Нова загадка Біблії

Автор/джерело -  © Васілій СУРОВ, «Российская газета» 



Дата публiкацiї - 28.05.2013 | Постiйна адреса - http://www.aratta-ukraine.com/text_ua.php?id=2838

Напередодні Різдва ізраїльська газета «Гаарец» ризикнула опублікувати матеріал, здатний шокувати як віруючих християн, так і правовірних іудеїв. Якщо наведені газетою версії знайдуть достатнє матеріальне підтвердження, необхідно буде переписувати наново мало не половину Старого Завіту.

Біблія бреше: тих подій, що в ній описані, в історії не відбувалося

У всякому разі, деякі біблійні сцени, які сприймалися як відображення реальних фактів історії Близького Сходу, позбудуться своєї історичної основи.

У чому ж суть нової інтриги? Ізраїльська газета опублікувала версію вельми шанованого в Єрусалимі археолога, професора З. Герцога, який на підставі багаторічних досліджень дійшов неприємного для багатьох істинно віруючих висновку: в історії народу, який колись проживав на території нинішнього Ізраїлю, взагалі не було періоду, описаного в Старому Завіті. Причому до області міфів він відніс історичні епізоди, які вважалися основоположними для формування духовної природи тамтешнього етносу.

Якщо вірити Герцогу, то не було ні виходу євреїв з Єгипту та їхніх мандрів по Синаю, ні облоги Єрихону Ісусом Навином, ні великої держави царів Давида і Соломона. Сама держава царя Давида, якщо й існувала колись, то ніколи не виходило за межі дрібного князівства кочівників.

На підтвердження своїх висновків професор Герцог посилається на результати численних розкопок, що велися протягом багатьох десятків років у Палестині та Ізраїлі. Давно відомо, що ці копіткі дослідження жодного разу не дали найменших доказів достовірності біблійних переказів. Треба сказати, що Герцог не був піонером такого роду твердження. Багато його російських колег впевнені, наприклад, в тому, що нинішні міста Палестини та Ізраїлю, вельми скромні на вигляд, не мають нічого спільного з істинними Віфлеємом, Єрихоном, Назаретом. І що біблійні асоціації виникають при подорожі по Палестині тільки завдяки красномовству тамтешніх гідів та нав’язливості придорожніх покажчиків.

Правда, деякі наші "відновлювачі" історії дотримуються думки, що історична основа біблійних сказань цілком реальна, тільки події відбувалися далеко від нинішньої Палестини: Ісус Навин, наприклад, водив свої звитяжні полки далеко від Червоного моря, уздовж всієї Європи, але з давніми ізраїльтянами цей античний герой мав мало спільного.

Наша доморосла версія зводиться до того, що автори Старого Завіту по-своєму адаптували інформацію, отриману з інших кінців ейкумени, приміряючи тамтешніх героїв і лиходіїв, ворогів і суперників на палестинський аршин. Приблизно так з Піноккіо вийшов російський Буратіно. Газет не було, телебачення тим більше, і тому неясні чутки, що розбурхували палестинську громадськість, живили натхнення безвісних авторів священних книг.

Втім, ми відволіклися від позиції Герцога, яку фактично, як з’ясувалося, поділяє історик Я. Камайскій. Він також вважає, що відомості, що містяться у Старому Завіті, не можуть вважатися достовірною історичною інформацією. Розкопки, сказав він у передачі по ізраїльському радіо, не підтверджують біблійні описи. Але, може, дійсно, не там копають.

Камайскій не вірить у традиційне пояснення, що, мовляв, докази всього цього просто ще не знайдені. За його словами, територію одного тільки знаменитого Єрихону копали і перекопували мало не десять разів. Адже, відзначимо в дужках, шукали навіть не глиняні черепки, а фундаменти неприступних стін, що були небаченими в світі. Не могло ж від таких бастіонів не зберегтися нічого. Розкопали ж Ілліон - Трою. Єрихон, мабуть, вороги не просто зруйнували, а й цеглини з собою забрали.

Приблизно так само відбувається і з іншими історичними місцями Палестини, звідки з таким самим результатом буквально не вилазять археологи. Камайскій назвав біблійні розповіді про події, що відносяться до Х століття до н.е., не більше ніж красивою легендою.

Дискусія, яку напевно спровокують висловлювання істориків-скептиків, навряд чи обмежиться тільки рамками традиційної історії. Очевидно, будь-яка проблема, що піднімається навколо змісту Біблії, буде носити яскраво виражений ідеологічний характер. Суспільство взагалі важко розлучається зі стереотипами сприйняття історії та з її героями і битвами, а тут ще можуть зачепити почуття вірян, які ніхто не в праві ігнорувати. Так що аргументація, що базується виключно на археологічних невдачах, навряд чи здатна похитнути переконаність багатьох людей у тому, що Книга відображає найважливіші моменти становлення людської цивілізації.

До речі, численні розкопки біля річки Непрядви, де на Куликовому полі Дмитрій (Донськой) розгромив Мамая, також нічого не дали — навіть поганенького військового обладунку. Висновки робіть самі. Страшно іноді відкривати історичний ящик Пандори.

Переклад українською - Олена Каганець, «Народний Оглядач»

 

 

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2024.
При передруці інформації, посилання на www.aratta-ukraine.com обов`язкове.
© Автор проекту - Валерій Колосюк.