Отруйний бутерброд або Неймовірна щедрість товаріща Путіна

Автор/джерело -  © «Донецькі вісті» 



Дата публiкацiї - 18.12.2013 | Постiйна адреса - http://www.aratta-ukraine.com/text_ua.php?id=3028

Янукович може говорити про велику економічну перемогу. Не в стратегічному сенсі, бо саме в далекій перспективі нічого не змінилося. У сенсі, не змінилося на краще.

Але теперішня вигода очевидна. І для Януковича цей миттєвий виграш - достатня мотивація. Загальна картина виглядає красиво - 16 грудня 2013 року Володимир Путін зробив нам дуже коштовний подарунок.

Єдина проблема - в геополітиці і міжнародній економіці подарунків не буває. Взагалі. Бувають наживки, а не подарунки. І різниця між цими поняттями принципова. Подарунок товариша Путіна - з подвійним дном. І вийдемо нам цей дар коштовніше інших покупок.

За даними агентства Bloomberg, упродовж години після спільної прес-онференції Путіна і Януковича прибутковість українських суверенних євробондів з погашенням в 2014 р. обвалилася в 1,8 рази і до 18:25 к.ч. склала 7,93 % річних, тоді як ще станом на 17:00 к.ч. вона становила 14,33% річних. Це - безумовна вигода. Але це наслідок інших подій. Те, що наша країна стала дорожче - факт. Ось тільки вона вже ніби і не зовсім наша. Не вся. Втім, по порядку.

Отже, що отримала сьогодні Україна? Дуже багато. 15 мільярдів доларів за два роки Росія буде вливати в українську економіку, купуючи наші цінні папери. Під відсотки. І під державні гарантії. Тобто за ці 15 мільярдів відповідає не якийсь олігарх, не особисто Віктор Янукович, а всі ми разом. Сума пристойна - боргів вистачить нам і нашим дітям. Проте, від обвалу і дефолту ця сума Януковича врятувала. Але віддавати її доведеться. З капкану немає варіантів піти без втрат. І вибір Януковича - вибір втрат.

Зниження ціни на газ дозволить промисловості працювати з більшим прибутком. Тобто наші рідні олігархи з одного боку запрацюють набагато більше, а з іншого - їм тепер не потрібно витрачати зайві гроші на модернізацію виробництва і нові технології. Дешевий газ, як наркотик - підсаджуєшся моментально. Справедливості заради скажемо, що це і для народу робочі місця. З відрахуваннями до скарбниці все не так просто - Кіпр залишається на старій ролі. Але дещо перепаде і бюджету.

За цей подарунок Україна заплатить двічі. З одного боку ми залишимося зі старою енергоємної економікою, яка не може конкурувати з виробництвами цивілізованого світу. І кам’яний вік, в якому ми застрягли, прив’яже нас до Росії не гірше газової голки. Грати на світових ринках зі старими технологіями можна. Але рівно в тих межах, в яких дозволить Кремль. Інакше краник можуть прикрутити. З відсталою українською промисловістю Україна може забути про самостійність.

Таким чином, російські подарунки вийдуть нам дуже дорого. Тут втрати йдуть рука об руку з придбаннями. Проблема в тому, що деякі втрати йдуть без всяких придбань. З одного боку, російські інвестори увійдуть в українські підприємства, за неточною інформаціюю ще з 12 мільярдами. Тобто - стануть в багатьох галузях господарями. У яких є свої політичні господарі. Як не крути, ми тут опиняємося в положенні жителів колонії. Їх можуть добре годувати і не вбивати, але прав у тубільців або немає зовсім, або мінімум. Максимум - вождям дозволять знову влаштувати корупційне спортивне свято. Вождів будуть балувати.

Друге - кредит з відсотками віддавати доведеться. Як ми вже змогли переконатися, при президенті Януковичі економіка України йде в мінус - тобто віддати грошима ми не зможемо. Що піде за розрахунок? Залишки стратегічних підприємств? Земля? Самостійність? Ну а кооперація промисловості і посилення співпраці з технологічними ланцюжками коментарів не потребує. Чим міцнішими будуть зв’язки, тим міцнішими будуть «братні» обійми, тим менше шансів вирватися. Ставши фактичним господарем української економіки, Кремль стане провідним політичним гравцем.

За великим рахунком, сьогодні Янукович купив собі період спокою. Не нескінченний, але на кілька років грошей на соціальні виплати вистачить за будь-якого способу господарювання. В якості розрахунку він віддав українську незалежність. І якщо хтось вважає обмін свободи на регулярну юшку рівноцінним, він дуже помиляється. Густоту юшки і регулярність годування ніхто не гарантує. А наявність нашийника - обов’язкова умова. І зняти економічні кайдани куди важче, ніж втекти з СРСР. До речі, в цій ситуації Янукович буде вже зовсім не потрібен Кремлю. Зовсім-зовсім не потрібен.

 


 

 
Счётчик тиц и PR

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2020.
При передруці інформації, посилання на www.aratta-ukraine.com обов`язкове.
© Автор проекту - Валерій Колосюк.