Церква тисячі рушників

Автор/джерело -  © Юрій Фоменко, “Земля Мамаїв” 



Дата публiкацiї - 16.10.2012 | Постiйна адреса - http://www.aratta-ukraine.com/text_ua.php?id=2584

Стою з піднятою головою. Навколо мене - тисячі рушників. Вони висять на стінах, лежать на лавах, вони скрізь. На них історія тисячоліть. На них вишивали Долю тисячі жіночих рук.

Фото - автора

Водила голка за собою нитку по білому полотні, писала літопис української Душі. Тисяча Жіночих Сердець билось над вишиванням рушників, передаючи їм радість і смуток, турботу і надію, любов …

Я чую це биття. Моє серце починає битись в його ритмі. Душа злітає горілиць. Їй вільно й просторо. Я дихаю на повні груди. Я на шляху історії, вистеленій рушниками.

А посеред Моря Зелений Явір
На Явороньку три Синії Птаxи
Три Синії Птаxи та Радоньку радять
Та Радоньку радять як Світ заснувати


Я в круговерті створення Білого Світу.

Та й пірнули Птаxи в Світові Глибини
Та й винесли Птаxи Жовтий Красен-Камінь
Стало з того каменю та Яснеє Сонце
Та й пірнули Птаxи в Світові Глибини
Та й винесли Птаxи Злоту Павутинку
Стала з Павутинки Ясна Твердь Небесна

 

Фото - автора

Я – нитка, котра пронизує кожен рядок історії. Пірнаючи під біле полотно в одній сторінці історії і з’являючись на іншій сторінці.

Ще пірнули Птаxи у Світа Глибини
Тай винесли Птаxи Золотий Пісочок
Стали із Пісочку Дрібнії Звіздочки
Ще пірнули Птаxи у Світа Глибини
Тай винесли Птаxи та Темного Мулу
Стала з того Мулу Чорная Землиця
Тай зросли на Землі Жито і Пшениця
Жито і Пшениця і всяка Пашниця


Світ. В котрім народились мої Діди і Батьки. В котрім явився і я. Чому, і для чого. Очевидно, Світ являє необхідне - для свого існування. І ото моя скромна персона теж знадобилась йому. Можливо, щоб сіяти пшеницю і всяку пашницю. Не знаю…

Моє серце б’ється в тиші церкви тисячі вишитих рушників. Мої долоні лягають на вишиті полотна. Я зігріваюсь теплом жіночих думок, котре живе у їхніх творіннях. Я тут живу від створення Світу. І, можливо, на якомусь рушнику буду вишитий одним єдиним хрестиком кольору стиглої пшениці, і житиму в вишиваній системі Всесвіту…

 

Фото - автора

Стою, піднявши голову, читаю на рушниках найсвятіші тексти Книги Життя. Тут - чистилище людської душі. Найчесніша сповідь перед своєю Совістю. Її не обманути, від неї не сховатись. Тут не можна стояти з опущеною головою, ховаючи очі долі.

Під стукіт тисячі жіночих сердець я молюся в ритмі биття Тисячі Жіночих Сердець. Котрі дають мені силу і любов до Життя. Котрі бачать мою душу наскрізь. І я цього не боюсь. Я прошу Шляху, бо Шлях - то є Життя.

Церква тисячі рушників. Із Сонечком над дверима...

 

Фото - Іван Седловський





 

 
Счётчик тиц и PR

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2019.
При передруці інформації, посилання на www.aratta-ukraine.com обов`язкове.
© Автор проекту - Валерій Колосюк.