Індіанська мудрість

Автор/джерело -  © “Аратта-Україна” 



Дата публiкацiї - 19.01.2013 | Постiйна адреса - http://www.aratta-ukraine.com/text_ua.php?id=2697

Завойовники Північної Америки майже повністю винищили місцеве населення, а його рештки загнали в резервації. Але ніхто не зміг знищити мудрість народу...

Життя тече зсередини назовні. Дотримуючись цієї думки, ти сам станеш істиною.

Вода не має волосся.

Хороший чоловік бачить гарні знаки.

Для того, щоб почути себе, потрібні мовчазні дні.

Для того щоб зрозуміти про себе, потрібно поспілкуватися з каменем в горах...

Якщо ти помітив, що скачеш на мертвому коні - злазь!

Коли Великий Дух дає новий день, він посилає його всім.

Той, хто мовчить, знає в два рази більше, ніж базіка.

Життя схоже на подих бізона взимку.

Є багато способів пахнути тхором.

"Треба" - лише вмирати.

Спочатку подивися на сліди своїх мокасинів, перш ніж судити про недоліки інших людей.

Батьківщина там, де тобі добре.

Якщо тобі є що сказати, піднімися, щоб тебе побачили.

Ворон кричить не тому, що віщує біду, а тому, що в кущах вороги.

Пам’ятай, що людина теж тварина, тільки розумніша.

Не завжди ворог є ворогом, а друг - другом.

Не осуджуйте людину, допоки не проходите два місяця в його мокасинах.

У всього в світі - власна пісня.

Наді мною - краса, піді мною - краса. І коли я покину тіло - я теж піду стежкою краси.

Дитина - гість у твоєму будинку - нагодуй, вивчи і відпусти.

Добре сказане слово краще влучно кинутої сокири.

Навіть мертва риба може плисти за течією.

У душі не буде веселки, якщо в очах не було сліз.

Постав запитання зі свого серця, і почуєш відповідь із серця.

 

Смерті немає. Є тільки перехід між світами.

Говори з дітьми, коли вони їдять, і сказане тобою залишиться, навіть коли ти підеш.

Коли бачиш, що гримуча змія готується до удару - бий першим.

Не турбуй людей про їхні релігії.

Людина повинна сама зробити свої стріли.

Ті, хто лягають з собаками - встають з блохами.

Перш ніж кохати, навчися ходити по снігу, не залишаючи слідів.

Коли ви прив’язуєте коня до стовпа, хіба чекаєте ви, що він нагуляє силу?

Про Великий Дух, чий голос я чую в вітрах,
Я приходжу до тебе, як один з безлічі твоїх дітей.
Мені потрібні твоя сила і мудрість.
Зроби мене сильним не для вивищення над моїм братом, але для перемоги над моїм найбільшим ворогом - cамим собою.

Якщо ти будеш говорити з тваринами, вони будуть говорити з тобою, і ви дізнаєтеся одне про одного.
Якщо ти не будеш говорити з ними, ти не пізнаєш їх, а того, чого ти не знаєш, ти будеш боятися.

Людина руйнує те, чого боїться.

Все на землі має свою мету, кожна хвороба - має ліки, що лікують її, а кожна людина - призначення.

У білої людини занадто багато начальників.

Якою спритною повинна бути мова білих, якщо вони можуть зробити правильне таким, що виглядає як невірне, і невірне таким, що має вигляд правильного.

Жаба не випиває ставок, в якому живе.

Скажи мені - і я забуду, покажи мені - і я не зможу запам’ятати, залучи мене до участі - і я зрозумію.

Я був на краю землі.
Я був на краю вод.
Я був на краю неба.
Я був на краю гір.
Я не знайшов нікого, хто не був би моїм другом.

Вітер, що дав нашим дідам їх перший подих, отримує й їхній останній подих, і вітер також повинен дати нашим дітям дух життя.

* * *

 

Два вовки

Розгніваний онук прийшов до старого індіанця-чірокі зі скаргою на те, що його образив інший хлопець.

Дід попросив хлопця заспокоїтися:

- Твоя ненависть знищує тебе і не зашкодить твоїм ворогам. Це все одно, що прийняти отруту з надією, що твій ворог від цього помре. Я боровся з подібним почуття багато разів…

Задумавшись на хвилину, старий продовжив:

- Це немов би усередині мене живуть два вовки. Один з них є хорошим і не завдає мені шкоди. Він живе в повній гармонії з навколишнім світом і не ображається на різні злочинні задуми, аж допоки вони не будуть втілені. А вже тоді розпочинає боротьбу, - та й то, лише тоді, коли буде напевно знати коли і як це зробити, щоб не зробити помилок.

Але інший вовк, - це просто жах! Він сповнений гніву. Найменші речі викликають у нього пориви гніву. Він бореться зі всіма, увесь час, без жодної причини! Він не може думати, тому що його гнів і ненависть настільки значні. Але це - безпорадний гнів, бо гнів нічого не змінює.

Іноді буває важко жити з цими двома вовками всередині мене, кожен з яких намагається чинити вплив на мій дух...

Хлопчик уважно подивився в очі свого діда і запитав:

- То котрий з вовків перемагає, дідусь?

Дід посміхнувся і тихо сказав:

- Той, якого я годую.

 

 

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2024.
При передруці інформації, посилання на www.aratta-ukraine.com обов`язкове.
© Автор проекту - Валерій Колосюк.