“Кримський електричний скат”: проблема “гарячих точок” в АРК

Автор/джерело -  © Анастасія Смагіна, аналітик УНЦПД  



Дата публiкацiї - 12.09.2006 | Постiйна адреса - http://www.aratta-ukraine.com/text_ua.php?id=340

Автономна Республіка Крим все частіше стає джерелом “гарячих точок” на українській політичній мапі. Крім традиційних для інших українських регіонів проблем соціально-економічного змісту тут також яскраво присутні питання й проблеми, пов’язані з процесом інтеграції кримських татар в українське суспільство.

До слова, українського в суспільстві АРК все ж таки залишається доволі мало. Сьогодні особливо гостро в АРК постають питання з наведенням порядку на ринку землі, прозорості приватизаційних процесів. Яскраво виражена діяльність проросійських політичних сил та своєрідна стабільна кримська нестабільність роблять цей регіон вельми "сприятливим" для реалізації різноманітних негативних сценаріїв та стають головним болем для офіційного Києва.

Регіональні події загальноукраїнського значення

"Крим повинен активно діяти", - заявив президент України Віктор Ющенко, перебуваючи наприкінці серпня в АРК, порівнявши регіон зі "сплячим слоном". Проте, відповідна тваринна анатомія є почасти вірною, скоріше АРК може зараз нагадувати "електричного ската", від якого можливі різноманітні "вибухи", які будуть в свою чергу відображатися й на загальноукраїнській стабільності.

Питання міжнаціональних відносин на півострові, проблеми, пов’язані з розподілом власності, питання конституційного будівництва завжди були непростими сюжетами для офіційного Києва. Протягом 2005 року центральна влада приділяла політичним процесам в автономії не надто багато уваги, але ситуація змінилася в період виборчої кампанії, коли почалася активна передвиборна діяльність тоді ще опозиційних сил, які сьогодні представляють кримську партію влади – ПРУ. Про АРК в центрі артикульовано пригадали тоді, коли Кримський виборчий блок "За Януковича", до складу якого входять Партія регіонів України, Руський блок і Російська громада Криму, ініціював проведення загальнокримського консультативного референдуму про статус російської мови в АРК, а це почалося ще в ще в жовтні 2005 року. Референдуму не відбулося, але до проблем в АРК повернулися обличчям.

Наприклад, була ухвалена низка рішень на й рівні президентських указів. Зокрема, Указ Президента України 154 Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 8 лютого 2006 року "Про суспільну ситуацію в Автономній Республіці Крим", якій містив низку положень, які б теоретично змогли налагодити взаємодію місцевої та центральної влади, пом'якшити можливе зростання рівня напруги в сфері міжнаціональних взаємин, сприяти вирішенню складних питань в земельній сфері в АРК.

Однак поточні події продемонстрували, що успіх залежить не стільки від самих доручень, скільки й від намірів та ефективності імплементації політичних рішень

Наприклад і попередній і нинішній уряд так і не спромоглися ухвалити договори про координацію зусиль між РМ АРК та КМУ, .як це передбачалося. Відсутність відповідальності, узгодженості та скоординованості політики фактично уможливила ті негативні сюжети, які можна було спостерігати в АРК протягом цього року.

Крім "мовно-референдумних" проблем, в АРК також було розіграно "антинатовські сценарії". Зокрема, події, що розгорнулись у Феодосії навколо прибуття 27 травня 2006 р. до торгового порту американського військово-транспортного корабля "Advantage" з військовою технікою та морськими піхотинцями на борту для розвантаження вантажів щодо участі у заздалегідь запланованих навчаннях "Сі-бриз", стали ілюстрацією не тільки й не так антинатовських настроїв в АРК, як наочною демонстрацією, нескоординованості дій влади і на місцевому та центральному рівнях. А влітку, 6 червня кримські парламентарії, а точніше представники кримської парламентської більшості на чолі з ПРУ прийняли заяву, в якій було сказано, що Крим оголошується територією без НАТО. За цих умов. Події у Феодосії також виглядали як одна з складових тактики ПРУ відносно позиціонування в київському "коаліційному контексті". Але з іншого, антинатовська істерія, яка роздмухувалася в ЗМІ, зокрема російських значно сприяла погіршенню іміджу України як держави, яка дійсно прагне реалізації дієвої політики євроатлантичної інтеграції.

Можна пригадати, що феодосійські події проходили на тлі “гарячих” повідомлень у російських ЗМІ про те, що масові акції протесту в Україні щодо членства в альянсі. Наприклад, 1 червня в них з’явилася інформація відносно того, що до протестів проти перебування американського корабля у Феодосії приєдналися Донецьк, Дніпропетровськ, Запоріжжя, Одеса й Миколаїв. Ішлося навіть про “мобільні групи народного ополчення”, які блокують усі входи і виходи в порт. Симптоматично, що паралельно із цими повідомленнями Держдума Росії ухвалила рішення про надсилання запиту до уряду цієї країни з приводу надання інформації про заходи щодо повернення півострова Крим до складу Російської Федерації! За цього, за інформацією українських спецслужб, багато хто з учасників протестних акцій у Феодосії мали далеко не українське громадянство ("Зеркало недели", 3 червня 2006 р.).

Але в цьому разі виникали логічні запитання щодо діяльності низки українських політичних партій, яка пролягає у фарватері інтересів іншої держави. Це питання є актуальним й сьогодні. Зокрема й в контексті нещодавніх надзвичайно конфліктних подій, що подій, які мали місце в Бахчисараї.

Можна пригадати, що конфліктна ситуація через розміщення ринку на місці мусульманських святинь, склалася в Бахчисараї ще 10 років тому, але кримська влада дотепер не могла її ефективно розв'язати. Сигналів, "пікетувань" було багато, якщо не вдаватися у багаторічні подробиці, протягом липня постійний представник Президента України в АРК Геннадій Москаль заявляв, що керівництво автономії в особі Верховної Ради і Ради міністрів Криму та Бахчисарайська міська рада самоусунулася від вирішення питання про ринок районного споживчого товариства, через яке виникло протистояння між кримськими татарами і слов'янським населенням, припускаючи, що власті Бахчисараю "мають теплі відносини" з дирекцією ринку, тому ринок продовжує працювати. В свою чергу, кримське керівництво тоді заспокоювало, так голова ВР АРК А.Гриценко вказував, що "незважаючи на прагнення окремих політиків і політичних сил загострити кримські проблеми у власних цілях, керівництво Криму контролює суспільно-політичну і соціально-економічну ситуацію в автономії і не допустить її використання як фактора загрози інтересам національної безпеки України". 21 липня Президент України Віктор Ющенко попросив кримську Владу проінформувати його про рішення ряду проблем на півострові. Було надіслано листа голові Верховної Ради АРК Анатолію Гриценку і голові Ради міністрів АРК Віктору Плікіді, в якому містилося звернення з проханням у тижневий термін проінформувати його про заходи, які прийняті для вирішення проблем автономії, серед яких, - конфлікт навколо Бахчисарайського ринку.

Однак всі заяви та "інформування" вилилися у те, що 12 серпня в Бахчисараї, під час виїзного засідання Меджлісу на якому ознайомлювали з протоколом, щодо закриття ринку сталася бійка між торговцями і кримськими татарами. За словами політичного керівництва кримських татар, зіткнення ініціювали торговці, керовані представниками Руської громади Бахчисарая і депутатом ВР АРК від блоку "За Януковича!", лідером Кримської організації партії "Руський блок" Олегом Радивиловим. Під час подій розповсюджувалися листівки в яких містилися антикримськотатарські салогани.

До речі, складність та конфліктність ситуації полягала ще й в тому, що буквально напередодні цих подій відбулася зустріч голови Меджлісу М.Джемілєва з питання закриття ринку з головою українського уряду В.Януковичем. У ній також взяли участь бахчисарайські власті, керівництво автономії і силовики, підписали й протокол, в якому містився пункт про закриття ринку, до якого не приєдналися політичні керівники АРК. Кримський спікер Анатолій Гриценко не став підписувати протокол, оскільки, за його словами, в ньому не було враховано пункт про будівництво нового ринку. Утрималися від підписання протоколу начальник кримської міліції Володимир Хоменко, начальник кримського управління СБУ Віктор Кожелянко і глава Радміну АРК Віктор Плакіда. Отже, після конфлікту народний депутат України Р. Чубаров заявив, що "кримські власті підставили Януковича так, як не підставили б його ніякі опозиціонери і політичні недруги". Вже після цих конфліктних подій кримські власті погодилися з деякими змінами підписати текст мирової угоди.

 

Виклики та "гарячи точки"

Проте, сьогодні немає жодної гарантії, що ситуація подібна до бахчисарайської не зможе бути відтворена в іншому районі АРК. Якою є кількість подібних можливих конфліктних точок сьогодні не береться прогнозувати ніхто. А приводи та виклики можуть бути різноманітними, розпочинаючи від земельних питань, завершуючи питаннями досі невідтвореної історичної кримської топоніміки, відкриттям кримськотатарських шкіл або поверненням культурних та історичних цінностей, тим більше що ці питання не вирішуються роками з посиланням на законодавство, відсутність коштів. Сьогодні кримська влада, керівництво якої фактично представлено ПРУ в регіоні теоретично б мало розв’язувати відповідні питання та взаємодіяти з центром в їх розв’язання. Хотілося б вірити, що взаємодія буде успішною не тільки в контексті "приватизаційних процесів". За даними авторитетного кримського видання "Первая Крымская", "не пройшло й місяця з дня призначення В. Януковича, а донецький бізнес вже примножив власність в Криму, купуючи долі в статутному фонді Керченського стрілочного заводу та відтепер контролює керівний орган підприємства", заводу було придбано "донецькою корпорацією "Міжрегіональний промисловий союз".

Однак, сьогодні одним з постійних кримських викликів, який є лакмусом на ефективність та, одночасно з цим каталізатором щодо конфліктності, є земельне питання в АРК. Днями Постійний представник Президента України в Автономній Республіці Крим Геннадій Москаль заявив, що на сьогодні земельне питання в автономії досягло критичної точки і може привести до громадського протистояння і дестабілізації становища на півострові.

Дані, озвучені з боку постпредства президента в АРК дійсно викликають занепокоєння, зокрема, в 2006 році відбуло зафіксовано майже 8,2 тисяч протестних акцій, пов'язаних із земельними питаннями. Це в кілька разів більше ніж, наприклад у 2005 році, тоді їх нарахували 2 тисячі 531.

Впродовж тривалого часу влада не раз сідала за стіл переговорів з учасниками протестних акцій, але досі домовленості не виконувалися і реальних кроків органами місцевого самоврядування в цьому напрямку не зроблено, земля так і не виділена. На думку представника глави держави, такі дії влади знижують взаємну довіру і є приводом для подальшої ескалації протистояння. Отже, до постійних зловживань і спекуляцій щодо зазначеної проблеми приводить відсутність перевіреної інформації щодо стану із забезпеченням земельними ділянками кримчан і списків тих, хто справді має право на безплатне отримання землі.

Слід зазначити, що з такою позицією є солідарним і Прем’єр України В. Янукович. Зокрема, перебуваючи в серпні в АРК він вказував про встановлення системи жорсткого контролю за роботою органів місцевої влади, також було заявлено, кримські татари захоплюють землі в Криму, бо Влада Автономії вчасно не виділила земельні ділянки репатріантам, які цього потребують. "Я поставив це завдання. Ми готові взяти активну участь, стати партнерами кримської влади в цьому питанні, але ми хочемо, щоб і Влада належним чином підійшла до цього питання". Тоді ж у ЗМІ було розповсюджено офіційну інформацію, що лише в Сімферополі зареєстровано 6 тис. 536 заяв кримських татар, які хочуть одержати землю під будівництво індивідуального житла. За даними Представництва Президента України в АРК, на території автономії налічується 78 земельних пікетів, так званих "полян протесту". Причому виділити землю вимагають як кримські татари, так і слов'янське населення автономії.

Проте, можна прогнозувати й певні потенційні комунікаційні проблеми уряду та ВР АРК. Наприклад один з лідерів партії "Руський блок" О. Свистунов заявив, що представники цієї політичної сили вийдуть з блоку з ПРУ, якщо хтось з кримських татар стане радником В. Януковича, однак складно говорити, наскільки подібні заяви дійсно будуть реалізовані.

Отже, кримському уряду, керівництво якого є фактично однопартійним з нинішнім урядовим керівництвом, доведеться розв’язувати відповідні питання. З огляду на це, політичне керівництво АРК мало б бути зацікавлено в проводженні своєрідної "про центральної політики в регіоні", а приводів "філіалу" конфліктувати з центром начебто не мало б бути. Наскільки ця про центральна політика буде дійсно "про українською", також мають показати не риторика, але діяльність. Чи буде зменшено вплив на українські політичні процеси з боку РФ, реакції на не завжди адекватну діяльність проросійських рухів в АРК. Звичайно, якщо як центральна так і регіональна влада дійсно спроможні блокувати можливе розгортання політичної дестабілізації на півострові. Дестабілізації, яка справді може зіграти роль "ахіллесової п’яти" для "материкової України".

 

 

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2024.
При передруці інформації, посилання на www.aratta-ukraine.com обов`язкове.
© Автор проекту - Валерій Колосюк.