Я вас любив... Я був дебіл?

Автор/джерело -  © Ірина Зайцева, «Школа життя» 

Щоразу, згадуючи ті або інші колишні відносини, сумніваєшся у своїй адекватності. Напевно, - це неприємне відчуття знайоме багатьом?

Здається, ще кілька місяців тому все було чудово. Світ бачився у винятково яскравих кольорах. І людина поруч з тобою поставала тільки в найкращому / правильному / гарному світлі. І недоліків у неї не було (або майже не було)... Але вони були такими дрібними, незначними і навіть десь приємними.

Але тут відбувається якась подія або низка подій, після яких ви - розлучаєтеся. І думка про цю саму «найпречудовішу» людину різко змінюється в протилежну сторону. Колись люблячі одне одного молоді люди стають ворогами, і кожному, хто готовий їх слухати, вони готові розповідати про те, який же колишній / колишня - жахлива людина.

Так чому люди так чинять?

Образа. Так-так. Величезна образа. Через несправедливість, що людина, якій ви так безмежно довіряли, зробила той чи інший крок, який послужив причиною для розставання. І щоб якось самореабілітуватися у власних очах, ви і принижуєте гідність тієї людини, з якою колись були такі щасливі.

Або відчуття зачепленого самолюбства. Можливо, ви й не кохали свого партнера, і не потрібен він вам був, але якось звиклися з думкою, що він весь час поруч, (звичка - річ потужна!). А тут він взяв і порвав з вами всілякі відносини, ніби і не образив, але все одно якось неприємно. Ворогами в цьому випадку ви не будете, але друзями теж точно не залишитеся. А при можливості ви теж можете згадати про те, який же все-таки ваш колишній партнер - негідник.

І йде така нескінченна низка взаємних звинувачень. Начебто, і зустрічаєшся ти з різними людьми, а поводяться вони якось однаково «по-свинськи». І чим більше зростає кількість перерваних відносин, тим більше накопичується невдоволення життям, людьми, що тебе оточують, та обставинами...

То може, справа зовсім і НЕ в них? (Ну не можуть же всі бути поганими!) Може, варто переглянути свою манеру поведінки, вчинки, які ви здійснювали, і те, як ви ставилися до близьких людей, що вас оточували?

Звичайно, у розриві відносин завжди винні двоє, але, постійно роблячи однакові вчинки, роблячи абсолютно одне і те ж, безглуздо чекати якогось протилежного результату!

Проаналізуй свої дії, спробуй змінитися, знайди нові захоплення. Досить себе жаліти!

Тільки тоді, коли ти сам будеш намагатися стати краще, ти помітиш, що і світ навколо тебе не так уже й поганий. І люди навколо стануть іншими, не такими, «як були раніше».

Може так вийти, що ти зрозумієш причини вчинків твоїх «колишніх» партнерів і постараєшся зробити так, щоб надалі з тобою не відбувалося таких неприємних речей.

Все в твоїх руках. Звичайно, ти можеш все життя лише нарікати на злодійку-долю, яка «посилає» тобі якихось не тих людей. А можеш почати діяти (працювати над собою, удосконалюватися) і самостійно будувати своє щастя.

Ніхто не говорить, що це легко та приємно. І вдасться напевно не з першого разу. Але, як відомо, ніщо хороше не дається з легкістю!