Лист українцям: Вам доведеться вчитися вбивати ворога

Автор/джерело -  © Олександр Мнацаканян, російський правозахисник 

Те, що я хочу вам сказати, буде виглядати трохи не по-людськи. Але не сказати цього не можна. Вам, дорогенькі мої, доведеться вчитися вбивати ворога. І вчитися треба терміново і тільки на «відмінно». Часу на експерименти і на перездачу у вас не буде.

Олександр Мнацаканян

Українці, друзі мої!

У певний момент мене дуже порадувала дружелюбність і невойовничість вашої армії. Не тільки місяць тому в Криму, а й раніше. Наприклад, коли під Севастополем на Фіоленті рядовий звертається по рації до лейтенанта з проханням перервати на 5 хвилин стрілянину і дати пройти цивільним вздовж берега моря.

Зараз же це дружелюбність мене зовсім не радує. За 23 роки незалежності ваші солдати не брали участь ні в жодній війні. Ну, хіба лише УкрБат на Балканах порох нюхав трохи. Ветерани Афганістану - ті в переважній більшості у відставці або на високих посадах, що не пов’язані з бойовими діями безпосередньо. З усією очевидністю, українські військові не мають ні звички, ні бажання вбивати.

Росія ж у цей час вела постійні війни. Тільки за останні роки - Чечня, Дагестан, Грузія (Осетія і Абхазія). Російські військові звикли вбивати. Вони звикли до того, що противник має бути знищений, звикли до вивернутих кишок і відірваних кінцівок - своїх і чужих. До того, що тим, хто вижив, дають ордени, зірочки й іноді навіть гроші. Крім того, у них немає жодних комплексів по відношенню до цивільного населення. Вони звикли до того, що можна стріляти по мирних громадянах, влаштовувати облави і зачистки, не несучи за свої злочини жодної відповідальності.

З розмов з українськими колегами я зрозумів, що вам просто-напросто невідомі наші реалії і способи ведення війни. Перерахую їх коротко.

Стрільба тактичними ракетами «Точка-У» по містах і селах з великою кількістю мирних громадян (Комсомольське, Грозний - Чечня; Поті, Горі - Грузія).

Ракетні обстріли житлових кварталів з РСЗВ (реактивна система залпового вогню - прим."Аратти"), вертольотів і бомбардування з літаків.

Каральні операції в Нових Алдах (60 мирних громадян в один день, включаючи стариків, жінок і немовлят + пограбування та підпали будинків) та Самашках (понад 100 мирних жителів за 2 дні) - це тільки два найяскравіших і відомих приклади.

Побої і приниження полонених солдатів (російська пропаганда їх називає бандитами, як і ваших побратимів) - подивіться в мережі кадри з села Комсомольське в Чечні.

Справа Буданова (зґвалтування і задушення чеченської дівчини Ельзи Кунгаєвої російським полковником), справа Ульмана (розстріл машини з вчителями - помилково і подальше вбивство поранених - вже свідомо), справа Лапіна (тортури і знущання над затриманим з подальшим вбивством - за те, що Зелімхан Мурдалов «не так подивився»), справа Худякова і Аракчеєва (невмотивоване вбивство на блок-посту водіїв Камаза) - це тільки те, що вдалося довести до суду, але таких «персоналізованих» випадків десятки, якщо не сотні.

Рови і ями з десятками невпізнаних трупів після зміни дислокації російських підрозділів.

Фільтраційні табори, де полонених солдатів противника і просто випадкових людей цькували собаками, катували струмом, обливали на холоді водою, тримали в ямах з хлоркою, відрізали вуха, калічили на дибі.

Нескінченна низка грабежів і підпалів; зґвалтування, побиття, спалення живцем. Кілька тисяч зниклих без вісті після незаконних затримань удома в ході «зачисток» (я майже самостійно в 2003 році за місяць роботи назбирав більше 700 випадків).

Це не означає, що всі ці методи будуть застосовуватися в Україні. І передісторія інша, і команди інші, і стосунки теж. І це не означає, звичайно, що всі російські військові такі. Але така система, що є пануючою в російській армії та каральних підрозділів ОМОН («Беркут» по-вашому), що йдуть слідом за нею. І такий досвід російських підрозділів в Чечні (в основному) та Грузії.

Я розумію, що це страшно, що можлива перша реакція - здатися, щоб уникнути всього цього жаху. Я абсолютно не хочу вас лякати, дорогі українці. Але я хочу, щоб у вас не було ілюзій щодо того, з ким (а головне - з чим!) Ви маєте справу. Я хочу вас попередити заздалегідь. Щоб ви не дивувалися, не говорили «так як вони можуть!» та інше гуманітарне безглуздя. І щоб ви розуміли, що фраза «Добре відзначили свято» і подальше радісне «ги-ги» з недавнього перехоплення переговорів про мобільнику - напевно не фейк. Федерали так розмовляють, так думають і так дихають.

Є ймовірність, що в Україну увійдуть російські війська. Якщо хтось вибере здачу - це його справа, це теж можна зрозуміти. Але той, хто вибере шлях опору окупантам, - незалежно, буде це партизан або військовослужбовець регулярної армії, - повинен битися по-справжньому. Без сантиментів і комплексів.

Вам, дорогенькі мої, доведеться вчитися вбивати ворога. І вчитися треба терміново і тільки на «відмінно». Часу на експерименти і на перездачу у вас не буде.