Чому ви боїтеся щирості?

Автор/джерело -  © Яна Лан, «Школа життя» 

Досить часто нерозуміння у стосунках виникає з причини звичайного замовчування своїх думок з приводу дій партнера. Тобто, ви були незадоволені, ображені, розгнівані, розчаровані, але партнеру про це не сказали.

Причини такої поведінки можуть бути різні: ви боїтеся образити або поранити близьку людину, вона може піти від вас після ваших висловлювань, ви боїтеся погіршення відносин і т.д. Але результат один і той же, - оскільки ваші емоції будуть вимагати виходу. І вихід цей знайдеться. Але тільки тоді, коли ви не зможете себе контролювати.

Частіше за все ви дозволяєте собі замовчувати свої емоції і вважаєте, що для цього є об’єктивні причини. Але у випадку з партнером ви будете категоричні - він повинен пояснити свою поведінку! Тому що коли він замовчує про свої негативні почуття (жаліючи ваші, приміром), він все одно певним чином їх виявляє, - невербально. І ви відчуваєте - щось не так у ваших стосунках. Тоді ви починаєте чіплятися з питанням «Що трапилося?» І отримуєте стандартну відповідь - «Нічого».

Я не буду закликати вас почати висловлювати все геть-начисто із завтрашнього дня. Від цього точно не буде користі, тому що за довгий час напевно накопичилося багато чого. І висловити це конструктивно одразу вийде не у всіх. Тим більше, що більшість причин нашого невдоволення закорінено в підсвідомості і переноситься на наших партнерів з нашого дитинства. Тоді при найближчому розгляді можна помітити, що злість на чоловіка є завуальованою злістю на тата і на весь чоловічий рід, до прикладу. А образа на дружину - це розчарування в маминій любові або в першій закоханості до сусідки по парті. Настійно рекомендую не спокушатися і не думати, що все в наших відносинах раціонально і логічно. Чим частіше ви будете згадувати про те, що ми у великій мірі поводимося несвідомо, тим легше буде цю усвідомленість підвищити з часом.

Більшість наших бажань, фантазій та страхів мають підсвідомий характер. Але, тим не менш, саме вони найчастіше спонукають нас до дії. Це не особливо приємно усвідомлювати, - набагато приємніше думати, що у нас все під контролем. Але, подобається вам це чи ні, у всіх нас є «мертві зони», і наше завдання полягає в тому, щоб дізнатися про них якомога більше. З вищесказаного можна зробити два простих висновки:

1. Ні ви, ні ваш партнер ніколи з певністю не можете стверджувати, що досконало знаєте як себе, так і одне одного. Вплив підсвідомості на поведінку настільки великий, що було б надто самовпевнено заявляти, що людина може зрозуміти все, що відбувається як з ним, так і з іншою людиною. Це означає, що якщо ви хочете закликати свого партнера «до порядку» або вимагаєте стримати обіцянку і бути послідовним - досить часто ви просто прагнете неможливого. А значить, потрібно дати як собі, так і другому можливість для маневру. Тобто, допустити, що ви щось недостатньо добре розумієте в тому, що відбувається, але, тим не менш, готові прийняти це і постараєтеся розібратися.

2. Коли ваш партнер робить щось таке, що не лізе в жодні рамки (за вашими мірками), згадайте про те, що на 90% людиною керує підсвідомість. А значить - він не винен, він не хотів, він не спеціально. Точно так само відбувається і з вами: ви думаєте, що дієте виходячи з логіки і здорового глузду, а насправді вами керують глибинні процеси, про які ви навіть не здогадуєтеся.

Коли хоча б на хвилину усвідомлюєш цю бездонну прірву, яка впливає на твоє життя, навіть не знаєш, за що вхопитися. Але раз ми досі якось живі, то й далі впораємося. Але будемо намагатися розширити межі усвідомлюваного.

Якщо ви раніше про це не замислювалися спеціально, то зараз можна спробувати знайти причини, з яких ви часом поводитеся нещиро з вашим партнером. Я впевнена, що згадавши декілька ситуацій, ви помітите, що причина одна - це страх. Але, тим не менше, потрібно перевірити. Почніть свою відповідь з таких слів: «Я не кажу своєму партнеру те, що думаю про нього насправді, тому що...» І складіть список. Можна писати в дві колонки: у першій - ситуація, в другій - причина, з якої ви промовчали про свої почуття.

Після чого спробуйте уявити, що було б, якби ви чесно повідомили в той момент про свої переживання? У цей момент ви, швидше за все, випробовуєте страх. А якщо точніше - ілюзію страху. Тому що не можете знати напевно, як відреагує партнер на вашу щирість, але уява заздалегідь намалює епізод з вашого минулого, який вже раніше вас злякав. Такий епізод міг відбутися в ранньому дитинстві, коли ваша оцінка подій була надто далека від об’єктивності, але емоційна реакція все одно закріпилася. І лякає вас до цього дня.

Щоб позбавитися від цієї ілюзії страху необхідно:

- Навчитися помічати свій страх;

- Зрозуміти, що та реакція співрозмовника, яку ви очікуєте у відповідь на щирість - зовсім не така страшна, як вам здається.

А ще потрібно перестати уявляти страшне в майбутньому - це просто погана звичка. Щоб дізнатися реакцію партнера, достатньо почати говорити те, про що думаєш. Реакція стане зрозумілою негайно. А піддавшись страху, можна роками уявляти страшне в майбутньому і страждати від недомовленості в сьогоденні.