говорити «роби так і все буде добре». Всі ми різні, і універсальних порад на цю тему не існує. Тому підемо від протилежного:

Чого не варто робити, аби не зіпсувати стосунки з коханим чоловіком

Правило 1. Не забувай, що ти тепер не одна. Сильніше за все стосунки між людьми руйнує байдужість, коли чоловік приходить додому, а його ніхто не зустрічає, йому ніхто не радий. Можливо саме тому чоловіки часто заводять собак: ось вже де щирість від вух до кінчика хвоста! Або коханок...

Правило 2. Не чекай, що він здогадається. Найчастіше проблеми починаються тоді, коли наші фантазії і очікування починають різко відрізнятися від дійсності.

Поясню: ви сподівалися, що повернувшись з роботи, ваш чоловік по дорозі купить вам квіти, але він цього не зробив. Що відбувається далі? Ось приблизний сценарій, яким користуються багато жінок.

Ви набундючилися і весь вечір ображено сопете. Він деякий час всіляко намагається з’ясувати, що сталося. Ви в цей момент вирішили, що він повинен сам здогадатися, в чому його провина, тому говорити не будете. Він не здогадується. Ви сваритесь. Вечір зіпсований.

Бувають такі ситуації? На кожному кроці! Одного разу моя подружка навіть пішла від чоловіка через те, що він чогось не зробив, а потім не здогадався через що ж вона образилася. Після годинної розмови поступово підвела її до думки: а чому ти вирішила, що він вчинить саме так? «Але ж він повинен...» Логіка відновилася тільки після моєї фрази, що ніхто нікому нічого не винен. Вона задумалася хвилин на десять, потім зателефонувала чоловікові і під приводом повернення ключів від квартири поїхала миритися. До цих пір разом і щасливі.

Правило 3. Не обговорюй з чоловіком серйозних питань, якщо він голодний. Пам’ятаєте в казках: ти мене спочатку нагодуй, дай попити, в лазні попар. І навіть Баба-Яга в результаті знаходить спільну мову з найагресивнішим Іваном-царевичем.

Правило 4. Не намагайся вирішувати за нього, як йому буде краще. Він доросла людина і якось жив без тебе всі ці роки. Тому він має право самостійно вирішувати, що одягнути, куди піти, з ким дружити, як ставитися до своїх батьків і т.д. і т.п.

Нав’язуючи людині своє рішення, ви обмежуєте її свободу. А чоловіки цього ох як не люблять! Тому, приймаючи якесь рішення, задумайтеся: а чи ваша це проблема?

Правило 5. Не напружуй! Є категорія жінок, яким, якщо щось потрібно, то це повинно бути зроблено вчора, ну в крайньому випадку, цієї секунди. При цьому такій жінці абсолютно байдуже: чи втомився чоловік, чи є у нього власні плани на цей час. Їй потрібно! Все кинь і роби! Певний час він навіть буде терпіти, а потім напевно вибухне, і ви отримаєте серйозний скандал. Дістати можна будь-яку людину, наскільки б терплячою вона не була.

Правило 6. Не будь занудою. На вулиці першотравнева демонстрація, всі веселі, щасливі, а вона: «Викинь ялинку... Викинь ялинку... » - старовинний баян. У нас, до речі, ялинка в минулому році до жовтня стояла. Всі друзі перед Новим роком з однією і тією ж фразою заходили: «О, у вас нова ялинка!». Кран, знову ж таки, може ремонтуватися тиждень. Бачок на унітазі - взагалі пару місяців. За ці роки вже так звикла, що це навіть перестало дратувати. Адже все одно він коли-небудь зробить, навіщо я буду нервувати?! Простіше до всього потрібно ставитися. І з гумором.

Правило 7. Не подобається - роби сама. Починає чоловік цвях забивати - підіть в іншу кімнату і не лізьте під руку з корисними порадами та рекомендаціями. Взявся посуд мити - сидіть тихесенько, а то ще згадає, що це не чоловіча робота. Переробите потім в крайньому випадку, якщо не сподобається.

- Як ти можеш сидіти за комп’ютером, коли в тебе таке брудне вікно перед очима. Встань і помий! - заявила одного разу моя подруга своєму чоловікові.

На що, природно, отримала відповідь:

- Та мені якось байдуже. А якщо тебе це дратує, візьми та й сама помий.

Правило 8. Не маніпулюй. Пам’ятається в першу нашу серйозну сварку в пориві образи я сказала: «Ах так! Тоді я йду до мами!» І речі пішла збирати. Вже майже всі зібрала, а він миритися чомусь не йде. Задумалася: а що це я власне кажучи роблю? Адже так і справді до мами доведеться їхати. Пішла до нього, по кухлю чаю налили, як зазвичай. Він похмурий сидить, засмучений. Далі діалог:

- Адже ти ж не хочеш, щоб я їхала?
- Не хочу.
- Мені без тебе буде погано.
- Мені теж.
- Тоді чому ти мене не зупиниш?
- Але ж це твоє рішення. Ти маєш на це право.

Попросила вибачення, розібрала валізу і більше я так ніколи не робила.

Правило 9. Не опускайся під час сварки до образ. Миритися все одно доведеться, а образа засяде десь глибоко і при наступній сварці себе обов’язково проявить. Чим більше таких образ накопичиться, тим складніше кожен раз буде миритися.

Правило 10. Не відмовляй чоловікові в сексі. Адже він одружився і для цього теж. Якщо у вас якісь проблеми зі здоров’ям, потрібно поговорити про це з чоловіком і звернутися до лікаря. Якщо ж ви просто не отримуєте задоволення від сексу, почитайте що-небудь з цього питання - зараз маса літератури існує на цю тему. Якщо не допомогло, знову ж таки - до лікаря. Називається він сексопатолог і знає в цій області якщо не все, то дуже багато.

І вже тим більше не використовуй секс як важіль, за допомогою якого можна чинити психологічний тиск або домагатися поступок. Нічим хорошим такі маніпуляції не закінчуються. Не варто ці багатостраждальні граблі на собі випробувати.

Правило 11. Не принижуй себе і коханого чоловіка підозрілістю. Знаю величезну кількість ревнивих жінок, які просто отруюють життя своїй половинці. Такі люди здатні нишком перевірити кишені, переглянути SMS-ки в телефоні, влізти в електронну пошту. І навіть якщо ніякого компромату не знайдено, черв’ячок сумнівів в душі залишається: а раптом він так заховав, що я просто не знайшла. Найчастіше це відбувається після охолодження відносин, що виникли внаслідок невиконання правил 1-10.

Правило 12. Будь-яка проблема вирішується, якщо про неї поговорити. У 99% випадків це правило працює. Якщо ж воно не працює, то вступає в силу один з двох винятків.

Виняток 1. Не можеш змінити ситуацію - зміни своє ставлення до неї. Пам’ятаю, в перший рік спільного життя, мене дико дратували розкидані по кімнаті брудні шкарпетки. Ну що важко покласти їх у кошик для брудної білизни або хоча б в пакет зібрати? Пояснювала, просила, лаялась, іронізувала - нічого не змінювалося.

В один прекрасний момент раптом замислилася: «А нехай це буде Найбільший Його Недолік, адже їх у нього не так багато. А то раптом ще німбик навколо голови з’явиться і крильця відростати почнуть». І все відразу ж встало на свої місця: проблема зникла! Ні, шкарпетки досі валяються де попало, мене це просто перестало дратувати.

Думаєте він і правда святий? Ні. Просто на той момент ця його вада мене напружувала найбільше, тому решти не помічала. Після цього вилізло: посуд за собою не миє, продукти в холодильник не прибирає, лагодження предметів відкладає, як вже говорилося вище, в довгий ящик і ще багато-багато всього. Але чомусь після прийняття конкретно цього рішення і все інше перестало турбувати.

Виняток 2. Якщо не можеш змінити ставлення до ситуації, не бійся розлучення. Іноді це буває найкращим виходом із становища. Навіщо псувати одне одному життя, тріпати нерви або робити красиву міну при поганій грі, створюючи на людях видимість, що у вас все в порядку. Якщо відносини зруйновані, гірше від розриву нікому не стане. Як каже одна моя подруга: «Або живи і не скаржся, або не живи і не скаржся». Можливо кожен з вас ще зустріне своє кохання. Найскладніше в цей момент відмовитися від нічим не обґрунтованих очікувань і прийняти рішення.

- Надію потрібно вбити першою, - говорила мені найкраща подруга, коли я йшла від попереднього чоловіка.

- Але ж було ж добре ще рік тому! - крізь ридання переконувала я її.

- А за цей рік щось в позитивну сторону змінилося? - задавала вона каверзне запитання.

- Ні, - з гіркотою визнавалася я собі.

- А звідки така впевненість, що щось зміниться?

- Просто дуже хочеться вірити ...

- От я тобі й кажу: сподівання треба вбити першими! - підводила логічний підсумок подруга.

Ця розмова відбувалася кілька разів майже слово в слово. Важко ламати стереотипи, але допомогло: я пішла від чоловіка, який став чужою людиною, до коханого чоловіка і тепер вже дванадцять років щаслива. А могла б досі сподіватися на примарне «коли-небудь», намагатися зберегти розвалену сім’ю заради дитини, і страждати.

Можливо, я щось упустила. Це ви можете з’ясувати, поговоривши зі своїм коханим чоловіком. Але одне можу сказати з упевненістю. Ця стаття перед тим, як потрапити сюди, пройшла тестування на певній кількості чоловіків і всі вони в один голос заявили: «Все правильно!» Напевно варто врахувати думку наших «других половинок» і зробити їх щасливими. А заодно і себе...