Сімейна сварка: що ніколи не можна говорити?

Автор/джерело -  © Лаура Лі, «Школа життя» 

Всі щасливі родини ...сваряться. Але щаслива та родина, яка вміє сваритися правильно. І тому щаслива.

Є деякі слова, які призводять маленьке тяф-тяф у велике гав-гав. Іноді одне необережне слово може обернутися повнокровною війною. Що це за слова?

Сімейні психологи зробили для нас велику роботу і назвали їх у порядку забійної сили.

«Розлучення!»

У запалі суперечки дуже легко випалити таке, що ви зовсім не маєте на увазі. По суті суперечка подружжя є лише спробою довести свою правоту.

«Все, з мене досить», «я йду», «подаю на розлучення» - це дуже небезпечні слова. Психологи радять вимовляти їх тільки тоді, коли ви готові підписати папери. Перш, ніж проговорити ці слова, уявіть себе вже з авторучкою в руках і з заявою до суду. А якщо ці слова все ж зірвалися з вуст, негайно переконливо вибачитеся і обіцяйте, що цього ніколи більше не трапиться. І будьте готові до того, що у партнера процес прощення і забуття займе якийсь час.

Але якщо ви сказали те, що у вас дійсно на умі, то швидше за все у вас проблема набагато глибше, ніж тяф-тяф du jour.

«Я не зійшов (а) з розуму!»

Тоді чому у вас вирячені очі, ви грюкаєте дверима, матюкаєтеся, б’єте посуд, корчите пики? Ви ж поводитеся як людина, яка збожеволіла. Ви ж не здатні контролювати свої емоції. Картинка, яку спостерігає ваш співрозмовник, якраз свідчить про зворотне. Ми хочемо зробити свої аргументи вагомими і логічними, але ведемо себе так, немов змушуємо співрозмовника викликати в цьому сумнів. Що робити? Підіть. Відійдіть. Раз, два, три, чотири... І так - скільки треба.

«Точнісінько як твій батько (твоя мати)!»

Ви ж не кажете це партнерові, щоб сказати, що він пече чудові оладки так само смачно як його тато або її мама. Ви говорите це, щоб образити одразу двох людей. Цими порівняннями, по-перше, ви подаєте сигнал, що ви більше не бачите в своєму партнерові саме Його / Її. Але ж кожна людина хоче лишатися сама собою і сприйматися індивідуально, по-друге, це моментально ставить партнера в оборонну позицію, що ще негативніше діє на його емоційний стан. Та ще й тата...

«Козел!» (або підставте свій улюблений епітет)

Див вище. Називаючи людину ідіотом, козлихой, коровою, дурнем ви посилаєте сигнал, що порівнюєте й ототожнюєте її з кимось іншим (невтішним) і перестали бачити в Ній Його / Її, що вона перестала існувати для вас у своій колишній значущій якості. Як тільки сторони почали обзиватися, конструктивна частина суперечки закінчена. Все! Більше ви нічого один одному довести не зможете. Стоп.

«Ну ось, довів (довела) дитину!»

Бейбі дійсно репетує, а ви б’єте партнера нижче пояса. Нечесно це. Ви хочете викликати у нього почуття провини, а винні ви обидва. Суперечка, сварка - вулиця з двостороннім рухом. Заспокойте дитину і заспокойтеся самі. А якщо ваші дорослі діти стали свідками сварки, то не брешіть їм, що ви не сваритеся. Вони це бачать, і бачать, що ви брешете. Сварка - справа житейська, нахабна брехня в очі - непробачна. Просто поясніть їм, що ви обидва втратили терпіння, але ви як і раніше любите одне одного і обов’язково впораєтеся з проблемою.

«Ти це вже робив (ла) минулого разу!»

Маленькі тяф-тяф стають великими гав-гав, коли ми знову і знову даємо один і той же привід. Тут така справа: якщо ви вже колись когось за щось пробачили, ніколи не користуйтеся своїм прощенням як зброєю в такій сварці з того ж приводу. А що ж робити? А ось що: якщо ви бачите, що кружляєте по колу однієї і тієї ж проблеми, значить слід робити щось інше, продуктивне.

Простий приклад: якщо Він / Вона постійно залишає брудний посуд на столі, а не в мийці, перемкніть партнера на щось інше, віднесіть посуд до раковини, а він нехай її помиє або зробить по будинку щось інше, що партнерові подобається робити.

«Ти вічно запізнюєшся!»

Закипаєте від того, що партнера вже півгодини немає? І це знову, вже вкотре! Замість того, щоб кожен раз дорікати за одне і те ж, чи не краще пояснити партнеру, ЧОМУ для вас так важливо, наприклад, не сидіти одному за стійкою бару чи томити офіціанта із замовленням. Дочекайтеся партнера, не псуйте вечір вам двом. А пізніше, коли ви вже обидва заспокоїлися, сядьте і поговоріть про те, що слід зробити, щоб уникнути постійних запізнень в майбутньому. Може, вам просто варто відтекстувати або зателефонувати партнеру раніше, щоб нагадати, що вже виходити - інакше запізниться. Ну раз такий партнер попався...

«А чого ти злишся?!»

Партнер буркає щось односкладове у відповідь на ваш ласкавий або нейтральний тон, гуркоче в холодильнику посудом, жбурляє речі, робить козячу морду - ну, ви ці передвісники грози краще за мене знаєте. Це - сигнал наростання його тяф або гав (залежно від паршивості настрою). Воно у кожного буває, і, може бути, ви особисто тут зовсім ні при чому. Але, на жаль, наш поганий настрій найбільше демонструється на тих, хто під рукою. Не намагайтеся підкидати дров у піч його гніву. Психологи говорять багато і розумно. Я висловлюся простіше: не звертайте уваги і зникніть з виду партнера. «Мене немає вдома, я нічого не бачу і не чую». Запитати «Чому ти злишся?» - відкрити кран його роздратованості. Воно вам потрібно?

А ось коли партнер заспокоїться, знову-таки, сядьте і поговоріть, - чому ці спалахи виникають і як людині допомогти керувати своїми емоціями.

«Мені треба негайно поговорити з тобою!»

Сварка накопичилася взаємно. Всі провісники ваших сварок і сварок вам краще відомі. Ви телефонуєте, партнер не відповідає. Ви закипаєте і вже скипіли. Текстувати або залишати такого роду повідомлення абсолютно ні до чого. Досить одного разу: «Зателефонуй мені, будь ласка». Ваш партнер не ігнорує вас, з чого ви це так вирішили? Людина може бути на зборах, та чи мало де. А, можливо, саме тому, що сварка назріває, він не передзвонює щоб дати вам час заспокоїтися.

Запам’ятайте правило: текстувати (що написано пером - не вирубаєш сокирою) в роздратованому стані взагалі не можна, а тим більше телефонувати злим роздратованим голосом. Це речові докази проти вас самих. Все неприємне потрібно робити тільки візаві, віч-на-віч. Ви маєте руку, яку можна дружньо покласти партнеру на плече, маєте вашу чарівну усмішку, маєте певний ніжний, відомий тільки вам двом жест чи заповітне інтимне слівце, яке скрасить гіркоту неприємного для партнера розмови.

«Це все твоя провина!»

Це Він сказав, що ви виїжджаєте в аеропорт за годину. Ви пропонували виїхати за дві години раніще. Тепер ваш літак полетів без вас. Ви розлютовані? Але ж і ваш партнер не в захваті від того, що сталося, він і так усвідомлює свою провину. Навіщо бути такою жорстокою людиною і добивати партнера звинуваченнями?

Що робити, якщо це образливо? А займіться справою - міняйте рейс. Все інше потім. І без «А все ти винен». Просто поясніть, як вам було прикро, що ви відчували. Але зробіть це делікатно: «Мені здавалося, що ти не чув мене, коли я запропонувала виїхати на дві години раніше, і мені здалося, що краще було прийняти твій варіант часу від’їзду».

Який меседж ви послали партнеру цими двома реченнями? Ви розділили його провину, яку він сам усвідомив і сам переживає, ви підставили своє плече і показали йому свою любов ще раз.

Б’юся об заклад, що питання часу виїзду в аеропорт тепер вирішуватиметься лише за Вашим сценарієм? Так що - правильних вам сварок і умілих тяф-тяф!