Наскільки постраждав російський ВПК через розрив із Україною

Автор/джерело -  © Микита Баталов, Катерина Каплюк, DW 



Дата публiкацiї - 19.08.2015 | Постiйна адреса - http://www.aratta-ukraine.com/text_ua.php?id=3486

Після того як Київ розірвав військово-технічне співробітництво з Москвою, Росія змушена обходитися без українських деталей і двигунів. DW з’ясувала, наскільки їй це вдається.

Наприкінці липня генеральний директор самарського заводу "Авіакор" Анатолій Гусєв заявив про припинення випуску літака Ан-140 через "відмову України поставляти деталі" і "неможливість провести швидке імпортозаміщення". Припинення випуску Ан-140 лише частково демонструє масштаб проблем російського ВПК, які виникли через українське ембарго на військові поставки, що було оголошене у зв’язку з анексією Росією Кримського півострова і російським втручанням на Донбасі.

"Уламки" минулого

Серйозні втрати є відразу в кількох сферах - створення нових літаків, вертольотів, кораблів і ракет, а також підтримки придатності старої техніки. Оборонні системи Росії та України по суті є "уламками" єдиного радянського військово-промислового комплексу. Після розвалу СРСР вони продовжували активно взаємодіяти і навіть нарощувати співпрацю.

За даними щорічної доповіді російсько-французького аналітичного центру "Обсерво", ще влітку 2014 року з України до Росії було поставлено більше трьох тисяч комплектуючих для 200 зразків озброєння російської військової техніки.

Однак у травні 2015-го Київ розірвав угоду про військово-технічне співробітництво з Москвою, оскільки "Росія становить загрозу для безпеки України". Процес ліквідації всіх спільних проектів перейшов у завершальну фазу.

Авіація: відмова від нових літаків

Самарський "Авіакор" встиг випустити не більше десятка літаків Ан-140. Чотири купила авіакомпанія "Якутія", яка пізніше відмовилася від експлуатації лайнера через дорожнечу. Контракт на ще 15 машин вдалося укласти з міністерством оборони РФ. Цей проект поступово закривався і без українських санкцій. "Міноборони просило створити транспортну версію літака. Розробник, КБ "Антонова" в Києві, постійно вимагало гроші, але відмовлялося віддавати права, на цьому все і застопорилося", - пояснив DW експерт комітету Держдуми РФ з транспорту Роман Гусаров.

Раніше закрилося спільне виробництво військово-транспортного Ан-70. А тепер проблеми можуть бути і з пасажирським Ан-148, який виробляється у Воронежі. "Незважаючи на всі труднощі, по кілька штук на рік випускаємо таких літаків, замовлення є. Шкода його втратити", - додає Гусаров. Ан-148 є в авіапарку російських Міноборони, ФСБ, МНС, авіакомпаній "Росія" і "Ангара" і навіть північнокорейської AirKoryo. Вироблено майже 40 літаків.

"Упродовж декількох років всі літаки, яких бракує, будуть замінені новими машинами сімейства "Ільюшин". Вони, щоправда, дорожчі за літаки "Антонова", - зазначив в інтерв’ю DW голова аналітичної служби російського агентства "АвіаПорт" Олег Пантелєєв.

Вертольоти: зрив поставок для армії та закордонних партнерів

Значно гіршою є ситуація з вертольотобудуванням. Ще донедавна практично всі двигуни для російських гелікоптерів, а також для нових навчально-бойових літаків ЯК-130 вироблялися в Запоріжжі компанією "Мотор Січ". Хоча для найбільш популярних машин Мі-8 і Мі-17 вже є російський аналог, обсягів його виробництва поки недостатньо (потреба Росії - близько 500-550 таких двигунів на рік).

"Для деяких вертольотів двигуни в Росії досі не створені", - зазначає Роман Гусаров. За його словами, окрема серйозна проблема - зрив поставок вертольотів іноземним партнерам: "Їх наші відносини з Україною не цікавлять, ми зобов’язані вкластися в термін. Виходить, ми несемо репутаційні ризики".

Примітно, що, за даними центру "Обсерво", часткові поставки тривали весь 2014 в обхід українського ембарго. "Мотор Січ" "прикривалася" тим, що поставляла двигуни невійськовій структурі - "Вертольотам Росії", наголошують автори доповіді. Подібна схема може працювати. І в 2015 році, на думку експертів, не виключені поставки через треті країни. "У компанії розуміють, що без угод з Росією підприємство просто не виживе. Але на "Мотор Січ" продовжать тиснути політики", - переконаний Гусаров.

Кораблі та ракети

Випуск газових турбін для бойових кораблів в Росії не налагоджений досі - з часів СРСР вони вироблялися тільки в Україні. На корабельнях у Калінінграді і Санкт-Петербурзі розпочато будівництво десяти бойових фрегатів для оновлення флоту. До ембарго Росія встигла отримати тільки п’ять установок і тепер намагається освоїти випуск турбін у Рибінську. Будівництво кораблів без турбін призупинено. "Ще є нетривіальне завдання - навчитися без української допомоги монтувати і обслуговувати ці установки", - зазначає директор московського Центру аналізу стратегій і технологій Руслан Пухов.

У лютому Україна також відмовилася постачати системи управління для ракет-носіїв "Рокот". Вони використовувалися для запусків супутників. Втім, Росія вже зараз може замінити "Рокот" іншими ракетами з власними комплектуючими.

"У міністерстві промисловості і торгівлі обіцяють все замінити до 2017 року, але вже ясно - все не встигнуть", - додає Пухов. За різними оцінками, процес імпортозаміщення у сфері ВПК в Росії може зайняти до десяти років. Всі експерти сходяться в тому, що про відновлення військово-технічного співробітництва між Росією і Україною найближчим часом не може бути й мови.

 

 

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2024.
При передруці інформації, посилання на www.aratta-ukraine.com обов`язкове.
© Автор проекту - Валерій Колосюк.