Великий потоп і виникнення Чорного моря

Автор/джерело -  © «АРАТТА» 



Дата публiкацiї - 7.12.2005 | Постiйна адреса - http://www.aratta-ukraine.com/text_ua.php?id=26

Коли через Босфор полились води в тодішнє прісноводне озеро і залили долини навколо нього, народи переселились на вищі землі, беручі з собою сільськогосподарські і культурні пристосування. Пам’ять про потоп зберігалась в усній традиції три тисячі років до того, як виникла писемність.

Понтійське озеро і землі навколо нього були затоплені солоними водами Середземного моря, в результаті чого утворилося сучасне Чорне море

Під час зміщення літосфери у 7562 р. до н.е. Середземне море зачерпнуло багато солоної океанічної води. У той час Чорне море було невеликим прісноводним озером. Коли ж пішло інтенсивне танення європейських льодовиків, то рівень води в Середземному морі зріс ще більше. Десь у 5600 р. до н.е. води Середземного моря прорвалися через Босфор і хлинули в те озеро.

Менш, ніж за рік, вони затопили 60 тис. кв. миль, кожного дня піднімаючи рівень тодішнього озера на шість дюймів. Ця грандіозна подія описана в книжці Вільяма Раяна i Волтера Пітмана «Ноєв потоп: нові наукові відкриття про подію, що змінила історію», яка вийшла в 1999 році.

Автори книги є старшими науковими працівниками Ламонт-Догерті Земної Обсерваторії Колумбійського Університету. Обидва вчені отримали Медаль Шепарда за визначні дослідження в галузі морської геології. Кінець Холодної війни дав змогу вченим дослідити дно Чорного моря з корабля разом із вченими-океанографами з Болгарії, Росії і Туреччини. За допомогою сучасних методів і приладів їм вдалось установити, що колись Чорне море було прісноводним озером, яке лежало на сотні метрів нижче рівня Світового океану.

На думку авторів, ця велика катастрофа викликала небувалу в історії міграцію людей. Автори зробили археологічні, генетичні і лінгвістичні дослідження і показали людські переселення з прибережжя Чорного моря в усі напрямки світу, включаючи Палестину і Месопотамію. Люди пішли до західної Європи, центральної Азії, Китаю, Єгипту і Персидської затоки. Автори вказують, що “Чорноморські люди” і були тими загадковими протошумерами, що розвинули знамениту цивілізацію в Месопотамії.

«Наше дослідження спонукає переглянути роль клімату в людській історії. До цього археологи більше зосереджували свою увагу на вивченні поведінки давніх людей на основі знарядь праці, знайдених під час розкопок, а не на більш загальній картині кліматичної зміни. Зараз у нас є робоча гіпотеза, яка відповідає всім доказам», – сказав Раян.

Використовуючи сонарне (гідролокаційне) обладнання, Раян і Пітман виявили, що берега тодішнього озера були принаймні на 140 метрів нижчими, ніж тепер має Чорне море. Вони також виявили суцільний однорідний шар мулу, який вказував на потоп. Коли зразки осадової породи підняли на поверхню, то побачили вигорілі на сонці прісноводні молюски, окам’янілі корні рослин і тріщини в похованому мулі, що вказують на те, що він колись висихав і обвітрювався.

Якби море зростало повільно протягом більше тисячі років, тоді б була популяція молюсків. Але якщо стався потоп, всі молюски мали б бути приблизно одного ж віку. В лютому 1994 року прийшли результати досліджень раковини молюска, які показали тільки 40 років різниці між молюсками в найглибших шарах води і молюсками найбільшої мілини. Була визначена дата – 5600 рік до н.е.

Далі Раян і Пітман почали дивитися на інші аспекти цієї історії. Вони консультувалися з археологами, антропологами, лінгвістами і генетиками. Їхня гіпотеза набувала форми: Чорне море було оазою, куди переселялись люди, що жили на навколишніх територіях, в холодний посушливий період, починаючи з 6200 р. до н.е. Вони обмінювалися мовами, ідеями і методами сільського господарства. Коли через Босфор полились води в тодішнє прісноводне озеро і залили долини навколо нього, народи переселились на вищі землі, беручі з собою сільськогосподарські і культурні пристосування. Пам’ять про потоп зберігалась в усній традиції три тисячі років до того, як виникла писемність.

До того, як дослідження Райена і Пітмана набуло право на існування, Чорне море і Причорноморські території не були цікавими археологам і не розглядалися ними як важлива зона в історії людства. Зараз археологи розмірковують, чи могла бути кліматична зміна загубленою ланкою в ранній історії людства того регіону. Книжка викликала археологічний інтерес до Чорного моря і надихнула іншого дослідника – Роберта Балларда (Robert Ballard), відомого світові тим, що він знайшов рештки «Титаніка», шукати подальші докази для підтвердження цієї теорії Раяна і Пітмана. Влітку 2000 року він очолював дослідницьку експедицію, під час якої було виявлено давній берег, що існував 7500 років тому. Ця дата підтверджує ідеї Пітмана і Раяна, на думку яких 7500 років тому потоп породив діаспору передової цивілізації.

 

 

 

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2024.
При передруці інформації, посилання на www.aratta-ukraine.com обов`язкове.
© Автор проекту - Валерій Колосюк.