Є «менти», а будуть «понти»?

Автор/джерело -  © Наталія Шутка, ІА «Західна інформаційна корпорація» 

3 липня цього року у Верховній Раді зареєстровано законопроект регіоналів Василя Грицака та Валерія Коновалюка «Про поліцію». У суспільстві прокотилася чергова хвиля обговорення потреби реформування органів внутрішніх справ та доцільності перейменування «міліції» на «поліцію».

Законопроект абсолютно не вирішує проблем, які є в органах внутрішніх справ

Наскільки ґрунтовні зміни пропонуються, і чи не піде Україна услід за Росією, де, окрім «вивіски» міліції, нічого не змінилося?

Що пропонують регіонали?

Аби проаналізувати законопроект по суті, ми звернулися до Львівського державного університету внутрішніх справ. Завідувач кафедрою конституційного, адміністративного та міжнародного права юридичного факультету навчально-наукового інституту права, психології та економіки ЛДУ ВС Мирослав Ковалів допоміг виокремити основні відмінності законопроекту «Про поліцію» від діючого Закону України «Про міліцію», прийнятого ще 20 грудня 1990 року.

Отож, пропонується:

1. Змінити назву «міліція» на «поліція». Слово «міліція» (лат. militia, «військовий») означає нерегулярні збройні формування, які використовуються, зокрема, для підтримки громадського порядку під час революційних подій в державі. Міліція була утворена як виконавчий орган в 1917 році після революційних подій у Російській імперії. Термін був прийнятий радянським урядом Росії та поширився на країни СРСР. На сьогодні міліція залишилася лише в Україні та Білорусі. Натомість слово «поліція» (фр. Police, від дав.-гр. ἡ πολιτεία – «держава») означає систему державних служб, що займаються охороною громадського порядку і боротьбою зі злочинністю.

«Відмінність між поліцією і міліцією не тільки в назві, але і в тому, що поліція виконує інші функції, ніж міліція, хоча завдання по боротьбі зі злочинністю є ті ж самі», – зазначає Мирослав Ковалів.

2. У структурі МВС створити департамент поліції. Його керівника призначає міністр МВС. До виконання завдань поліції можуть залучатися військовослужбовці державної служби правопорядку (нині внутрішні війська).

3. У законопроекті «Про поліцію» з’явилася окрема стаття «Про затримання поліцією фізичних осіб». У діючому законі такої статті немає. «У законопроекті більше регламентовано порядок затримання і доставки громадян. Менше порушуються права громадян, які затримуються», – вважає Мирослав Ковалів.

Зокрема, затриманим надається право на «останній» дзвінок, чого не було раніше. «Затримана особа має право здійснити один телефонний дзвінок з метою повідомлення своїх близьких родичів або близьких осіб про своє затримання та місце знаходження.

Співробітники поліції зобов’язані надати можливість затриманій особі здійснити телефонний дзвінок негайно, але не пізніше, ніж протягом однієї години з моменту затримання».

4. Удосконалюється перелік прав та обов’язків співробітників поліції.

Наприклад, «співробітники поліції мають право перевіряти у фізичних осіб документи, що підтверджують особу, в разі: наявності підстав обґрунтовано підозрювати особу у вчиненні кримінального або іншого правопорушення; наявності підстав обґрунтовано припускати, що особа перебуває в розшуку; наявності підстав для затримання особи відповідно до цього Закону та інших законів».

При цьому у кожному випадку перевірки документів, що посвідчують особу, співробітник поліції зобов’язаний пояснити особі причину такої перевірки. Раніше документи могли вимагати без особливих пояснень.

5. Дещо розширюється перелік повноважень поліції щодо використання зброї.

«Співробітники поліції мають право застосувати вогнепальну зброю для усунення перешкод при проникненні до приміщень, на об’єкти та території, якщо використання інших засобів на даний момент неможливе або їх застосування не призвело до очікуваного результату, і є при цьому є реальна загроза настання тяжких наслідків в разі негайного не проникнення до вказаних місць».

6. Законопроект «Про поліцію» включає положення, які раніше регулювалися окремими нормативними актами Кабміну та МВС.

«В одному документі вміщені всі нормативні акти щодо діяльності поліції – положення про проходження служби, порядок присвоєння звань, атестації, відпустки, звільнення, відрядження. У діючому законі цього не було написано. Були інші нормативні акти Кабміну, міністерства, які це регулювали», – пояснив Мирослав Ковалів.

У законопроекті також виписані соціальні гарантії для співробітників поліції про отримання житла, безкоштовний проїзд в громадському транспорті, які, як зазначає Ковалів, передбачені і сьогодні, однак не виконуються.

Підсумовуючи аналіз законопроекту, Ковалів зазначає: «Сказати, що законопроект є поганий, я не можу. Але сказати, що він досконалий, теж не можна. Пропонуються зміни, які удосконалюють закон «Про міліцію». Є просування у бік забезпечення прав і свобод громадян».

Опозиція критикує і чекає історичного моменту

Народний депутат Геннадій Москаль «в пух і прах» розбиває законопроект своїх політичних опонентів, не вибираючи епітетів щодо їх персон. На його думку, зазначений законопроект є популістський, відірваний від реалій, і не має жодних шансів на прийняття.

«Грицак і Коновалюк на сьогодні є у політичній труні. Їх немає у виборчих списках, їх не дали на округи. То вічная і довгая їм пам’ять. Тому все, що вони зареєстрували, це плід їх хворої фантазії, – заявляє Москаль. – Як можна змінити вивіску, не провівши абсолютно ніякі зміни у самій системі. Від зміни вивіски не зміниться абсолютно нічого. Це абсолютний популізм, який вони хотіли подати, щоб потрапити у список ПР чи для чогось іншого».

На думку Москаля, законопроект абсолютно не вирішує проблем, які є в органах внутрішніх справ: «Що зникнуть з міліції корупціонери, хабарники, не будуть підкидати наркотики, не будуть кришувати, займатися іншими протиправними діями. Що зміниться від зміни вивіски?».

«Сьогодні пересічному громадянину все одно, хто його захистить – щоб не обікрали його квартиру, поки він у відрядженні чи на роботі, щоб його діти і внуки могли спокійно ходити по вулиці, щоб у громадському транспорті в нього не вкрали гаманець чи кредитну карточку, щоб хтось не присадив його родичів, друзів на наркотики, щоб українці жили у безпечній для проживання країні. Хто це забезпечить – міліція, поліція, жандармерія?!, – наголошує Москаль. – Мені як пересічному громадянину і мільйонам інших все одно – хто це зробить! Але, на жаль, цього в Україні немає. Україна стає все більш небезпечною для проживання країною».

В Україні не приживеться слово «поліцейський», а тільки «поліцай»

Окрім того, вважає нардеп, в Україні не приживеться слово «поліцейський», а тільки «поліцай».

Москаль наголошує, що згаданий законопроект на сьогодні не підтриманий ні Кабміном, ні МВС.

«Цей законопроект абсолютно не має шансів. Він не буде підтриманий профільним комітетом ВРУ, – переконаний Москаль. – Але цієї Верховної Ради як такої вже немає. 4 вересня відкривається засідання. У цей час ті, хто йде на вибори, будуть «пастись» на своєму електоральному полі. Хто буде сидіти в парламенті розглядати якісь глобальні проблеми?!».

За словами Москаля, об’єднана опозиція вже написала і через міжнародні інституції погодила свої законопроекти щодо реформи СБУ, прокуратури, МВС, однак чекає історичного моменту, який може наступити після 28 жовтня.

Так не можна реформувати

Зміна назви «міліція» на «поліцію» доцільна і відповідає європейським стандартам, вважають відомі професори права.

«Треба щоб була професійна організація – поліція, – зазначає професор Академії адвокатури Владлен Гончаренко. – Це правильно, розумно, логічно. А який зміст вони вклали у цей закон – це вже треба подивитися. Я думаю, під оком Європи вони дурниць не написали. Будуть намагатися зробити поліцію, наближену до тих структур, які існують у передових країнах Європи».

На думку завідувача кафедрою кримінального процесу і криміналістики ЛНУ ім. Франка, доктора юридичних наук Василя Нора, у зміні назви не слід вбачати якийсь політичний підтекст: «Це перехід на європейські стандарти. Якщо змінюються функції – то це вже інше питання. Якщо просто назва змінюється, тут немає ніякого політичного підтексту».

Голова Правління Української Гельсінської спілки з прав людини, співголова Харківської правозахисної групи Євген Захаров вважає доволі ґрунтовними зміни, запропоновані Грицаком та Коновалюком, однак наголошує, реформувати потрібно усю систему правоохоронних органів, а не тільки міліцію.

«Вони пропонують змінити суттєво українську міліцію на зразок французької жандармерії. Внутрішні війська будуть перетворені на державну службу правопорядку. Це буде воєнізований орган, якому передають дуже багато функцій, які зараз виконує міліція, на кшталт того, як це є у Франції, Іспанії та інших країнах», – зазначає Захаров. – Але потрібна реформа всіх органів кримінальної юстиції, а не тільки однієї міліції. Не можна міліцію реформувати окремо від прокуратури, СБУ, системи виконання покарань, суду. Все це має бути змінено разом за єдиною концепцією, узгоджено. Треба робити серйозні зміни у всій системі. А окремі закони – про міліцію, про прокуратуру – це все має бути наслідком цих змін».

Не буває, щоб в один день щось кардинально змінилося

Начальник Львівського міського управління міліції Cергій Зюбаненко позитивно сприймає ідею перейменування міліції у поліцію, однак зазначає, що лише від зміни назви якість роботи не поліпшиться, не зміниться і психологія працівників міліції.

«Він назви суть не змінюється», – зауважує Сергій Зюбаненко. – Від цього не зміняться методи роботи. Це дуже тривалий процес».

Начальник міліції Львова зазначає, що восени цього року вступає в дію новий КПК, відтак змінюється робота правоохоронних органів – не тільки міліції, а й прокуратури і судів. А законопроект «Про поліцію» має бути прилаштований до нового КПК.

«Звичайно, так не буває, що ми завтра вранці прокинулися і щось кардинально змінилося, – зазначає Зюбаненко. – Це відбувається поступово. Але ми мусимо бути готові. Зараз триває процес підготовки і вивчення нового КПК. У нас багато застережень, ми не знаємо, як це буде виглядати на практиці».

На думку Зюбаненка, міліція, у першу чергу, має бути готова до реформування у фінансовому плані.

20% українців «за» перейменування міліції в поліцію, 40% – «проти»

Українці почуваються, швидше, небезпечно, ніж безпечно. Особливо незахищеними почуваються мешканці міст, жінки та старші люди. Про це свідчать дані дослідження соціологічної групи «Рейтинг», оприлюднені на початку цього року.

Найбільше українці бояться стати жертвою фінансових махінацій та шахрайства, нападу хуліганів на вулиці та пограбування. Майже половина молодих жінок бояться стати жертвою злочинів на сексуальному ґрунті.

Люди, як правило, не звертаються в правоохоронні органи через невіру в те, що злочинці будуть покарані, через страх, що міліція не захистить свідка від злочинців та через страх зі свідка перетворитися на підозрюваного.

30% опитаних згодні з твердженням, що в Україні будується «поліцейська держава», 36% – не згодні. Разом з тим 34% – не визначились зі своїм ставленням.

Понад 80% опитаних наголошують на тому, що українській міліції потрібні реформи, у тому числі 51% вважають, що це треба робити терміново.

Разом із тим тільки 21% опитаних позитивно ставиться до ідеї перейменувати міліцію в поліцію, 43% – негативно. 36% – не визначились зі своїм ставленням.