Піар, пальніший за бензин

Автор/джерело -  © Ілля Близнюк, м.Донецьк, «Новини. DN.UA» 



Дата публiкацiї - 28.08.2006 | Постiйна адреса - http://www.aratta-ukraine.com/text_ua.php?id=304

У нас насправді зараз уряд великих майстрів. Майстрів видавати чорне за біле, точніше — за блакитне, регіоналівське. Це як із їхнім ВВП 2004 року — відсотків ніби забагато, а грошей зась.

Чи з передвиборчими доплатами до пенсій, але без занесення до бюджету. Проте піару навколо — хоч відбавляй. Європу укупі зі СНД, виявляється, за темпами росту економіки далеко позаду залишили!

Розрахунок тут, звичайно, цілком очевидний. Якщо, у залежності від партійної потреби, необхідно зірвати голоси чи підштовхнути нагору рейтинг, то чому б і ні. А там видно буде. Виправдатися завжди можна, об'єктивних перешкод хоч греблю гати іще на довгі десятиліття.

От і нині, нічого позитивного, по суті, не зробивши - ні по цінах на газ, ні по бензину, уряд Януковича підносить усе так, начебто зроблено стратегічний прорив у паливно-енергетичній сфері. Особливий наголос, при цьому, робиться на, нібито, виключно ринкові методи роботи — немов у противагу уряду Тимошенко, який регіонали звинувачували у брутальному адмініструванні, заробивши на цьому чимало передвиборних балів. Як же тепер не похизуватися своєю економічною ліберальністю?!

Але, підписавши, нарешті, з нафтотрейдерами меморандум, прем'єр подає це так, нібито для нього першочергове — «це створення й підтримка прозорого й конкурентного середовища в Україні». Високі слова, але, щоб не занадто закрутилися голови від такої бізнес-вільності, Янукович услід натякає, що тільки тоді ділові партнери Кабміну можуть «розраховувати на стабільність роботи і економічне обґрунтування дій усіх учасників ринку», якщо уторопають, що до прозорості і конкурентності необхідно ще і «впровадження стабільних вимог і правил діяльності учасників ринку нафти й нафтопродуктів та держави, зрозумілих і прийнятних для всіх».

А ці «вимоги», виявляється, - ліберальні, далі нікуди. Наприклад, власникам автозаправок, які не згодні із установленими “дуже зрозумілими” цінами на бензин, пальне просто не буде постачатися. Напевно, щоб швидше до тім'ячка доходило. Та й узагалі, як пояснив міністр палива й енергетики Юрій Бойко, питання про «спекулятивну складову» — для повсякденної, буденної роботи, тому й винесене за межі меморандуму. Тобто ринкові котлетки — на одному блюді, а мухи адміністративного примусу, як приправа до них, — на іншому. Але їсти їх треба разом. Одним словом, упертих — через адміністративне коліно, але ж як по-ринковому це подається!

Та й підписанням, навіть декларативного меморандуму, “нагнути” нафтотрейдерів виявилося, вочевидь, нелегко. Недаремно преса вважає найбільш серйозною версію суботнього, (19 серпня – ред. “Аратта”), бліц-візиту в Москву Януковича, не заради заліковування якихось спортивних травм, а як спробу “уламати” таких китів енергетики, як, наприклад, главу «Лукойлу» Вагіта Алєкперова. Напевно, прем'єру дуже хотілося мати для публічного позитива хоча б щось конкретне з цінами, хоча б на найближчі місяць-другий. Але не вийшло. Той самий Алєкперов змушений був нагадати українським чиновникам, що вартість бензину пророкувати, навіть на середньострокову перспективу, практично неможливо. Але в цілому, він українських споживачів заспокоїв, прогнозуючи стабілізацію цін на нафту, а разом із нею, навіть, деяке зниження цін на пальне. Хоча ця міжнародна новина вже одержала популярність і без московського гостя.

Як говориться, і на тому нафтовим магнатам спасибі, що не тільки оптимістичними словами підбадьорили нашого споживача, але й у спайці з нашим Кабміном, конкретними справами привели до тями спекулятивного автозаправного елемента, який було націлився саботувати ринкові потуги уряду. У всякому разі, розгул цінової анархії на АЗС вщух. Чого дійсно не вдалося уряду Тимошенко. Як не вдалося будь-якому прем'єру, якби проти нього діяли в одній політичній спайці, не тільки вороги “забугорні” й опозиціонери внутрішні, які володіють величезними активами в енергетиці, але й «любі друзі» із президентської команди, що теж мали свої бізнес-інтереси. Як, наприклад, двічі міністр юстиції Роман Зварич, який за сумісництвом, оберігав особистий інтерес своєї дружини на нафторинку.

А от щодо газу ситуація виявилася пікантніша. Росіяни відразу ж дали зрозуміти, що передвиборні спекуляції регіоналів на цій темі, з обіцянковою локшиною на вуха виборців щодо не тільки «покращення життя кожного», але і, майже дармового обігріву «вже сьогодні», не надто вписуються в ринкову стратегію «Газпрому». Не допомогли ні стрімкий візит Юрія Бойка в Білокамінну, ні по-сочінському тепла атмосфера для Віктора Януковича. Максимум, чого нібито удалося домогтися — це щоб ціна в 95 «зелених» за тисячу кубів залишалася незмінною до кінця року. Ще, за словами прем'єра, «Європа має це знати й почуватися спокійно: ми не будемо взимку відбирати європейський газ із труби. Нам вистачить того газу, що ми закачаємо в наші газові сховища».

Європі, напевно, приємно чути таке, але так і напрошується уточнення: а чи був хлопчик, точніше, чи був у газосховищах газ до нинішнього приходу регіоналів в економіку, і чи узгоджувалася з росіянами ціна на нього, якщо ще зовсім недавно виконувач обов'язків прем'єра Юрій Єхануров із усією відповідальністю заявляв, що і блакитного палива закачано в достатньо, і ціна на нього теж буде цілий рік незмінна, чому гарантом є славнозвісне «РосУкрЕнерго»? Хто тут більше піарить — нові правителі чи їхній попередник, якого, до слова, регіонали шанують як неабиякого менеджера, відповідаючи на його симпатію до них взаємністю?

До речі, про «РосУкрЕнерго». Ще зовсім недавно при всьому чесному народі регіонали праведно гнівалися, тільки-но чули цю абревіатуру, оскільки нібито сприймали цю посередницьку структуру, як символ непрозорості на енергоринку, освячений особисто Віктором Ющенком. І привселюдно погрожували навести лад в тій справі. Але не далі, як у минулу середу, Янукович чомусь різко змінив пластинку. «Для України не має значення, хто виконує контракт», — заявив він. — «Але, якщо мова йтиме про те, що будь-яка призначена „Газпромом“ компанія зніматиме ще додаткові операційні прибутки під час постачання газу, ми будемо категорично проти. Сьогодні ж я поки що не маю питань до „Газпрому“ з цього приводу». Словом, «РосУкрЕнерго» нехай знімає, а от якщо хтось ще — того не потерпимо.

Ось вам і точка зору, надто схожа на таку ж купину. Недаремно впливовий британський політолог Джеймс Шерр нещодавно висловив думку, що тільки Юлія Тимошенко, як «далекоглядний і хоробрий політик» мала змогу протистояти Кремлеві в цьому каламутно-корупційному посередництві, де замішані, вірогідно, дуже впливові люди як в Україні, так і в Росії.

Що залишається, як не заплигнути з цієї купини у велику перспективу? «Зараз тривають конструктивні переговори з Росією про постачання газу в Україну в 2006–2007 роках, і ці переговори йдуть успішно», — завіряє енергетичний віце-прем'єр Андрій Клюєв. Але це для широкого загалу, а от для вузького — зовсім інше. Наприклад, як «Комерсант» наводить заяву паливного міністра Бойка про те, що проблему дефіциту газу треба «вирішувати разом, інакше й мови бути не може про гарантії транзиту російського газу до Європи в повному обсязі». Одним словом, якщо буде потрібно — украдемо. Своя піч завжди ближче до холодного тіла…

От як усе непросто, виявляється. Довелося знову заговорити, навіть, про створення газотранспортного консорціуму не пізніш, ніж у жовтні, якраз перед початком опалювального сезону. Що також ставить під великий сумнів раніше проголошену Януковичем його особисту, принципову позицію щодо того, що «газова труба», як головне вітчизняне надбання на енергоринку, ніколи не потрапить до чужих рук.

Та й щодо цін на газ, за загальною піар-балаканиною, іноді та й просковзають тверезі нотки суворих реалій. «На наступний рік, можливе незначне збільшення цін на газ, але в параметрах, що відповідають ринковим тенденціям», — уже в минулий четвер натякнув Віктор Янукович.

А що ще почуємо від прем'єра — після його відпочинку в Криму до 3 вересня, - про які чергові оптимістичні тенденції щодо подорожчання?

Переклад українською - "Аратта"

 

 

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2024.
При передруці інформації, посилання на www.aratta-ukraine.com обов`язкове.
© Автор проекту - Валерій Колосюк.